18 травня Верховна Рада відправила у відставку трьох міністрів: міністра інфраструктури Владислава Криклія, міністра економіки Ігоря Петрашка, міністра охорони здоров'я Максима Степанова.
20 травня депутати Верховної Ради проголосували за кандидатури та призначили трьох нових міністрів. Олександр Кубраков став міністром інфраструктури, Олексій Любченко — міністром економіки та першим віце-прем'єр-міністром, Віктор Ляшко — міністром охорони здоров'я.
Для того щоб зрозуміти, якою буде майбутня політика нових міністрів, варто подивитися на їхні досьє та участь в існуючих проєктах.
Олександр Кубраков: радник Попова, Гончарук і «Велике будівництво»
Фото: УНІАН
Олександр Кубраков у публічній політиці присутній з 2011 року. Тоді він став радником міського голови Києва Олександра Попова. Після перемоги Віталія Кличка на виборах 2014 року Кубраков став його радником із IT.
У мерії Кубраков керував впровадженням єдиного документообігу, а також працював над стратегією розвитку транспорту Києва на замовлення Всесвітнього банку.
У 2015 році чиновник залишив роботу в КМДА. Уже за президента Петра Порошенка він спочатку став керівником проєктного офісу в Мін'юсті (2015-2016), а потім три роки очолював сектор телекомунікацій та IT в Офісі ефективного регулювання (BRDO). Там він працював спільно з експрем'єр-міністром Олексієм Гончаруком.
Улітку 2019 року Кубраков пройшов до Верховної Ради за списком «Слуги народу» 30-м номером. Уже в листопаді 2019-го Кубраков виграв конкурс на посаду голови «Укравтодору» після звільнення Славоміра Новака та склав депутатський мандат.
На посаді голови «Укравтодору» Кубраков реалізовував низку інфраструктурних об'єктів. Насамперед — це «Велике будівництво», в рамках якого в 2020 році було, за офіційними звітами, відремонтовано 4000 км доріг. Також курирував будівництво Запорізького та Кременчуцького мостів, проєктування Великої кільцевої дороги навколо Києва. При ньому «Укравтодор» відмовився від практики «дроблення» підрядів і перейшов до маршрутного принципу, що спростило контроль за якістю ремонту.
Критики «Великого будівництва» стверджували, що низка нових інфраструктурних об'єктів була наполовину побудована ще за експрезидента Петра Порошенка.
Найімовірніше, на посаді міністра інфраструктури Кубраков продовжить реалізовувати «Велике будівництво», яке є основним інфраструктурним проєктом як Кабінету міністрів, так і Офісу президента.
Також важливо розуміти, що куратор «Великого будівництва» в Офісі президента Кирило Тимошенко лояльно ставиться до новопризначеного міністра. Можна згадати недавній епізод, коли Тимошенко брав участь у брифінгу щодо підписання меморандуму про завершення будівництва Дарницького моста в Києві між «Укравтодором» і «Укрзалізницею», що свідчить про повну підтримку Кубракова як з боку наближеної до президента команди, так і самого президента Володимира Зеленського.
Кадрова ротація в уряді знакова не тільки з точки зору поточної політичної кон'юнктури. Призначення нового міністра інфраструктури Олександра Кубракова — це також визнання ефективності «Укравтодору» як державної структури. У 2020 році вдалося оновити 17% основної мережі доріг. Крім цього, «Укравтодор» впровадив нову систему контролю якості та моніторингу стану доріг. А планом на цей рік, наприклад, є системний розвиток придорожньої інфраструктури — зупинкові комплекси та автопавільйони, оновлення ще 20% основної мережі доріг. Перед Кубраковим також стоїть завдання наведення порядку в «Укрзалізниці» та портах».
Олег Постернак
Політтехнолог
Олексій Любченко: податки, агрохімія та «підніжка» Шмигалю
Фото: УНІАН
Олексій Любченко, який через строгість погляду та загальну харизму чимось нагадує агента ФБР з американських детективів, на державній службі перебуває з 1994 року.
До 1999 року займався питаннями економіки в Черкаській ОДА, пізніше — працював у податкових органах (а в 2003 році навіть очолив Держподаткову адміністрацію в Черкаській області), з 2005 року працював заступником голови Кіровоградської ОДА, з 2009-го — заступником голови Державної податкової адміністрації України.
