Що сталося на переговорах у Лондоні 23 квітня
Мирні переговори між США, Україною, Великою Британією та Францією на рівні міністрів, які мали відбутися в Лондоні 23 квітня, були відкладені в останню хвилину. Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що не зможе бути присутнім, через нібито свій графік.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс закликав Україну та росію прийняти мирну пропозицію, попередивши, що Вашингтон «відійде» від переговорів, якщо сторони не погодяться. Словесний трюк про потенційний відхід США вже повторювали і президент Трамп, і Рубіо. А пропозиція передбачає «заморожування територіальних ліній на рівні, близькому до нинішнього», про що Венс заявив під час поїздки до Індії.
Як вже потім з’ясували ЗМІ та своєю риторикою фактично підтвердили лідери переговорного процесу, каменем спотикання став Крим, а точніше пропозиція визнання його російським, про що йшлося в одному з пунктів угоди, запропонованої США. А за даними Reuters, Україна ще 22 квітня підготувала документ про те, що не буде обговорень територіальних питань до повного припинення вогню, саме тому переговори у Лондоні зірвались.
З Вашингтона знову полилися звинувачення в тому, що Київ гальмує чи навіть блокує мирний процес. The Page розповідає, що сталося в Лондоні 23 квітня і наскільки нам дійсно потрібне посередництво США для досягнення миру.
Що пропонувала команда Трампа перед зустріччю в Лондоні
Напередодні зустрічі в Лондоні одразу низка світових провідних видань (Daily Telegraph, Axios, Financial Times тощо) повідомили вкрай схожі деталі пропозиції адміністрації США.
Відповідно до її умов, росія мала отримати:
- де-юре визнання Криму як російської території, попри Кримську декларацію, укладену за першої каденції Трампа, та міжнародне право;
- де-факто визнання контролю над окупованими частинами Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей;
- відмову України від вступу до НАТО;
- зняття санкцій з росії, запроваджених з 2014 року, принаймні з боку США;
- співпрацю США та росії в енергетичному секторі.
Ілюстрація пропозиції США від Daily Telegraph
Тим часом Україні пропонували:
- гарантії безпеки від європейських країн (без участі США);
- виведення російських військ з частини Харківської області;
- вільна навігація по Дніпру;
- фінансову допомогу на відновлення та компенсацію збитків;
- Запорізька АЕС залишається під українським суверенітетом, але управляється США, із розподілом виробленої енергії між Україною та рф;
- угоду про видобуток корисних копалин з американськими компаніями.
Президент Володимир Зеленський категорично відкинув пропозицію, насамперед через вимогу визнати Крим російським. Він наголосив, що такі умови суперечать Конституції України та принципам міжнародного права.
Схожу позицію вже давно займає Європа: захоплені силою території не можуть бути визнані офіційно. «Територіальна цілісність України та її європейські прагнення – це дуже жорсткі вимоги для європейців», – знову підкреслили в канцелярії президента Франції Еммануеля Макрона.
Як повідомляє WSJ з посиланням на власні джерела, британці та французи відкриті до миру, за якого Україна втрачає частину територій в обмін на гарантії безпеки та економічну допомогу. Але не на офіційне визнання окупації.
Що сталося в Лондоні 23 квітня
Спочатку українська делегація – голова ОП Андрій Єрмак, міністр оборони Рустем Умєров і голова МЗС Андрій Сибіга – зустрілись із головами МЗС та оборони Великої Британії Девідом Ламмі та Джоном Хейлі. Потім вони консультувались із радниками з нацбезпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Потім черга дійшла й до Кіта Келлога, спецпредставника президента США.
Українська делегація під час зустрічей із партнерами в Лондоні 23 квітня. Фото: Андрій Єрмак
На відміну від ледве не нової хвилі апокаліптичних твітів і постів щодо висловлювань Трампа та його команди, безпосередні учасники переговорів жодного негативу не поширювали.
Кіт Келлог, спецпредставник президента США, після зустрічі з українською стороною написав у X: «Позитивні переговори в Лондоні з @AndriyYermak. Настав час рухатися вперед у виконанні військової директиви президента Трампа щодо України та росії: припинити вбивства, досягти миру та поставити Америку на перше місце».
Голова Офісу президента Андрій Єрмак також цілком позитивно, хоч і без конкретики, повідомив про зустріч із Келлогом. До того ж попри всі розмови про «відхід», представники США домовилися з українською делегацією продовжувати діалог і регулярні контакти.
Ба більше, як Володимир Зеленський, так і Андрій Єрмак підкреслюють вкрай сильний аргумент з боку України: ми готові на повне та безумовне припинення вогню на відміну від росії, яка вже понад місяць ігнорує цю пропозицію, як і часткові варіанти стосовно Чорного моря та енергоінфраструктури.
«Ми донесли свою позицію та наголосили на тому, що негайне, повне та безумовне припинення вогню має стати першим кроком до початку переговорів про досягнення справедливого і тривалого миру. Висловили сподівання, що це відповідає баченню Президента США Дональда Трампа», – написав після зустріч із Келлогом Єрмак.
