Українські партизани на окупованих росіянами територіях намагаються показати ворогу, що він ніколи не буде в безпеці.
Таємні осередки опору підривають залізничні лінії та вбивають колабораціоністів, нервуючи російські сили, пише New York Times.
Удари в Криму: вони не повинні комфортно спати
Саме партизани ідентифікують російські цілі для української артилерії та ракет великої дальності, розповідає один з лідерів партизан у Мелітополі, що назвався Сварогом, на честь язичницького бога вогню.
«Мета полягає в тому, щоб показати окупантам, що вони не вдома, що їм не варто селитися, що вони не повинні комфортно спати», — пояснює Сварог.
Останніми тижнями українські партизани відіграють дедалі помітнішу роль у війні, допомагаючи завдавати принизливих ударів на окупованих територіях.
Як розповідають самі партизани, Україна все частіше веде боротьбу з російськими військами на тих територіях, використовуючи елітні військові підрозділи, як-от той, якому приписують потужний вибух на російському складі боєприпасів у Криму.
Так само минулого тижня українські чиновники заявили, що партизани доклали руку до успішного удару по російській авіабазі у окупованому Криму.
Партизан готували задовго до вторгнення
Українські військові почали тренувати партизанів за кілька місяців до вторгнення, коли росія скупчила війська біля кордонів. Ці зусилля окупилися останніми тижнями, зважаючи на контрнаступ на півдні.
Активність партизан наразі посилюється: бійці опору непомітно завдають ударів по добре знайомому їм оточенню, використовуючи заміновані автомобілі, міни-пастки та цілеспрямовані вбивства з пістолетів, а потім зливаються з місцевим населенням.
Перед війною Сварог час від часу приєднувався до тренувань на вихідних з Правим сектором і Національним корпусом. Це були тільки дві з десятків організацій, які проводили військову підготовку для цивільних по всій Україні під час восьмирічної війни з рф.
За словами Сварога, за лаштунками Сили спеціальних операцій України формували більш структуровану та секретну програму, яка включала інструктаж щодо диверсій та вибухівки, а також зберігання схованок зброї в очікуванні нападу росії.
Хто контролює українських партизан
Високопоставлений український військовий розповідає на умовах анонімності, що бази, де навчаються партизани, постійно переміщуються, щоб уникнути розкриття.
Кожен такий оперативник виконує свою роль: розвідка цілі, збір розвідувальних даних про рух цілі та здійснення атаки.
За нагляд за операціями в тилу ворога відповідають дві структури в армії: служба військової розвідки, відома як HUR, і Сили спеціальних операцій України.
Міжвідомча оперативна група контролює діяльність як розвідувальної служби, так і відділів підпілля ССО, відомого як Рух Опору.
Підриви поліцейських авто у Мелітополі
Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого Сварога направили до схованки в складському сараї за межами Мелітополя, де він знайшов блоки фугасів, детонатори, автомати Калашникова, гранатомет і два пістолети з глушниками.
Мелітополь відтоді став центром опору. Наприклад, під час одного нападу цієї весни Сварог і кілька членів осередку в Мелітополі прокралися через місто вночі, щоб замінувати автомобіль на стоянці підконтрольної росії поліцейської дільниці.
З ножицями для дроту, стрічкою та волосінню бійці рухалися дворами та провулками, щоб уникнути російських блокпостів.
Спочатку вони перерізали електричний дріт, затемнивши вуличний ліхтар, а потім швидко кинулися в темряву, де заклали бомбу, обмотану скотчем липкою стороною назовні, у колодязь. Волосінь була приклеєна скотчем як до внутрішньої сторони колеса, так і до детонатора, завдяки чому бомба вибухала, коли оберталося колесо.
«Кожен, хто їздив би на цій машині, був би зрадником, — пояснює партизан Сварог. — Там ніхто не охороняє громадський порядок».
Внаслідок вибуху один поліцейський загинув, ще один був поранений.
Рух Опору також стоїть за вибухом, який зруйнував залізничний міст між Мелітополем і Кримом, що призупинило постачання військової техніки до Запорізької області.
Ще одним прикладом роботи українських партизан називають отруєння в Запорізькій області, в результаті якого загинуло близько 15 російських військових, і диверсію на елеваторі в Херсонській області, яка не дозволила російським військовим викрасти 60 тис. тонн зерна.
Замахи на колаборантів-зрадників
Минулого тижня було заміноване авто Олега Шостака, колаборанта, який приєднався до «єдиної росії» в Мелітополі. Повстанці підозрювали його в підготовці пропаганди для місцевих жителів.
Команда партизанів заклала під водійське сидіння автомобіля бомбу, яка вибухнула під час запуску двигуна. Шостак був поранений під час вибуху, але вижив.
За словами Сварога, не так важливо, виживуть чи загинуть жертви під час нападу, — адже це потужний сигнал, який вони надсилають із кожним ударом: ти ніколи не будеш у безпеці.
Не всі дії партизан направлені на замахи: наприклад, на Південному Сході України філія підпілля під назвою «Жовта стрічка» проводить ненасильницькі дії, такі як розклеювання листівок і малювання графіті.
Кому варто боятися українських партизан
Українське підпілля на окупованій території вважає колаборантами міліціонерів, службовців муніципальної та обласної влади та вчителів, які погоджуються працювати за російською освітньою програмою.
Водночас Сварог та ще один партизан Вікінг запевнили, що не вважають зрадниками лікарів, пожежників та працівників комунальних підприємств.
Зараз у центрі уваги — вчителі, адже відкриття шкіл заплановано на вересень.
«Росіяни хочуть навчати за своєю програмою, а не за правдою, — пояснює Вікінг. — Дитина вразлива до пропаганди, і якщо її виховувати в цій програмі, вона стане ідіотом, як росіяни. Учитель, який погоджується викладати за російською програмою, є колаборантом».
Водночас він пообіцяв, що, партизани не будуть нападати на вчителів, але намагаються публічно принизити їх у листівках, які розклеюють на стовпах комунікацій із попередженнями. Там написаний простий меседж:
«За співпрацю з росіянами буде відплата».