Радянські літаки розроблялися для успішного виконання відповідних місій і свого часу були відомі своєю маневреністю, дальністю польоту та універсальністю. Хоча в багатьох країнах винищувачі часів СРСР замінили на сучасніші, вони залишаються частиною історії авіації та використовуються й зараз.
Зокрема, такі літаки, як-от МіГ-29, Су-27 і Су-24, навіть після розвалу Союзу використовуються в Україні та пострадянських країнах. Союзники пообіцяли надати Києву свої застарілі літаки. Польща вже передала Києву перші МіГ-29, так само й Словаччина вже надіслала перші чотири літаки.
У чому переваги радянських МіГів і Су
Характеристики МіГ-29

МіГ-29. У чому переваги радянського винищувача. Фото: Wikipedia
МіГ-29 — це двомоторний винищувач, розроблений у 1970-х роках. Він був розроблений насамперед для завоювання переваги в повітрі та міг вражати ворожі літаки на великій відстані.
Можливості МіГ-29:
- максимальна швидкість — 2,25 Маха;
- максимальна висота польоту — 18 тис. м;
- озброєний 30-мм гарматою ГШ-30-1 і ракетами Р-60 і Р-73 класу «повітря — повітря»;
- оснащений радіолокаційною та інфрачервоною системами пошуку та супроводу.
Характеристики Су-27

Су-27: які його основні характеристики. Фото: Wikipedia
Су-27 — це одномісний двомоторний винищувач, призначений для виконання завдань із домінування в повітрі, що був узятий на озброєння в СРСР у середині 1980-х років і відтоді експортувався до багатьох країн.
Можливості Су-27:
- максимальна швидкість — 2,35 Маха;
- максимальна висота польоту — 18,5 тис. м;
- озброєння включає 30-мм гармату ГШ-30-1, ракети Р-27 і Р-77 класу «повітря — повітря»;
- оснащений радіолокаційною та інфрачервоною системами пошуку та супроводу.
Характеристики Су-24

Су-24: які його основні характеристики. Фото: Wikipedia
Су-24 — це двомоторний штурмовик, призначений для виконання ударних і розвідувальних завдань; надійшов на озброєння СРСР у середині 1970-х років.
Можливості Су-24:
- максимальна швидкість — 1,35 Маха;
- максимальна висота польоту — 11 тис. м;
- озброєний 23-мм гарматою ГШ-23Л і ракетами класу «повітря — поверхня» Х-25 і Х-29;
- оснащений радіолокаційними та інфрачервоними системами пошуку та стеження.
Деякі загальні можливості радянських літаків передбачають:
- Бойова спроможність: можуть широко використовуватися в бойових діях. Радянські винищувачі та бомбардувальники відомі своєю швидкістю, маневреністю та вогневою міццю, їх використовували в різноманітних місіях — від завоювання переваги в повітрі до нападу на землю та стратегічного бомбардування.
- Розвідка та спостереження: широко використовувалися для розвідки та спостереження завдяки їхнім передовим датчикам, камерам та іншому обладнанню для виявлення. Радянські літаки-розвідники використовувалися для збору розвідувальної інформації.
Які країни мають радянські літаки

МіГ-29: які країни мають радянські літаки. Фото: Wikipedia
Росія має найбільший парк літаків радянських часів у світі, і багато із цих літаків дислокуються у європейській частині росії. Білорусь також експлуатує різні літаки радянських часів, як-от винищувачі Су-27, що розміщені на кількох авіабазах по всій країні.
Україна все ще експлуатує значну кількість літаків радянських часів, включно зі штурмовиками Су-25 і винищувачами МіГ-29, хоча деякі із цих літаків, можливо, останніми роками було виведено з експлуатації через конфлікти, що тривають.
З-поміж інших країн Європи, які можуть певною мірою експлуатувати літаки радянських часів, — Вірменія, Азербайджан, Грузія та Молдова, хоча їхня кількістьд менша, ніж у росії, Білорусі та України.
З-поміж країн, які експлуатують ці літаки або мають їх взагалі, також можна назвати Казахстан, Північну Корею, Сирію, Болгарію, Кубу, Румунію, Сербію та Хорватію.
Цей список не є вичерпним — наприклад, після об'єднання Німеччини Бундесвер придбав у колишньої НДР 24 радянські літаки МІГ-29, утім, у 2003 році 22 із них передали Польщі за номінальну плату 1 євро за кожен.

