Росія без Путіна: якою вона може бути? Фото: Getty Images
Багато хто намагається уявити, як виглядатиме росія без Володимира Путіна. Утім, бачення економіки оновленої країни в російських опозиціонерів наразі слабке.
Майбутні лідери рф мають демонтувати й трансформувати структури, якими диктатор керував понад два десятиліття, і це є складним викликом, пише в колонці для The New York Times журналістка й історикиня Джой Ноймаєр.
Чому Путіну недостатньо померти
Хоча на росії багато хто чекає смерті Путіна, цього недостатньо для зміни країни. Фото: Getty Images
За словами історикині, такий виклик оновлення тоталітарної країни, м’яко кажучи, лякає.
«Нинішній стан росії — мілітаризована, ізольована, корумпована, де домінують служби безпеки, — є похмурим. У надії покласти край цій похмурій реальності дехто з нетерпінням чекає, поки Володимир Путін залишить свою посаду. Однак щоб змінити країну, Путіну недостатньо померти чи піти у відставку», — пише Ноймаєр.
Мається на увазі велика перебудова країни, про що намагаються розмірковувати росіяни, які не підтримують політику кремля.
Зокрема, у листопаді в палаці в Яблонні в Польщі зібралися російські опозиціонери — відомі діячі та молоді представники місцевої та регіональної еліт.
Це місце було вибрано через його символічність — саме тут відбулися переговори, що завершили комуністичне правління в Польщі. Отже, учасники зібрання намагалися уявити росію без Путіна.
Акт про мир з Україною та «депутінізація»
Російські опозиціонери придумали акт миру для України та рф. Фото: Getty Images
Першим і найактуальнішим питанням, який обговорювали опозиціонери, звісно, було повномасштабне вторгнення в Україну.
Кожен на конгресі виступав проти війни, яку, на їхню думку, буде програно або призведе до ядерної катастрофи.
Щоб подолати наслідки й запобігти повторенню трагедії, російські опозиціонери пропонують такі кроки:
- складання «акту про мир», який мав би демобілізувати армію та припинити окупацію української території, включно з Кримом;
- створення спільної групи з розслідування воєнних злочинів;
- виплата компенсацій за пошкоджену інфраструктуру та сім’ям загиблих;
- обіцянка відкинути майбутні «загарбницькі війни».
Крім того, опозиція пропонує викорінити посадовців, відповідальних за спустошення росії.
Зокрема, пропонується заборонити працювати в державних і навчальних закладах «тим, хто належав до злочинних організацій», зокрема, ФСБ і державних телеканалів (цікаво, що їх не пропонують притягти до відповідальності за вчинення та пропагування воєнних злочинів в Україні — The Page). Тим людям, які публічно підтримували війну, також хочуть обмежити виборчі права.
За планами опозиціонерів, також буде створено комісію з «депутинізації», яка розглядатиме питання реабілітації окремих груп, зокрема й тих, хто публічно відмовився від злочинів і не вчиняв особливо тяжких злочинів, а також відкриє архіви спецслужб.
Як може змінитися структура росії без Путіна
Росії точно знадобилася б децентралізація. Як мінімум. Фото: Wikipedia
Важливим моментом, який мав би змінитися з огляду на сучасний стан росії є її структура. Росія — високоцентралізована держава з мозаїкою з-понад 80 республік і регіонів, що надто залежать від президента.
Конгрес опозиціонерів запропонував розпустити російську федерацію та замінити її новою парламентською демократією.
За їхньою задумкою, російська держава має скластися назад як пазл із республік «на основі вільного вибору народів» і їхнього права на самовизначення.
Такий процес міг би дозволити Ічкерії (Чечні) вийти зі складу росії, але таке рішення могли б ухвалити й інші республіки.
Слабке бачення економіки «нової» росії
Утім, попри певні плани щодо війни та структури країни в плані економічної перебудови Конгрес російських опозиціонерів був дуже розпливчастим, зазначає історикиня.
Зокрема, один з актів, ухвалених у Польщі, обіцяє переглянути результати приватизації 1990-х років, що призвела до підйому російських олігархів, тоді як інший має на меті скасування вкрай непопулярної пенсійної реформи Путіна від 2020 року.
Водночас відсутні ідеї щодо соціального захисту чи переходу економіки росії від її залежності від експорту енергоносіїв.
Чому російські ліберали не можуть домовитися
Ілля Пономарьов не підтримав анексію Криму, але називав його російським. Фото: Wikipedia
Це не єдина проблема російської опозиції, пише Ноймаєр. Наприклад, головний організатор і спонсор конгресу – Ілля Пономарьов. Це техпідприємець, який був єдиним депутатом Держдуми, що голосував проти анексії Криму у 2014 році (утім, тоді він тоді заявив, що Крим має бути російським, але не в такий спосіб — The Page).
Пономарьов отримав українське громадянство у 2019 році, а 2022-го запустив російськомовний телеканал «Утро февраля».
Він має серйозні розбіжності в поглядах із давніми критиками кремля Гаррі Каспаровим і Михайлом Ходорковським, які не вибачили йому схвалення вбивства Дарʼї Дугіної, а також твердження, що це було справою рук секретної партизанської армії всередині росії.
Гаррі Каспаров ігнорує заходи Пономарьова та не кличе його на свої. Фото: Wikipedia
Утім, і Ходорковський, і Олексій Навальний, які не відвідали зʼїзд Пономарьова, також бачать майбутню росію як парламентську демократію з децентралізацією частини влади на місцевий і регіональний рівні.
Конфлікти всередині російської опозиції не сприяють створенню єдиного фронту для перебудови росії після Путіна, зауважує історикиня. утім, вона вважає, що така перебудова є можливою.