Справу закрито: у «Роттердам+» не знайшли шкоду, заподіяну українцям

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Віталій Пономаренко, який є процесуальним керівником справи «Роттердам+», 28 серпня вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань постанову про закриття справи. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив журналіст Юрій Бутусов.

Справу закрили нібито через те, що результати комплексної комісійної експертизи щодо вчинення шкоди, яку проводила Служба безпеки України та передала до САП 18 серпня, засвідчили, що документально підтвердженого збитку державі не встановлено. Експерти встановили, що ціни коливалися через те, що в тарифах була різниця.

Водночас джерела видання «Слово і діло» в САП і в Національній антикорупційній прокуратурі (НАБУ) заявили, що справу закрили через те, що було встановлено відсутність у діянні складу кримінального злочину, але не були встановлені достатні докази для того, щоб довести невинність особи в суді та вичерпалися можливості для отримання їх.

«У НАБУ планують оскаржити згадану постанову», — зазначило джерело.

Сам Пономаренко заявив, що формулу «Роттердам+» мали б застосувати до того вугілля, яке доставляють в Україну через порти. Однак такого вугілля було 130 тис. тонн на рік з усього об'єму (25,5 млн тонн) вугілля тієї марки, яку використовують теплові електростанції.

Пізніше, за словами Пономаренка, генеральний директор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх і ще один менеджер компанії ДТЕК Борис Лісовий, ексголова Нацкомісії з держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк, ексчлен Нацкомісії Володимир Євдокимов, заступник начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарас Ревенко та начальник відділу цього управління Володимир Бутовський вирішили застосовувати цю формулу на весь об'єм вугілля, який було запропонований посадовими особами НКРЕКП у січні 2016 року.

Більш ніж через місяць посадові особи НКРЕКП на засіданні, де розглядалося питання формули, затвердили її. Попередня експертиза раніше встановила, що через її впровадження було завдано збитків у розмірі майже 18,9 млрд грн.

«Причина закриття справи — залежність Зеленського від олігархів, Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського насамперед. Скандал із «Роттердам+» спонсор Зеленського Ігор Коломойський використовував для отримання контролю над державною енергокомпанією «Центренерго». Інших результатів справи не виявилося», — резюмував Бутусов.

Як відреагували в НАБУ?

У пресслужбі Національного антикорупційного бюро заявили, що таке рішення суперечить принципам верховенства права, тому відомство оскаржуватиме його у генерального прокурора та керівника САП.

«Ми робитимемо все можливе згідно із законом, щоб відновити розслідування та передати справу до суду для її оцінки як неупередженим судом, так і громадянським суспільством», — заявили в Бюро, додавши, що розслідування цієї справи було на завершальній стадії, а детективи зібрали всі докази, щоб відправити справу до суду і довести, що підозрювані дійсно винні.

Контекст. У 2016 році НКРЕКП увела формулу «Роттердам+». Тариф в Україні було прив'язано до вартості вугілля на товарних біржах Нідерландів. Після цього почалося підвищення цін на електроенергію. У березні 2017 року НАБУ почало розслідувати змову під час впровадження формули.

На початку серпня цього року детективи відомства повідомили про підозру шести особам, а саме: колишньому голові НКРЕКП Дмитру Вовку та члену комісії Володимиру Євдокимову. Під підозру потрапили і співробітники ДТЕК. НАБУ та САП заявили, що не знайшли підтверджень поставок вугілля в Україну за формулою саме з Роттердама.

Більшість затриманих у справі вийшли з-під варти під заставу: колишній начальник відділу НКРЕКП Тарас Ревенко, Володимир Євдокимов, гендиректор «ДТЕК Східенерго» Борис Лісовий, гендиректор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх. Крім того, наприкінці серпня Солом'янський райсуд Києва відмовився заочно арештовувати Дмитра Вовка, але САП оголосила його в міжнародний розшук. Пізніше цей самий суд відмовився заарештувати керівника підрозділу НКРЕКП Володимира Бутовського, який фігурує у справі «Роттердам+». Вже на початку серпня Вовка все ж таки затримали заочно.

У листопаді 2019 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно заарештував фігурантів справи «Роттердам+»: ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка та заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського.

Читати на The Page