Які країни мають МіГ-21, МіГ-29, МіГ-23, Су-24, Су-25, Су-27 крім росії та України
У чому складність передавання радянських літаків Києву
Авіаексперт, директор БФ «Допомога Львівському оборонному кластеру» Кирило Новіков розповів , що експлуатантами літаків радянського випуску лишаються країни Східної Європи, зокрема, Польща та Словаччина, які вже передали літаки Україні.
«У деяких вони можуть бути в законсервованому вигляді. Є й екзотична країна для передавання радянських літаків. Це США — у них було приблизно 30 літаків, зокрема МіГ-29. Але навряд чи вони передаватимуть їх Києву, тому що тримають їх більше для якихось власних власних стратегічних і тактичних цілей», — вважає експерт.
Звісно, радянські літаки, що залишилися або залишаються на озброєнні після розпаду СРСР, особливо в країн НАТО, були модернізовані, зазначає Новіков:
- була замінена частина авіоніки;
- була модернізована зброя, яка на них встановлюється.
Експерт пояснює, що країни НАТО не мають широкого доступу до ракетного озброєння радянського блоку, хоча хтось міг закуповувати таке озброєння в Україні.
Тому вони змушені були переобладнати літаки, які перебували на бойовому чергуванні, на свої стандарти ракетно-бомбового озброєння.
Тому ті літаки, що перебувають в експлуатації, готові до використання. Проте, за словами Новікова, ті радянські літаки, що були на консервації із часів СРСР, найімовірніше, потребують щонайменше капремонту та приведення літака в експлуатаційний стан.
«На це потрібні, очевидно, час і гроші», — резюмує експерт.
Хто міг би передати Україні радянські літаки та скільки
Авіаційний експерт і менеджер авіаційного сектору Богдан Долінце в коментарі зазначив, що в українській військовій авіації основними бойовими машинами залишаються радянські МіГ-29, Су-27 і Су-25.
Багато радянських військових літаків залишилося на озброєнні країн колишнього Варшавського договору та СРСР. З-поміж них — Польща, Болгарія, Сербія, Словаччина, Грузія, Азербайджан тощо.
За його словами, якщо брати саме основні типи бойових літаків, що експлуатуються в Україні, то потенційними постачальниками можуть бути Польща, Болгарія та Словаччина, які є членами НАТО. Для них передавання літаків матиме менший вплив на зниження обороноздатності та безпекові ризики.
«Загальна кількість переданих повітряних суден з огляду на вже поставлені машини може скласти до 70 літаків МіГ-29 і Су-25», — вважає експерт.
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі уточнює: якщо Словаччина передає Україні всі МіГ-29, що були в неї на озброєнні, то Польща поки що тільки ділиться з нами «мігівським щитом».

Польський МіГ-29 та F-16 ВПС США. Фото: Wikipedia
За його словами, у поляків залишається на озброєнні приблизно 20 — 22 МіГ-29А та МіГ-29УБ, які вона передавати не планує.
Ці плани можуть змінитися, якщо програма переозброєння ВПС Польщі на американські F-35 прискориться.
Інший потенційний партнер України по МіГ-29 — Болгарія. ВПС Болгарії, за словами експерта, має півтора десятка МіГів, але вона вже розпочала переозброєння на американські F-16.
«У міру заміни МіГ-29 можуть стати українськими. Але за однієї умови: потрібна політична воля керівництва Болгарії. Поки що ця країна НАТО відрізняється дуже обережною позицією щодо постачання зброї Україні. Маємо ще один дещо екзотичний варіант — у Повітряних силах Румунії на озброєнні досі перебувають винищувачі МіГ-21. Ці літаки планують замінити та вивести з експлуатації після 2024 року. ВПС Румунії пере озброюються на F-16, Румунія також замовила в США перші F-35».

