Мюнхен-2023, шпіонаж рф у Європі та демарш трампістів у США: дайджест головних новин
Спецслужби США та Європи вичищають європейські країни від російських шпигунів, а Генасамблея ООН планує знову проголосувати за заклик до Москви припинити війну. У Німеччині проходить 59 Мюнхенська безпекова конференція, а тим часом трампісти у США вимагають припинити допомогу Києву через «втому від України». Натомість лідер британських лейбористів Кір Стармер відвідав Київ і запевнив Володимира Зеленського у підтримці України від його партії.
The Page пропонує дайджест західних медіа, яким завершується робочий тиждень 13-17 лютого.
Як США та Європа чистять континент від російських шпигунів
Російських шпигунів виганяють з Європи. Фото: Pixabay
Протягом останнього року, паралельно з військовою допомогою Україні та економічними санкціями проти Москви, спецслужби США та Європи вели війну проти російських шпигунських мереж, пише The Washington Post.
Її кульмінацією став арешт у Мюнхені 21 січня російського агента Артура Еллера, діяльність якого німецька контррозвідка розслідувала спільно з ФБР.
За місяць до цього німецька влада також заарештувала спільника Еллера — співробітника BND (служби зовнішньої розвідки Німеччини) Карстена Лінке, якого звинувачують у наданні секретних документів російським спецслужбам.
Цим арештам передувало масове видворення понад 400 співробітників російських посольств, підозрюваних у шпигунстві, по всьому континенту.
Представники американських і європейських служб безпеки заявляють, що російська розвідка за останній рік зазнала більшої шкоди, ніж будь-коли з моменту закінчення холодної війни. Масштаби цієї кампанії, схоже, захопили росію зненацька.
«Світ зараз зовсім інший для російських спецслужб», — запевняє Антті Пелттарі, директор Служби зовнішньої розвідки Фінляндії.
За його словами, через вигнання, арешти та вороже середовище в Європі «їхні можливості значно погіршилися».
Щоб компенсувати втрати, росія вдається до кібершпигунства та засилає нових агентів, користуючись потоками біженців. Але ці новоприбулі, на відміну від оголошених персонами нон ґрата, не мають дипломатичного захисту, досвіду та навичок.
У відчаї Москва навіть намагалася відправляти шпигунів, яких вигнали з однієї європейської столиці, до іншої. Проте, за словами високопоставленого співробітника західної служби безпеки, жодна з відомих йому спроб не була успішною.
Прагнучи скористатися вразливістю Москви, ЦРУ та ФБР також збільшили потоки розвідувальних даних до спецслужб Німеччини, Швеції, Норвегії та інших країн, допомагаючи викривати агентів ГРУ. Результатом, зокрема, стала відсутність спроб російських спецслужб протидіяти вступу Фінляндії та Швеції до НАТО.
Нове голосування в ООН: чому там немає мирного плану Зе
Генасамблея ООН готує нову резолюцію по Україні. Фото: Getty Images
У річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну Генасамблея ООН голосуватиме за проєкт резолюції, що наголошує на необхідності «якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого та сталого миру», повідомляє Reuters.
Резолюція закликає Москву вивести війська та припинити бойові дії. Голосування, ймовірно, відбудеться 23 лютого.
Україна та її союзники сподіваються поглибити дипломатичну ізоляцію росії, домагаючись зібрати не менше голосів, ніж було віддано за резолюції 2022 року.
Тоді за вимогу вивести російські війська з України 2 березня проголосувала 141 держава, а засудження спроби незаконної анексії росією чотирьох частково окупованих регіонів України 12 жовтня підтримали 143 країни.
Генеральна Асамблея опинилася в центрі дій ООН щодо України, оскільки Рада Безпеки була паралізована через зловживання росією правом вето. Резолюції Генеральної Асамблеї не є юридично обов’язковими, але мають політичну вагу.
Україна хотіла, щоб у проєкті резолюції Генеральної Асамблеї був закріплений мирний план з 10 пунктів, запропонований президентом України Володимиром Зеленським, але дипломати заявили, що проєкт був спрощений, щоб отримати якомога більше підтримки.
Мюнхен-2023: росію не покликали, за Китаєм стежитимуть
Володимир Зеленський звернувся до Мюнхенської конференції онлайн. Фото: ОП
Президент України Володимир Зеленський виступив на відкритті Мюнхенської безпекової конференції на тлі закликів до Заходу терміново прискорити виробництво та постачання боєприпасів до Києва, повідомляє The Guardian.
Очікується, що конференція, яку відвідають понад 100 світових лідерів, стане випробуванням рішучості Заходу вести виснажливу, тривалу й дорогу війну.
