Протягом шести місяців повномасштабної війни Росії проти України дослідницька компанія Gradus Research спільно з Центром економічного відновлення та за підтримки Європейського союзу проводили моніторинг міграції та соціально-політичних настроїв українців.
Назвемо основні тренди, які можна виділити, аналізуючи загальну динаміку змін у суспільстві протягом усього циклу дослідження.
З початку війни міграційні настрої населення стабілізувалися
Близько 60% респондентів залишалися у своїх будинках, попри війну. Решта змушена була виїхати на початку бойових дій, проте половина з них уже повернулася додому. Респонденти розглядають опцію евакуації як критичний та важкий крок, який будуть готові робити у крайньому разі. Нині більшість опитаних, які живуть удома, не готові їхати.
Безпека є як основним драйвером, так і бар'єром повернення в Україну
Також серед ключових драйверів – наявність власного житла та оплачуваної роботи в Україні. Вага фактора наявності власного житла зростає протягом останніх хвиль дослідження. Бар'єрами стають, окрім небезпеки, відсутність оплачуваної роботи та сталого доходу.
Відчуття безпеки продовжує бути на критично низькому рівні
Ракетні обстріли критичної інфраструктури можуть призвести до затримки повернення українців у свої будинки, проте навряд чи стануть поштовхом до нової масштабної міграційної кризи. Адже готовність терпіти складні часи, проте перебувати вдома, переважає.
Допомога від держави набагато частіше отримували у групі респондентів, які переїхали в межах України
Переважна частина респондентів у всіх групах міграційного статусу вважає допомогу достатньою. «Ми спостерігаємо повільну, але позитивну динаміку у питанні працевлаштування: ті, хто втратив роботу через війну або тимчасово не виконував своїх робочих обов'язків, зараз поступово відновлюють професійну діяльність. Активний робочий статус українців стає ще одним фактором підтримки економіки держави», – вважає Андрій Длігач, співзасновник Центру економічного відновлення та керівник Advanter Group.
Станом на кінець жовтня більшість респондентів мали досвід відключення світла.
Більшість респондентів (65%) не збиралися змінювати місце проживання у разі блекауту, 14% мали намір їхати в інші області України чи за кордон, 20% – не визначились. Таким чином, сумарно 34% респондентів можуть становити потенційну наступну міграційну хвилю, яка осяде у західних областях України та за кордоном.
Переважна більшість українців не ідентифікує жодних новин, як фейкові
Як фейки проросійськи налаштовані респонденти називають новини українських ЗМІ, наражаючи їх на сумнів.
Хід подій та тон комунікації надають вирішальний вплив на міграційні настрої та рішення українців.
Протягом усього дослідження на міграційні настрої значно впливали поточні події та їх значення для України. Так, контрнаступ під Харковом наприкінці серпня – на початку вересня справив відчутний позитивний вплив на значну частку респондентів, яка ухвалила рішення повернутися додому. Наразі ж новини про руйнування об'єктів критичної інфраструктури мають зворотний ефект, змушуючи респондентів розглядати опцію переїзду в інший регіон чи за кордон.
Головними цінностями для українців залишаються життя, свободи та права людини та взаємна допомога
Саме ці цінності максимально проявилися під час війни та набули життєвого значення. «Загалом суспільство демонструє консолідацію та волю до перемоги та високу підтримку дій влади у всіх сферах, крім допомоги громадянам, які втратили майно чи дохід. Віра у перемогу, у здатність надалі побудувати сильну економіку та в те, що Україна стане членом ЄС у перспективі до 2030 року, є постійними показниками з початку травня», – наголосила Євгенія Близнюк, засновник та директор Gradus Research.
Довідка . Опитування було проведено методом самозаповнення анкети у мобільному додатку. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18–60 років. Період проведення дослідження: 1 хвиля – 20–22 травня (2083 респонденти), 12 хвиля – 21–24 жовтня (2000).