Дональд Трамп загубився в показах після зриву зустрічі в Лондоні
Президент США вже після зустрічей в Лондоні зазначив, що американці дуже близькі до угоди, але «людина, яка не має карт для гри», повинна, нарешті, зробити це». При цьому він вже у своєму твіті наполягав, що ніхто не змушує Україну визнати Крим російським, але підкреслив: «Якщо він хоче Крим, то чому вони не боролися за нього одинадцять років тому, коли він був переданий росії без жодного пострілу».
Цю заяву підкреслив і Білий дім, але там Трамп вже «розчарований», а «його терпіння вичерпується». Ще цікавіше, що того ж вечора президент США сказав, що переговори в Лондоні «пройшли добре».
Трамп пораненим солдатам 23 квітня: Отже, вас, хлопці, підстрелили, так? Досить добре. Вас підстрелили. Приголомшливо.
«Я думаю, що у нас є домовленість з росією, нам потрібно домовитися з Зеленським. Я думав, що з Зеленським буде легше домовитись, але виявилося складніше. Я думаю, що у нас буде угода з обома. Сподіваюся, вони це зроблять, бо знаєте, ми витратили багато грошей, але це про людяність», – сказав Трамп журналістам вже вночі 23 квітня.
Президент США зазначив, що може зустрітися з путіним незабаром, після поїздки до Саудівської Аравії. Близькосхідне турне Дональда Трампа заплановане на 13-16 травня.
Тому розуміння заяв президента США і його суперечливих тез залишається відкритим питанням. Адже після понад трьох місяців правління Трампа стає очевидно, що слова команди президента США, вкинуті у медіа, часто виявляються лише риторикою.
Чи потрібне Україні посередництво США у переговорах
30 квітня виповнюється 100 днів із початку другої каденції Дональда Трампа на посту президента США. У самих Штатах цей термін вважається певним медовим місяцем, коли критика, особливо з боку власної партії, майже відсутня, а президенту надається карт-бланш, щоб показати результат.
Вочевидь, Трампу не вдалося ані повернути економічну велич Штатів шляхом підвищення тарифів, ані розробити реальну угоду для припинення російсько-української війни. Але у всьому винна не власна політика, а «дурний» Джо Байден та «країни, що нас використовували», у тому числі – «слабкий» Володимир Зеленський.
При цьому тиск з боку Дональда Трампа, який, начебто, понад усе хоче миру, поширюється тільки на Україну, але не на росію. Ще незрозуміло, до чого призведе незгода України з пропозиціями США. Але наразі до балачок адміністрації Трампа всі все більше звикають.
Українська делегація на переговорах із Кітом Келлогом 23 квітня в Лондоні. Фото: Андрій Єрмак вX
До чого веде посередництво США у переговорах і чи потрібно це Україні
Єдиний реальний важіль впливу Дональда Трампа на Україну – зупинка постачання допомоги, підтриманою Конгресом США ще за президентства Джо Байдена, та надання розвідувальних даних. Такий тиск ми вже побачили в усій красі після сварки Зеленського та Трампа в Білому домі 28 лютого. Але вже 12 березня США остаточно відновили таку співпрацю з Україною.
Ба більше, за даними NYT, конгресмени не збираються розглядати жодний новий пакет допомоги США, поки не вичерпаються контракти на виробництво зброї для України, проголосовані ще за Байдена. Про це кілька разів говорив і спікер Палати представників Майк Джонсон. Єдина надія залишається на теоретичну можливість закупівлі потрібних для Сил оборони України засобів у США.
Також американці офіційно досі не розглядають застосування додаткових санкцій проти росії. Звісно, в риториці Вашингтона лунали окремі сигнали щодо посилення санкцій. Скажімо, ще 1 квітня двопартійна група з 50 американських сенаторів запропонувала «жорсткі» санкції проти росії у пресрелізі. Деякі американські чиновники анонімно називають ЗМІ кінець квітня дедлайном, після якого росія може зіткнутися з новими санкціями. Але ці слова поки не підкріплені реальними діями.
Проте наразі ми маємо ситуацію, де посередництво США зводиться до постійного, принаймні риторичного тиску на Україну і розмов із росією задля уточнення путінської позиції, яка потім надається на переговорах, як «варіант, на який Київ має зважати, а не пропозиція «погоджуйся або йди геть». Принаймні так високопосадовець Держдепу США нещодавно пояснив це WSJ.
При цьому Україна вже півтора місяця наполягає, що готова на повне та безумовне припинення вогню для початку мирних переговорів, але це тотально ігнорується росією фактично за мовчазного дозволу США. Тоді постає запитання: якщо роль Штатів зведена до простого посередництва із частковим підіграванням росії, то навіщо це Україні.
Тим часом головний політичний аналітик провідного республіканського каналу FOX News Бріт Хьюм заявив у ефірі: «Він [Трамп] постійно тисне на Зеленського і каже, що з ним важче мати справу, ніж з путіним. путін, наскільки я можу судити, майже ні на що не погодився, за винятком того, що, звісно, хотів би анексувати Крим. Але це не поступка – це просто спроба здобути виграш… Я не впевнений, на які поступки путін взагалі колись готовий піти, але досі він точно не зробив майже жодної».
Володимир Зеленський, після ракетного обстрілу росіян у ніч на 24 квітня, в якому вони випустили по Україні 70 ракет і 150 безпілотників, знову підкреслив, що саме росія «продовжує вбивати людей та уникати жорсткого тиску й відповідальності за це».