Павло Лакійчук
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Чим Україні допоможуть МіГи та яка авіація ще потрібна Києву
Постачання додаткових літаків дасть змогу компенсувати раніше втрачені машини, а також ті, що вже використали весь льотний ресурс, говорить Богдан Долінце.
На його думку, це посилить авіаційну компоненту ППО та наземні операції, зокрема, у разі контрнаступу.
Однак успіх залежатиме не тільки від факту передавання, а й від стану літаків, наявності запчастин і здатності пілотів ефективно ними управляти.
«Стан літаків може суттєво варіюватися залежно від рівня догляду, консервації та модернізації, які вони отримали за час своєї експлуатації. Строки передавання, як і раніше, залежатимуть від політичної волі та оцінки ризиків кожною окремою країною», — пояснює Долінце.
Окрім винищувачів, Київ дуже потребує армійської авіації — літаків і вертольотів підтримки піхоти на полі бою, говорить Павло Лакійчук.

Північна Македонія передає Україні свої Су-25. Фото: mil.in.ua
«Свої штурмовики Су-25 передає Україні Північна Македонія — це літаки, які свого часу ми передали цій державі. Уряд Македонії розглядає можливість надання нам і 24 ударних гелікоптерів Мі-24», — розповів експерт.
Перспектива отримати велику кількість Су-25 від інших країн, зокрема від Грузії, дуже примарна, говорить Лакійчук, але щодо гвинтокрилів ситуація виглядає дещо краще: Мі-24 і Мі-8 (та їхній експортний аналог Мі-17) є на озброєнні багатьох держав світу:
«Але через те, що це переважно країни «третього світу», отримати їх буде досить складно. Не говорячи вже про основного європейського оператора — Угорщину. Угорці «принципово» проросійсько-нейтральні в питаннях допомоги Україні».
Літаки для України: труднощі передавання та модернізації
Багато західних країн наразі переходять на нові винищувачі НАТО, проте цей процес відбувається поетапно, він не швидкий і не дешевий, зазначає Кирило Новіков. Крім того, як і в ситуації з танками для Києва, ми отримаємо різну техніку й у випадку авіації:
«Коли на сьогодні в умовах війни ми хочемо швидко отримати різноманітну техніку, вона дійсно є різною. Попри те, що це плюс-мінус ті самі МіГ-29 чи інші літаки, вони все-таки мають певні відмінності».
Хоча українці плюс-мінус знають, як пілотувати ці винищувачі, ми не до кінця знаємо системи, які там були змінені.
«Якщо різні країни нам передаватимуть різні латки, наприклад, по-різному модернізовані, це створює певний хаос. Але ці проблеми можна розв'язати. Просто ця техніка складніша, і передбачити всі проблеми введення в експлуатацію та обслуговування літаків важко», — пояснює Новіков.
На його переконання, разом з передаванням літаків має відбутися трансфер технологій і трансфер експлуатації. Мають бути вивчені відповідні техніки, організовані відповідні сервісні центри з ремонту та обслуговування літаків.
«Без цього якісна експлуатація буде неможливою. Тому я не бачу жодних проблем щодо передавання. Питання не в тому коли та що передадуть, а в тому, у якій кількості та наскільки це допоможе нам в умовному контрнаступі чи деокупації».

F-16. Рано чи пізно Україна має отримати сучасні винищувачі. Фото: Wikipedia
Тим часом Павло Лакійчук упевнений, що застаріле «пострадянське» озброєння вже вичерпується. Союзники України розуміють, що протистояти новим російським літакам і вертольотам на радянській техніці, хоча й модернізованій, дуже складно, і переходять на сучасну західну техніку.
«Рано чи пізно цим шляхом доведеться пройти і нам. Треба «пробивати» стіну нерозуміння та остраху наших ключових західних партнерів щодо передання ЗСУ сучасних літаків».