НБУ різноспрямовано змінив велику кількість валютних обмежень: де стало краще та гірше

Автор

Валерій Моісєєв

Національний банк з 10 травня розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації. Мета – сприяти надходженню додаткового капіталу в економіку України, йдеться в офіційному повідомленні.

Частина обмежень пом'якшується, щоб підтримати український бізнес. У той же час низка обмежень посилюється, щоб запобігти непродуктивному відтоку капіталу за кордон.

Стимулююча валютна лібералізація

Підприємства матимуть можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнюватиме сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року до статутного капіталу цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті. Серед таких операцій:

проведення розрахунків за імпорт товарів, постачання яких було здійснено до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, сплачену до 23 лютого 2022 року;
виконання боргових зобов'язань за кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року;
фінансування своїх закордонних відокремлених підрозділів.

Лібералізація валютних обмежень

НБУ розширює можливості юридичних-резидентів перераховувати кошти на рахунки їхніх підрозділів за кордоном за рахунок власної валюти. Річний ліміт для таких операцій встановлено на рівні 1 млн. євро.

Дозволено здійснення платежів, пов'язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов щодо імпортних та експортних контрактів.

Збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном:

для операцій із видачі коштів із рахунку клієнта у національній валюті з 12500 грн до 17500 грн (в еквіваленті);
для розрахунків за товари, роботи, послуги – з 100 000 до 150 000 грн (в еквіваленті).

НБУ дасть можливість здійснювати операції на умовах «форвард»:

з купівлі-продажу іноземної валюти за гривнею (з постачанням або без постачання іноземної валюти) між банками;
з продажу клієнтами банкам іноземної валюти за гривнею (з постачанням іноземної валюти).

Українцям дозволено сплачувати консульські збори з рахунків, відкритих в українських банках, на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. Також розширюються можливості для використання банківськими послугами військовослужбовцями-нерезидентами, які служать у лавах ЗСУ чи Національної гвардії.

Посилення валютних обмежень

З метою протидії виведенню іноземної валюти з України НБУ вносить уточнюючі зміни до процедури завершення валютного нагляду. Так, він заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лорозрахунків банків-нерезидентів.

Поширено щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з такими кодами:

7299 «Різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)»;
7311 «Рекламні послуги»;
7392 «Менеджмент, консалтинг та зв'язки з громадськістю»;
7399 «Бізнес послуги (не визначені в інших категоріях)»;
8111 «Юридичні послуги та адвокати»;
8931 «Бухгалтерські та аудиторські послуги»;
8999 «Професійні послуги (не визначені в інших категоріях)»;
9399 «Державні послуги (не визначені в інших категоріях)».

У повідомленні НБУ говориться, аналіз, проведений після введення 10 вересня 2024 року аналогічного ліміту для розрахунків з агентами та менеджерами з нерухомості за кордоном, показав, що розрахунки за операціями з нерухомістю почали здійснюватися з використанням низки інших кодів торговця. Уточнене обмеження враховує результати цього аналізу. Встановлений ліміт дозволить запобігти спробам обходити обмеження на відповідні операції та уникнути відтоку капіталу з України у значних обсягах.