Небезпека на Запорізькій АЕС була серйознішою, ніж уявляли навіть ті, хто там працював, уже на початку березня, за кілька днів після вторгнення російських військ в Україну.
Уже тоді скалки від снарядів російської бронетехніки розпорошили захисну оболонку реактора, пише The New York Times.
Зараз небезпека ядерної катастрофи повернулася. Як люди працюють під прицілами снайперів і наскільки великою є загроза для України та світу?
Оператори ЗАЕС були нажахані
«У диспетчерській реактора №3 оператори були нажахані. «Припиніть стріляти по ядерному об’єкту», – благав один із гучномовців станції. «Ви ставите під загрозу безпеку всього світу», — нагадують про події березня автори матеріалу Марк Сантора та Ендрю Крамер.
Посилаючись на слова співробітників Запорізької АЕС, вони пишуть, що куля великого калібру в березні пробила зовнішню стінку реактора № 4.
Але більше занепокоєння викликає те, що артилерійський снаряд влучив в електричний трансформатор на реакторі № 6, який був заповнений легкозаймистою охолоджувальною оливою. Обидва реактори були активними.
Новий ризик катастрофи на ЗАЕС
Зараз ризики ядерної катастрофи на ЗАЕС високі як ніколи. Фото: NYT
Тепер, за п’ять місяців, коли станцію знову обстріляли з артилерії, привид можливої ядерної катастрофи на ЗАЕС привернув увагу світу.
Зараз ведуться термінові переговори щодо організації візиту експертів МАГАТЕ на ЗАЕС, нагадує видання, а офіційні особи США, ЄС і ООН закликали до створення демілітаризованої зони навколо неї.
За українськими даними, російські війська затримали майже 100 працівників ЗАЕС, десятеро з яких досі вважаються зниклими безвісти. Загалом у 55-тисячному місті на станції працювали приблизно 11 тис. людей.
Працівники ЗАЕС працюють під прицілом
Запобігти ядерній катастрофі на ЗАЕС має ціла команда втомлених і наляканих працівників, що перебувають у стані стресу.
53-річному Швецю вдалося вибратися з міста на підконтрольну Україні територію. Коментуючи ситуацію, він зізнається, що боїться за станцію, за місто та світ з огляду на контроль російських військових над АЕС:
Інженерка Ольга, що втекла з міста в травні, розповідає, що працівники ЗАЕС «працюють буквально під прицілом снайперів».
Сховище відходів як особлива загроза
ЗАЕС має власну систему зберігання радіоактивних відходів, яку було створено в 1999 році за підтримки Заходу, щоб покінчити із залежністю від російського перероблення відпрацьованого палива. Це сховище сьогодні становить катастрофічну загрозу.
З огляду на делікатний характер роботи атомні електростанції мають дотримуватися семи основних принципів безпеки:
- забезпечення фізичної цілісності станції;
- підтримання повної працездатності систем безпеки;
- утримання персоналу від надмірного тиску;
- збереження надійних логістичних ланцюгів;
- моніторинг радіаційного випромінювання на місці;
- моніторинг радіаційного випромінювання за межами станції;
- підтримання надійного зв’язку із зовнішніми регуляторами.
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, зараз майже всі ці принципи порушуються.
Робота під наглядом російських снайперів
Гортенко пропрацював на станції 21 рік, пройшовши шлях від інженера до нагляду за ліцензуванням операторів реакторів.
Чоловік був в Енергодарі тієї березневої ночі, коли росіяни штурмували станцію. Коли стрілянина закінчилася, він прибув на місце й побачив, що половина вікон у його будівлі розбито осколками та пострілами.
Кабінетами віяв крижаний вітер. Робітники заклеїли пластиком розбиті шибки та взялися за виконання своїх обов’язків. За його словами, час від часу з'являлися російські солдати.
Спочатку він не бачив, щоб вони погрожували працівникам, але вони були озброєні. Однак пізніше співробітники заходили на станцію під пильним оком російських снайперів.
Репресії через партизанську боротьбу та протести
Натепер на ЗАЕС перебувають приблизно 500 російських солдатів. Вони вважаються співробітниками Росгвардії і мають жорстку репутацію.
Мешканці бачили, як росіяни пили, грабували та затримували будь-кого за висловлення бодай натяку на протест. У всьому згуртованому містечку компанії людей зачиняються вдома, оскільки історії про зниклих друзів примножуються.
Працівники ЗАЕС працюють буквально під прицілом, каже інженерка Ольга. Фото: NYT
За її словами, після вбивства молодої людини росіяни зателефонували її матері та сказали приїхати забрати тіло.
Репресії зросли разом із партизанським опором російській окупації в місті, збільшуючи вир насильства. 22 травня Андрій Шевчик, якого росіяни поставили на посаду мера, постраждав унаслідок вибуху під його квартирою.
Наступного дня російські солдати з’явилися під дверима Сергія Швеця та поранили його.
Бойові дії повернулися на ЗАЕС
Українська влада зараз розглядає плани евакуації майже 400 тис. людей, що проживають на підконтрольній Україні території, яка в разі аварії, найімовірніше, опиниться в зоні радіаційного забруднення.
На станцію знову повернулися бойові дії, артилерійські снаряди влучили в територію станції. Вибухи чути часто, говорять співробітники.
У понеділок, 22 серпня, українські офіційні особи заявили, що поблизу заводу знову стався обстріл, одного чоловіка було вбито, ще кілька отримали поранення, коли російські військові з близької відстані відкрили вогонь по їхній машині.
Насильство спричинило відчайдушну втечу тих, хто там живе, і від кого залежить мирне функціонування станції.
Читайте також