Існує традиція запрошувати на МБК керівників держав, які вороже або неоднозначно ставляться до Заходу, але цього року було прийнято рішення виключити представників Ірану та росії, зазначає видання.
Втім, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї виступатиме на конференції, і за його промовою уважно стежитимуть.
Очікується, що він зустрінеться з державним секретарем США Ентоні Блінкеном, чия поїздка до Пекіна була скасована через виявлення китайського шпигунського аеростата.
Британія останніми роками не посилала нікого, крім тодішнього секретаря кабінету міністрів Марка Седвілла, але у 2022 році в останню хвилину на конференцію заявився прем’єр-міністр Борис Джонсон, щоб попередити про неминуче вторгнення в Україну.
Цього року британська делегація складається з прем’єр-міністра Ріші Сунака, міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі та міністра оборони Бена Воллеса.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц намагався під час свого виступу запевнити аудиторію, що Zeitenwende («поворотний момент») справді відбувся в ставленні німців до оборони. Зі свого боку, президент Франції Емманюель Макрон говорив про умови миру для України, переформатування Радбезу ООН і те, чому росію навряд чи може покращити зміна режиму.
Крім офіційних промов, світові лідери в Мюнхені проведуть короткі двосторонні зустрічі. Зокрема, Ріші Сунак має зустрітися з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс.
Очікується, що міністри закордонних справ G7 також зустрінуться, щоб обговорити наступні кроки в Україні та те, як вирішити майбутнє ядерної угоди з Іраном.
«Втома від Україні»: трампісти вимагають залишити Київ без допомоги США
В Конгрес США внесли резолюцію про припинення допомоги Україні. Фото: Getty Images
За два тижні до першої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну група прихильників Дональда Трампа в Палаті представників США на чолі з Меттом Ґетцем внесла проєкт резолюції про «втому від України», пише The Guardian.
Її автори вважають, що США повинні припинити військову та фінансову допомогу Україні, та «закликають усіх учасників бойових дій досягти мирної угоди».
«Президент Джо Байден, напевно, забув про свій прогноз від березня 2022 року, який припускав, що озброєння України військовою технікою призведе до ескалації конфлікту до «Третьої світової війни», — заявив Ґетц. — Америка перебуває в стані керованого занепаду, і ситуація погіршуватиметься, якщо ми продовжуватимемо витрачати долари платників податків на чужу війну».
Резолюція, запропонована 11 республіканцями з ультраправої фракції Freedom Caucus, навряд чи буде ухвалена. Проте вплив цієї фракції посилюється тим, що республіканці мають незначну більшість із дев’яти місць у Палаті представників, а новий спікер Кевін Маккарті отримав цю посаду лише після 15 раундів голосування, пообіцявши прислухатися до Ґетца та його соратників.
Кевін Маккарті обіцяв трампістам прислуховуватися до них. Фото: Getty Images
«Я думаю, що на спікера Маккарті чинитиметься величезний тиск, щоб він кинув Україну… і цілком можливо, що він може поступитися під тиском», заявив сенатор-демократ Кріс Мерфі.
Європейські дипломати намагаються переконати республіканців у важливості збереження солідарності Заходу перед лицем агресії росії.
Якщо Маккарті піде на компроміс, залишивши військову допомогу Києву, але відмовившись від економічної та гуманітарної підтримки, це рецепт повільної смерті України, вважає Мерфі.
Нещодавнє опитування, проведене AP і Національним центром дослідження громадської думки, показало, що підтримка озброєння України серед американців зменшується. За надання Україні зброї висловилися 48% опитаних, а проти — 29%. У травні минулого року 60% опитаних американців підтримали озброєння України.
Кір Стармер відвідав Київ: що він пообіцяв Зеленському
Володимир Зеленський і Кір Стармер вже зустрічалися у Лондоні 8 лютого. Фото: Getty Images
Під час несподіваного візиту до Києва в четвер, 16 лютого, лідер лейбористів Кір Стармер пообіцяв, що Україна завжди матиме «непохитну підтримку» його партії, пише Politico.
Керівник британської опозиції, який, згідно з опитуваннями, має шанси стати наступним прем’єр-міністром Великої Британії, зустрівся з Володимиром Зеленським.
Перед зустріччю з українським президентом Стармер відвідав Бучу та Ірпінь і зустрівся з експертами з прав людини та реконструкції.
«Я був приголомшений доказами звірств, які побачив сьогодні вранці. Фотографії мирних жителів на околицях Києва із зав’язаними очима та зв’язаними за спиною руками, — каже Стармер. — Необхідно забезпечити правосуддя в Гаазі та належні репарації для відбудови України».
Виступаючи в Палаті громад минулого тижня, Стармер вчергове наголосив на «повній підтримці» його партією України в боротьбі проти російських військ.