Дональд Трамп заявив, що країни НАТО повинні витрачати на оборону еквівалент 5% свого ВВП, підвищивши свої вимоги до європейських союзників більш ніж удвічі порівняно з нинішнім показником. Про це пише Bloomberg.
«Я думаю, що НАТО повинна мати 5%», — сказав Трамп у вівторок на пресконференції на своєму курорті Мар-а-Лаго у Флориді.
«Це я змусив їх платити 2%», — сказав він, маючи на увазі тиск, який він чинив під час свого попереднього терміну, щоб досягти поточного рівня витрат.
Наразі жоден член військового альянсу не витрачає на оборону 5% валового внутрішнього продукту, в тому числі і США. Новообраний президент не сказав, чи збільшить він витрати США до цього рівня.
Погрози Трампа вийти з Організації Північноатлантичного договору і повномасштабне вторгнення росії в Україну переконали багатьох членів НАТО в необхідності посилення власної оборони.

Генеральний секретар Марк Рютте дав зрозуміти, що НАТО, ймовірно, підвищить цільовий показник витрат щонайменше до 3% ВВП, оскільки прагне встановити нові вимоги щодо витрат на озброєння і оборону для своїх членів.
Іншим нагальним питанням для Альянсу зараз є майбутнє членство України, яке, за словами москви, є неприйнятним.
Трамп зауважив, що росія виступала категорично проти членства України в НАТО.
«І десь на цьому етапі Байден сказав: «Ні, вони повинні мати можливість приєднатися до НАТО». Що ж, тоді росія має когось на своєму порозі, і я можу зрозуміти їхні почуття з цього приводу», — додав він.
Трамп також заявив, що Данія має поступитися США контролем над Гренландією, аргументуючи це необхідністю захисту «вільного світу» від загроз з боку Китаю та росії.
Він також не виключив можливості застосування військових засобів або економічного примусу для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом.
«Я не можу обіцяти нічого конкретного, але ми потребуємо цих регіонів для забезпечення економічної безпеки», — наголосив Трамп.
На ці заяви відреагувала прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, зазначивши, що США залишаються «найважливішим і найближчим» союзником її країни.
Фредеріксен висловила сумнів у можливості реалізації такого сценарію та наголосила, що не вірить у застосування військової чи економічної сили для встановлення контролю над Гренландією.
«Мені важко уявити, що ми колись дійдемо до такого розвитку подій», — підкреслила вона.
Водночас прем'єрка позитивно оцінила інтерес США до подій у Північній Атлантиці.