Як країни Скандинавії будують спільну армію без гучних заяв: приклад для Європи

Автор

Артур Гмиря

Країни ЄС з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну багато говорять про можливість створення спільної армії. Президент Франції Еммануель Макрон неодноразово казав про таку перспективу на тлі російської загрози та сумнівів щодо партнерства США. Проте європейці досі не зробили в цьому напрямі жодного суттєвого кроку.

На противагу цьому є північний фланг НАТО, який сприймає сучасні загрози набагато серйозніше. Без зайвого шуму та голосних заяв країни Скандинавії та Фінляндія активно інтегрують власні армії в єдину систему.

У 2023 році країни створили Об'єднане командування ВПС країн Північної Європи і затвердили дорожню карту оборонної інтеграції під егідою «Nordefco» до 2030 року. розповідає, куди рухаються країни Північної Європи – Швеція, Данія, Фінляндія та Норвегія – у своїй оборонній стратегії.

Який оборонний потенціал країни Скандинавії можуть протиставити росії

Швеція не брала участі у війні з 1814 року і довгий час сповідувала політику неприєднання в мирний час і нейтралітету у воєнний. Схожим чином після Другої світової діяла й Фінляндія.

Але багато традиційних підвалин життя змінила повномасштабна російська агресія. Тепер країни Півночі стали зразком ставлення до оборони для Європи. Швеція та Фінляндії зрозуміли, що не спроможні самостійно забезпечити власну нейтральність і офіційно приєдналися до НАТО 31 березня 2023-го. У листопаді 2024 року влада Швеції розіслала кожному громадянину країни буклет «На випадок кризи або війни».

Історичне фото військові Швеції вперше прибувають до Латвії, після вступу в НАТО, для участі в багатонаціональній бригаді Альянсу. Фото: армія Швеції

Жодна з країн Скандинавії не змогла б самостійно протистояти росії у потенційній війні, але разом країни Півночі мають економіку не набагато меншу за російську (близько $1,8 трлн проти $2 трлн). Але, як показує досвід ЄС, питання насамперед не у грошах, а у спроможностях ОПК тут і зараз, яких Європі досі не вистачає.

Натомість Швеція має розвинену оборонну промисловість, яка виробляє ледве не всі види озброєння:

підводні човни: одна з найсучасніших у світі програм будівництва неатомних підводних човнів;
бойові танки: Stridsvagn 122 (strv 122) – шведський аналог німецького Leopard 2A5, але виробляється повністю в країні та коштує дешевше за всі західні аналоги;
надзвукові винищувачі: JAS 39 Gripen – багатоцільовий винищувач четвертого покоління (на рівні з F-16);
артилерія: українцям вже знайома Самохідна установка Archer на базі шасі Volvo A30D 6×6, постачання якої на озброєння Швеції почалося у 2013 році. Також шведи самі виробляють і 155 мм артилерійські снаряди з інвестиціями Норвегії та Данії.

Норвегія володіє можливостями морського спостереження та бойовими потужностями в Арктиці. Фінляндія має одну з найбільших постійних армій та артилерійських сил на душу населення в Європі, а Данія – спеціальні сили з багаторічним досвідом розгортання в одних з найнебезпечніших частин Афганістану та Іраку для участі в американських війнах.

Загалом чотири країни мають такий військовий потенціал:

Активний персонал: ~90 000 (майже порівну);
Резервісти: ~360 000 (280 тис. з них – Фінляндія);
Військові літаки: 354 (близько 210 літаків має Швеція);
Танки: 390 (200 Leopard 2A4 та 2A6 на озброєнні Фінляндії);
Бойові машини піхоти: близько 700;
Артилерійські системи: понад 1000.

Як зростає інтеграція армій країн Скандинавії

Фіни навчають союзників по НАТО навичкам виживання взимку. Фото: НАТО

«У вас є регіональна група з економічним та ресурсним потенціалом для розвитку повністю інтегрованої оборонно-промислової бази, як у Німеччині, але з абсолютно іншим сприйняттям загроз і політичною волею», – сказав Ерік Чіарамелла, колишній старший аналітик розвідки США, The Wall Street Journal.

У 2025-му вони домовились про єдину систему сертифікації боєприпасів, чого досі немає в ЄС, і активно інвестують у розширення власних спроможностей виробництва боєприпасів.

Що Данія, Норвегія, Швеція та Фінляндія спільно роблять для оборони:

розробляють фінську військову оптику та її закуповують;
працюють в європейській програмі CAVS (Common Armoured Vehicle System), метою якої є спільна розробка і масштабна закупівля броньованих машин – з метою уніфікації та здешевлення виробництва, насамперед у Фінляндії;
спеціалісти з Норвегії та Швеції тренують українських військових у Великій Британії;
шведська компанія Saab просуває ідею спільного використання літака радіолокаційного спостереження GlobalEye для патрулювання Балтійського моря та Арктики;

«Північні країни мають єдину політику безпеки вперше з часів Кальмарської унії в 1400-х роках, – сказав колишній Генсек НАТО Єнс Столтенберг WSJ, нині міністр фінансів Норвегії. – Вони усвідомили важливість поглиблення своєї військової співпраці таким чином, якого ми не бачили протягом кількох століть».

Угоди між країнами передбачають спільне використання військових баз, повітряного простору та логістичних маршрутів. А подальший розвиток в рамках «Nordefco» – можливість спільних операцій та командування.

Як країни Скандинавії збільшують витрати на оборону

Швеція представила план для на підвищення оборонних витрат країни до 3,5% ВВП до 2030 року. У 2024-му він становив 2,2%;
Данія витратить додаткові €6,7 млрд на оборону протягом наступних двох років. Країна виділятиме на цей напрям понад 3% ВВП;
Фінляндія збільшить свої оборонні витрати до 3% ВВП до 2029 року, зараз – 2,2%;
Норвегія поки не оголошувала офіційно, але також збирається збільшити свій оборонний бюджет до 3% ВВП до кінця десятиліття, зараз – 2,2%.

Війна в Україні теж в фокусі уваги. Шведський уряд у 2025 році має намір збільшити рамки для військової підтримки України з $2,5 млрд до майже $4 млрд. Норвегія додатково виділила $4,6 млрд на допомогу Україні у 2025 році, підвищивши загальну суму до $7,8 млрд.