Facebook Pixel

Топ-10 найкращих книжок української прози за версією ПЕН

Український ПЕН представив твори вітчизняних авторів, що стали літературними перлинами 2024 року. The Page пропонує ознайомитися з 10 книгами, що потрапили до розділу «Українська проза».

Таня Стус «Проростання» (Yakaboo Publishing)

Роман «Проростання» сучасної української авторки Тані Стус поєднує медитативно-сповідальне й іронічне слово. Це часом насмішкувата, часом чуттєва розповідь молодої жінки про роман з власною країною, її історією, пошуком ідентичності та з чоловіками, яка починається від шістдесятників і триває до нашого часу.

Обкладинка книжки «Проростання»

Обкладинка книжки «Проростання»

Галина Матвєєва «Ключ соль» (Фабула)

Події роману Галини Матвєєвої «Ключ соль» охоплюють часовий проміжок від кінця 1990-х років до першого року повномасштабної російсько-української війни.

Головні герої книжки — скрипаль Семен Штейнгарт і піаністка Інна Холодіна — харківські музиканти, яких ще за часів навчання в консерваторії зв’язали відносини, набагато більш глибокі, ніж дружба. І йдеться у книжці не лише про музику, хоча і музики тут удосталь,— так само, як і жартів, сварок, кохань, таємниць і втрат. Усе, як у житті.

Софія Андрухович «Катананхе» (Komubook)

Цей роман — про людські стосунки, любов і роздратування, про травму і про війну, якої вже немає, проте залишилися люди, у чиїх душах і головах вирують бурхливі й часто деструктивні пристрасті. Катананхе — звичайна садова квітка з ніжно-блакитними пелюстками, яку в середньовіччі використовували задля приготування любовного зілля. Вона є алюзією на нелогічні й непередбачувані вчинки героїв, наче вони перебувають під дією такого питва.

Станіслав Асєєв «Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала» (Чорна гора)

«Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала» — це одночасно й автобіографічний роман, і метафорична історія першого покоління української незалежності на Донбасі. Книга про мрії, бідність, торгівлю валютою, вищу гуманітарну освіту та повну відсутність можливостей її застосування.

Автор цієї книги — випускник факультету філософії, який копає могили та працює вантажником.

Артем Чех «Пісня відкритого шляху» (Meridian Czernowitz)

Колишній кріпак з українського села у складі російської імперії, опинившись в епіцентрі американської трагедії, врешті-решт стає втіленням американської мрії. Але відкритий шлях головного героя — це шлях геть від москви, шлях крізь війну до свободи, шлях від росіянина в пролозі до українця в епілозі.

Обкладинка книжки «Пісня відкритого шляху»

Обкладинка книжки «Пісня відкритого шляху»

Катерина Бабкіна «Мам, памʼятаєш?» (Білка)

П’ятнадцятирічна Діана виїздить з Ірпеня з двомісячною сестрою від іншого батька Іванкою на руках. Вітчим Діани в ЗСУ. Мама Діани зникла в Ірпені за нез’ясованих обставин. Тато Діани багато років живе у Відні. Перше кохання Діани – талановитий піаніст, який втратив слух під час обстрілу машини, в якій намагався евакуюватися з батьками, котрі там же і загинули. Психотерапевтка Діани не уявляє, як їй допомогти, а страх, біль і втрата Діани такі неосяжні, що вона навіть сама не може їх назвати чи визнати.

Але книжка про те, що з цим всім можна жити і бути щасливою, любити, дбати і бути потрібною і огорнутою турботою.

Роман Голубовський «З нами житиме еласмотерій» (Лабораторія)

Книжка пропонує подивитися, як у квартирі мешкає доісторичний звір еласмотерій; як люди, що падають з верхніх полиць, об’єднуються заради помсти; як на яблуні проступає лик Божої Матері. Роман Голубовський створив цілий альтернативний всесвіт, де абсурд легко сплутати з реальністю, а іронію — зі щирістю.

Павло «Паштет» Белянський «Битись не можна відступити» (Vivat)

Книга «Битись не можна відступити» — воєнна проза Павла Белянського, яка занурює у реальність жорсткої російсько-української війни. Це відверта й прониклива сповідь тих, хто не мав наміру бути військовим, але став на захист батьківщини із початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Розповіді героїв наповнені болем, втратами, але також і надією, яка живить їхню боротьбу. Белянський описує жахи окопного побуту, він не приховує ані страху, ані горя, ані розчарувань, які переслідують українців на фронті.

Обкладинка книжки «Битися не можна відступити»

Обкладинка книжки «Битися не можна відступити»

Павло Шикін «Розриті могили» (Yakaboo Publishing)

Як би страшно і жахливо це не звучало, але спробуймо уявити ситуацію, коли росії таки вдалося захопити Київ за три дні. Яким могло бути наше життя вже за кілька років?

Цей роман покликаний показати, наскільки жахливого розвитку подій вдалося уникнути нашій країні завдяки згуртованості українців та Збройним силам України. Відстороненість від політики не врятує від її нелюдських проявів, як і незнання історії прирікає на повторення помилок. Позиція «какая разница» призводить до втрати ідентичності, особливо у світі, де існує лише один, «правильний», вибір.

Олена Пшенична «Там, де заходить сонце» (Лабораторія)

Колишній вчительці української мови Вірі Тихій – 72. Влітку 2022 року її невістка з дітьми вимушено виїхали за кордон, а єдиний син поринув у волонтерство, тож головна героїня опинилася в будинку для літніх людей. Замість відкритих, гостинних стареньких жінка зустрічає у будинку зранених, колючих стариганів, що з дня у день просто спостерігають, як їхні життя, неначе сонце, закочуються за обрій.

«Там, де заходить сонце» — книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході.

Подякувати 🎉