НБУ різноспрямовано змінив велику кількість валютних обмежень: де стало краще та гірше

Автор

Валерій Моісєєв

Національний банк з 10 травня розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації. Мета – сприяти надходженню додаткового капіталу в економіку України, йдеться в офіційному повідомленні.

Частина обмежень пом'якшується, щоб підтримати український бізнес. Водночас низка обмежень посилюється, щоб запобігти непродуктивному відтоку капіталу за кордон.

Стимулююча валютна лібералізація

Підприємства матимуть можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнюватиме сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року до статутного капіталу цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті. Серед таких операцій:

проведення розрахунків за імпорт товарів, постачання яких було здійснено до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, сплаченої до 23 лютого 2022 року;
виконання боргових зобов'язань за кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року;
фінансування своїх закордонних відокремлених підрозділів.

Лібералізація валютних обмежень

НБУ розширює можливості юридичних-резидентів перераховувати кошти на рахунки їхніх підрозділів за кордоном за рахунок власної валюти. Річний ліміт для таких операцій встановлено на рівні 1 млн. євро.

Дозволено здійснення платежів, пов'язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов щодо імпортних та експортних контрактів.

Збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном:

для операцій з видачі коштів з рахунку клієнта у національній валюті з 12 500 грн до 17 500 грн (в еквіваленті);
для розрахунків за товари, роботи, послуги – зі 100 000 до 150 000 грн (в еквіваленті).

НБУ дасть можливість здійснювати операції на умовах «форвард»:

з купівлі-продажу іноземної валюти за гривнею (з постачанням або без постачання іноземної валюти) між банками;
з продажу клієнтами банкам іноземної валюти за гривнею (з постачанням іноземної валюти).

Українцям дозволено сплачувати консульські збори з рахунків, відкритих в українських банках, на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. Також розширюються можливості для користування банківськими послугами військовослужбовцями-нерезидентами, які служать у лавах ЗСУ чи Національної гвардії.

Посилення валютних обмежень

З метою протидії виведенню іноземної валюти з України НБУ вносить уточнюючі зміни до процедури завершення валютного нагляду. Так, він заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.

Поширено щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з такими кодами:

7299 «Різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)»;
7311 «Рекламні послуги»;
7392 «Менеджмент, консалтинг та зв'язки з громадськістю»;
7399 «Бізнес-послуги (не визначені в інших категоріях)»;
8111 «Юридичні послуги та адвокати»;
8931 «Бухгалтерські та аудиторські послуги»;
8999 «Професійні послуги (не визначені в інших категоріях)»;
9399 «Державні послуги (не визначені в інших категоріях)».

У повідомленні НБУ говориться: аналіз, проведений після введення 10 вересня 2024 року аналогічного ліміту для розрахунків з агентами та менеджерами з нерухомості за кордоном, показав, що розрахунки за операціями з нерухомістю почали здійснюватися з використанням низки інших кодів торговця. Уточнене обмеження враховує результати цього аналізу. Встановлений ліміт дозволить запобігти спробам обходити обмеження на відповідні операції та уникнути відтоку капіталу з України у значних обсягах.