Відновлення громад в Україні після руйнувань війни – це не лише про фізичну відбудову, а й про стале економічне зростання. Однак багато громад навіть не усвідомлюють своїх сильних сторін і не мають чіткого розуміння, з чого почати розвиток. Дмитро Синько, Team Lead в аналітичній компанії Saturday Team, розповідає, як громадам правильно оцінювати свій економічний і соціальний потенціал, спираючись на дослідження для відновлення та розвитку Бородянської громади.
Опитування громади: як зрозуміти її потреби та можливості
Перед тим як розробляти будь-яку стратегію розвитку, громада має зрозуміти, на що вона може спиратися. Часто це складно, бо погляд «приївся». Тому будь-які стратегії потребують ґрунтовного дослідження.
Опитування місцевих мешканців – один з інструментів для цього, однак далеко не єдиний і не головний. Воно може проводитися в різних форматах: фокус-групи, інтерв’ю, анкетування тощо. При цьому варто зважати на те, що жителі громади не матимуть комплексного бачення локальних проблем та можливостей, кожна група опитаних мислить своїми категоріями. Тому краще не запитувати людей прямо, що вони хочуть змінити, а акцентувати увагу на їхньому досвіді для комфортного життя в громаді. І щоб зібрати гарну базу для аналітики та зрозуміти весь комплекс проблем, важливо залучити представників різних верств населення та професій, особливо молодь. Саме молоде покоління визначає майбутнє громади, і якщо воно виїжджає і це не вийде зупинити, потрібно шукати способи залучення нових жителів або створювати умови для повернення.
Приклади з Бородянки показують цікаву тенденцію: коли людей питають про бачення майбутнього, вони часто звертаються до минулого, згадуючи підприємства, які колись працювали, та пропонуючи їх відновити. Наприклад, там згадували інкубатор для вирощування курей і скляний завод, які функціонували там за радянських часів. Це свідчить про те, що люди інтуїтивно шукають знайомі економічні моделі і часто мислять категоріями відновлення, а не створення нового. І схоже, що це людська психологія: таку ж тенденцію ми спостерігали і в Шептицькій громаді на Львівщині, яка далеко від лінії зіткнення. При цьому завдання громади – визначити, які з цих ідей дійсно мають потенціал у сучасних умовах.
Враховувати географічні та економічні особливості
Жодна громада не існує у вакуумі. Якщо вона знаходиться біля великого міста, наприклад Києва, це впливає на її економічний профіль і думки жителів щодо майбутнього громади. При цьому візія місцевих мешканців може кардинально відрізнятися: хтось хоче зробити громаду туристичним передмістям, куди приїздитимуть жителі мегаполісу, хтось – перетворити її на житловий спальний район для того ж великого міста. Однак варто розуміти, що, наприклад, громада типу «спальне передмістя» тягне за собою сценарій бідності. Чому? У таких громадах мало підприємств, а основне джерело фінансів — це податок на доходи фізичних осіб, який сплачується переважно із зарплат громадян, які працюють на зареєстрованих у громаді компаніях.
Наприклад, дослідження 110 навколостоличних громад Центрально-Східної Європи (Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини та Чехії) показало, що найпопулярнішими моделями розвитку є: збалансовані передмістя (комфортне середовище для життя, промислові зони, транспортно-логістичні хаби) – 27% випадків, а також збалансовані передмістя з туристично-рекреаційним потенціалом – 18% випадків. І майже немає випадків суто спальних передмість.
Окрім закордонного досвіду, для кращого розуміння розвитку Бородянської громади ми порівняли 37 громад Київської області, які знаходяться у радіусі ~60 км від столиці — це саме та відстань, на якій знаходиться Бородянка. У результаті ми побачили, які типи громад є характерними для Київської області і яких типів громад їй не вистачає, якщо порівнювати з Центрально-Східною Європою. Після цього ми дійшли висновку, що Бородянка має потенціал поступово стати збалансованим передмістям із туристично-рекреаційним потенціалом. Звичайно, це вимагатиме залучення додаткової кількості населення і філігранної роботи щодо приваблення нових бізнесів, але доходи на особу зростуть більш як у чотири рази. Як результат, у такій громаді будуть гроші для створення комфортного життя для своїх мешканців.
Що потрібно бізнесу, щоб громада почала заробляти?
Як уже згадували, головне джерело доходів громади – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) від зареєстрованих на її території бізнесів. Але чи створює громада гарні умови для бізнесу? Найпростіші речі, які потрібні інвесторам, це земля, електрика та кадри. Однак далеко не завжди громада реалістично оцінює ці потреби.
У Бородянці, наприклад, побутувала думка, що землі для бізнесу немає. Насправді вона є, але не завжди готова до будівництва або юридично оформлена для інвестиційних проєктів. Громади часто думають: «Коли інвестор прийде, тоді і підготуємо». Але інвестор не прийде, якщо громада не продемонструє відкритість і готовність до співпраці.
Якщо зрозуміло, які у громади конкурентні переваги, скільки вільної землі, під які потреби її можна відвести, які кваліфікації є у населення, то тоді легко можна прописати, які саме бізнеси залучати. Ми в рамках дослідження прорахували можливий економічний ефект для бюджету громад від потенційного залучення інвесторів для запуску різних типів підприємств у Бородянці. Наприклад, завод із вироблення сонячних батарей потребує €1,3 млн інвестицій, його очікуваний економічний ефект на бюджет громади — 2,2 млн грн в рік. Виробнича лінія харчової переробки (чипси) обійдеться інвесторам у €4,5 млн, а її економічний ефект для бюджету громади складе 8,4 млн грн в рік.
Окремий фактор – залучення міжнародних спонсорів і грантів. Громади, які правильно презентують свій потенціал та чітку стратегію розвитку, мають значно більше шансів отримати зовнішню підтримку. Слово «правильно» означає відповідність проєкту умовам гранту. Для приваблення бізнесу потрібен також грамотний інвестиційний паспорт, в тому числі перекладений англійською мовою. Для цього головам громад та їхнім командам варто приділяти увагу вивченню англійської мови та розвитку навичок підготовки якісної документації для міжнародних партнерів і бізнесу.
У підсумку варто розуміти, що процес відновлення громад – це не тільки про відбудову будинків, а й про створення економічної та соціальної бази для майбутнього. Щоб розвиватися, громадам потрібно розуміти власний потенціал і вміти правильно ним скористатися.
Читайте також
Як говорити з підлітками, щоб вони почули: як завоювати увагу покоління Z і альфа
Фонд Андрія Матюхи та Good Donations: у «Охматдиті» впровадили систему Thompson
Постачальники Міноборони під прицілом: як уникнути кримінального переслідування
