Антикорупційний комітет ВРУ реформує АРМА
Як розповіла в інтерв'ю The Page народна депутатка, голова Комітету з питань антикорупційної політики Верховної Ради Анастасія Радіна, на порядку денному комітету зміна роботи Національного агентства з розшуку та управління активами (АРМА).
Законопроект №12374-д щодо реформи АРМА передбачатиме закриття дірок в законодавстві, які дають змогу неефективно управляти арештованими активами.
Реформа АРМА: чому агентство не працює, як має
Одним із ключових напрямів є зміна підходів до діяльності АРМА. За словами Радіної, йдеться не просто про чергову спробу вдосконалення системи, а про зобов’язання України перед Європейським Союзом у межах програми Ukraine Facility.
«Це не просто моє особисте переконання, що закон про АРМА потрібно змінювати. Це наша умова для отримання фінансової допомоги — орієнтовно €300 млн. Але навіть без цього стимулу реформа АРМА — це питання здорового глузду», — наголосила вона.
Сьогодні АРМА володіє великим портфелем арештованих активів (станом на кінець 2024-го він оцінюється у 12 млрд грн. – The Page), які, згідно з європейською практикою, мають передаватися в управління. Мета — забезпечити прибуткове використання цих активів на користь держави. Проте, за словами депутатки, в реальності більшість активів залишаються без управителів і продовжують прямо або опосередковано приносити прибуток особам, яким вони належали до арешту майна.
«Через бездіяльність агентства можливий сценарій, коли злочин продовжує існувати, а його вигоди — не припиняються. Це абсолютно неприйнятно з точки зору права і моралі», — наголосила Радіна.
За даними депутатки, за останні два роки АРМА оголосило лише близько 80 конкурсів на пошук управителів активів, з яких результативно завершилися лише 11. Решта — або не відбулися, або зависли в процесі. Водночас агентство публічно звітує про «рекордні прибутки», проте, за словами Радіної, ці цифри сильно перебільшені. Левова частка доходів — заслуга двох державних підприємств, яким передали активи в обхід конкурсу (згідно з інформацією АРМА, у 2024 році було укладено 14 договорів на управління арештованими активами без проведення конкурсних процедур, що поставило питання прозорості управління. – The Page).
Народна депутатка також підкреслила, що головна причина неефективності — у відсутності в законі чітких строків, у які АРМА повинне почати пошук управителя після одержання активу. На сьогодні цей період, за підрахунками Transparency International, у середньому складає 17 місяців. У відповідь комітет збирається встановити чіткі часові рамки, за які Агенція має знаходити нових управителів.
«Керівництво АРМА протидіє змінам підходу до управління активами, і складається враження, що їх просто влаштовує та процедура і та практика, і вони борються за її збереження. Я ставлю тоді запитання: в чиїх інтересах така позиція? Бо точно не в інтересах держави», — каже депутатка.
Вона додає, що європейська директива про повернення активів прямо зобов’язує Україну забезпечити ефективне та прибуткове управління арештованим майном.