Сьогодні, 23 квітня, Всесвітній день книги та авторського права. Як і інші сфери, українська книжкова справа потерпає від варварства окупантів. 
нагадує про знищені під час великої війни бібліотеки, книгарні та друкарні.
Харків — зранене серце українського книговидавництва
Історично склалося, що найбільше українських книжок друкується в Харкові та області. Але цей регіон постійно перебуває під обстрілами, через що разом з друкарнями страждає увесь книжковий бізнес України.
1 березня 2025 року Харків вчергове зазнав масованої атаки ворожих БПЛА. Тоді, зокрема, постраждала друкарня «Тріада-Пак». У приміщенні були вибиті вікна, пошкоджені покрівля, паркан, службові приміщення та частина обладнання. Також були втрачені деякі друкарські матеріали. Працівники під час атаки не постраждали.
«Тріада-Пак» на ринку вже понад 20 років. Друкарня співпрацює з багатьма українськими видавництвами, серед яких «Ранок», «Фабула», «Видавництво Старого Лева», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Vivat та багатьох інші. «Тріада-Пак» закликає підтримати їх шляхом купівлі надрукованих друкарнею книжок відповідних видавництв.
Зруйнована друкарня «Фактор Друк». Джерело: depositphotos.
Проте найгучніша трагедія у книжковій сфері України під час повномасштабної війни — руйнування у Харкові друкарні Factor druk 23 травня 2024 року. Адже тоді від ворожого удару в друкарні загинуло семеро людей, ще 21 людина була поранена.
Внаслідок ворожої атаки згоріло близько 50 тис. книжок, зруйновано виробничий комплекс, понад тис. кв. м палітурного цеху вигоріло вщент разом з унікальним обладнанням.
Factor druk — один з найбільших типографських комплексів повного циклу в Європі, тому його клієнтами були майже всі українські видавництва. Підприємство обслуговувало близько третини всіх видавничих проєктів України, зокрема друкувало понад 40% шкільних підручників.
Видавництво «Фоліо» має власну друкарню у Дергачівській громаді Харківської області, яка була окупована в перший день повномасштабної війни. Але навіть після звільнення території «Фоліо» не може друкувати там книжки через проблеми з електрикою.
Саме видавництво розташоване в центрі Харкова, і його будівля вже тричі зазнавала прильотів. Попри це, більша частина споруди поки в задовільному стані, хоча вибиті вікна там зашиті фанерою.
Зруйновані, але не зломлені українські книгарні
Також від обстрілів страждають українські книгарні. Точна кількість зруйнованих та пошкоджених книжкових магазинів наразі невідома. Наведемо найгучніші приклади.
Почнемо з того, що 1 березня 2025 року під час атаки по Харкову, крім вже згаданої друкарні «Тріада-Пак», також постраждали від вибухової хвилі два приміщення книжкового магазину «КнигоЛенд».
«На початку лютого 2022 року в нашій мережі було 42 книгарні, сьогодні ж працює 38 магазинів. Кілька книгарень довелося закрити з різних причин: через питання безпеки співробітників, економічні збитки та руйнацію внаслідок обстрілу. За цей час одна наша книгарня була повністю знищена, ще три зазнали серйозних пошкоджень. Через початок повномасштабного вторгнення «КнигоЛенд» зазнав збитків на понад 3 млн грн», — розповів директор мережі книгарень «КнигоЛенд» Ігор Зарудко у вересні 2024 року.
Зокрема, «КнигоЛенд» зазнав збитків через влучання у Києві. Також постраждав один зі складів мережі.
Зруйнована книгарня. Джерело: КнигоЛенд
Українські бібліотеки в окупації: знищення книжок і ворожа пропаганда
Під час повномасштабної війни в Україні, за даними Міністерства культури й інформаційної політики від 25 січня 2024 року, майже 700 бібліотек було зруйновано або знищено. В деяких українських громадах не залишилося жодної вцілілої бібліотеки.
Будівля однієї зі знищених бібліотек мала історичну цінність. Йдеться про Чернігівську обласну бібліотеку для юнацтва, також відому як Будинок Тарновського, яку 11 березня 2022 року зруйнував російський авіаудар. Зведена наприкінці XVIII століття, будівля пережила обстріли більшовиків у 1918-1919 роках, вціліла у Другу світову війну під бомбами німецьких нацистів, але не вистояла під час навали нових варварів.
Точна кількість знищених під час повномасштабної війни українських книжок у бібліотеках наразі невідома, але рахунок йде на сотні мільйонів екземплярів.
Знищена бібліотека. Джерело: depositphotos.
Окремо слід зазначити знищення ворогом української літератури на тимчасово окупованих територіях.
Навіть ті заклади, що вціліли фізично, сьогодні знищуються російською пропагандою. Загарбники викидають або спалюють українські книжки з бібліотек, та наповнюють їх своїми, більшість яких насаджують викривлене, пропагандистське бачення історії. Кремль витрачає мільйони для поширення російських книжок на тимчасово окупованих територіях. А за даними українського спротиву, усі українські книжки, видані з 1994 року, позначають як «екстремістську літературу».
«Бібліотечний фонд Маріуполя до повномасштабного вторгнення налічував 360 тис. книжок. За попередньою інформацією, 50% видань згоріли під час обстрілів, або були ліквідовані, як «екстремістські», говориться в повідомленні Маріупольської міської ради.
Ті бібліотеки, що вціліли, окупанти перейменовують. Так, в Маріуполі бібліотека Івана Франка тепер має назву Пушкіна, Олеся Гончара – Чехова, а історична бібліотека Михайла Грушевського тепер називається ім. Карамзіна.
Однак багато бібліотек після деокупації не лише відновлюються, а й відіграють важливу роль у звільнених містах, як острівці для творчості та розвитку.
Читайте також
Як масштабувати бізнес у Центральній Азії та Африці через LinkedIn та email-аутріч: Netpeak