У політику прийшов 2012-го, коли став помічником мажоритарного депутата Віктора Тимошенка, паралельно працював першим віцепрезидентом «Украгрохімхолдингу». У 2014-2015 рр., вже за Петра Порошенка, був радником при Департаменті забезпечення Госфіскальної служби України, після чого повернувся на ту ж посаду в «Украгрохімхолдинг». У квітні 2020-го очолив Державну податкову службу України.
На думку політичного експерта Сергія Назаренка, оскільки Олексія Любченка призначили також і першим віце-прем'єр-міністром, це ставить у незручне становище голову Кабінету міністрів Дениса Шмигаля та робить його більш лояльним до Офісу президента, адже будь-коли може статися ротація прем'єр-міністра.
Віктор Ляшко: дрейф Степанова до Авакова та реформи Супрун
Фото: УНІАН
До того, як прийти в «велику» публічну політику, де журналістська увагу до персони різко підвищується, Віктор Ляшко працював у системі державної санітарно-епідеміологічної служби Київської області, цивільному секторі та першим заступником генерального директора «Центру громадського здоров'я» при Міністерстві охорони здоров'я.
24 грудня 2019 року Віктора Ляшка призначили заступником міністра охорони здоров'я України — Зоряни Скалецької. На цій посаді він брав участь в евакуації громадян України з охопленого епідемією COVID-19 міста Ухань у Китаї.
З 26 лютого 2020 року Віктор Ляшко став головним санітарно-епідеміологічним лікарем України. Завдяки постійним телевізійним ефірам, пов'язаним із епідемією коронавірусу, його впізнаваність стала настільки високою, що він став «першим голосом» зі сфери охорони здоров'я нарівні з Максимом Степановим. На початку літа 2020 року Ляшко навіть включали в соціологічні опитування як потенційного кандидата в мери Києва від партії «Слуга народу».
Переймаючися питанням, чому Максима Степанова зняли з поста голови МОЗ, політичний експерт Сергій Назаренко виділяє кілька причин.
«По-перше, Максим Степанов виконав всю «брудну» роботу, виконувати яку і був поставлений. Я маю на увазі, він прийняв увесь репутаційний удар, пов'язаний із епідемією COVID-19 на себе. Велика кількість хворих, відсутність палат, апаратів ШВЛ і провал вакцинації. Нагадаю, сам же Ляшко стратегічно вигідно захворів коронавірусом після того, як вакцинувався, що збіглося у часі з невдалим запуском вакцинації. Відповідно, Степанов зміг акумулювати на собі весь негатив, а всі інші залишилися «чистенькими».
По-друге, Степанов почав «дрейфувати» в бік Арсена Авакова (згадайте COVID-закупівлі, передані з відомства МОЗ у МВС, близько 1 млрд грн). Президент поки що не бажає підсилювати Авакова, а навпаки, прибрав разом зі Степановим ще й Криклія.
По-третє: пан Степанов не особливо подобався західним партнерам, на відміну від пана Ляшка, який працював ще за Уляни Супрун. Також сам Зеленський та його дружина дуже симпатизують Віктору Ляшку (хоча Володимир Зеленський реформу Супрун не підтримує, - прим. авт.)».
«Максим Степанов почав «дрейфувати» в бік Арсена Авакова, але Зеленський поки що не хоче посилювати позиції голови МВС».
У день голосування Віктор Ляшко виступив на трибуні Верховної Ради як кандидат у міністри та заявив, що пріоритетом №1 для нього є боротьба з коронавірусом і біологічна безпека громадян. Також у планах Ляшка — власне виробництво вакцини від коронавірусу, вакцинація 5 млн українців за літо, а також доступ до вакцини всім охочим до кінця року. Звичайно, багато хто сподівається, що у нього це вийде, але є і скептичні думки.
«Віктор Ляшко зробив стільки обіцянок, немов думає, що всидить у кріслі міністра довше, ніж Арсен Аваков. Найголовніша обіцянка — вакцинувати 5 млн українців (причому двічі, тобто зробити 10 млн щеплень від COVID). Упевнений, що пан Ляшко цього не зробить. Загалом, крім боротьби з пандемією, Ляшко продовжить реформу охорони здоров'я, яка була розпочата за часів пані Супрун, саме цього від нього чекають західні партнери».
Сергій Назаренко
Політичний експерт
Читайте також
