«Розвиток бізнесу в громадах виховує самоповагу»: інтерв’ю з організаторкою грантового конкурсу «Роби своє»

Автор

Ірина Смирнова

У квітні стартував новий сезон конкурсу бізнес-ідей для підприємців у малих містах і селах «Роби своє», де щонайменше 50 учасників можуть отримати 100 тис. грн на розвиток своєї справи. Про цілі конкурсу, переможців минулих років та критерії відбору успішних проєктів розповідає директорка благодійного фонду «МХП — Громаді» Тетяна Волочай.

З якою метою благодійний фонд «МХП-Громаді» започаткував грантовий конкурс для малих підприємців?

Наш фонд займається комплексним розвитком громад. Основним, але не єдиним донором нашого фонду є міжнародна компанія МХП. В областях, де працюють підприємства холдингу, ми повністю занурені у проблематику громад. Хочемо не просто надавати благодійну допомогу, щоб закривати бюджетні дірки. Ми зацікавлені у розвитку середовища громад, аби місцеві мешканці там були щасливими, реалізованими, ефективними. А основою для такого розвитку є наявність малого бізнесу в громадах.

Директорка благодійного фонду «МХП — Громаді» Тетяна Волочай. Фото надала компанія

По-перше, це виховує самоповагу у людей: вони мають змогу заробляти кошти, утримувати свої сім'ї.

По-друге, малий бізнес забезпечує громади необхідними послугами й товарами, через відсутність яких люди виїжджають у міста. Наприклад, коли в селі немає перукарських послуг, нормального вивезення сміття або інклюзивного підходу до дітей. Ми розуміємо, що для успішного розвитку країни мають бути успішними регіони. Але без людей, які там житимуть, це буде нереально. Тому ми маємо створювати екосистему, в якій мешканцям буде комфортно жити у своїх селах і містечках, де вони не почуватимуться обділеними, бо в них немає можливості зробити манікюр, скупитися у магазині чи пройти медобстеження.

І по-третє, це наповнення місцевого бюджету. Підприємці, яким ми надаємо гранти, мусять бути зареєстровані у громаді й сплачувати податки в цю громаду.

Ми започаткували конкурс у 2016 році. Він мав назву «Село. Кроки до розвитку». Від минулого року конкурс називається "Роби своє».

Ви підтримуєте зв'язки з усіма переможцями конкурсів минулих років?

Так, звісно. Можливо, не аж з усіма, але за багатьма стежимо, спілкуємося, залучаємо до наших інших активностей.

Конкурс пройшов певні етапи еволюції. Раніше ми проводили його через регіональні громадські організації. Але вже кілька років поспіль грантування проводить сам фонд. Тож зараз з деякими найяскравішими переможцями ми не те що підтримуємо зв'язок, ми є їхніми постійними клієнтами. Наприклад, є сім'я, що переїхала з Донецької області у 2014 році до села Бобриця Черкаської області. Вони перевезли із собою пасіку та почали виготовляти крем-мед з різними начинками — фісташкою, лаймом тощо. Ми у них регулярно закуповуємо продукцію для партнерських презентів. Також купуємо на Івано-Франківщині такий бренд, як To Ta Torba, що збирає у подарункові бокси крафтові десерти із карпатських продуктів.

Андрій Феофілов з Черкащини за грантові кошти придбав обладнання для кондитерського цеху своєї пекарні. Фото надала компанія

Як за час існування конкурсу змінилися громади завдяки підтримці окремих бізнесів?

Ми поки що все-таки сіємо зерно. Це ще не одного року робота, але принаймні яскраві кейси вже є. Наведу приклад: у Ліплявській громаді Черкаської області ми підтримали проєкт «Бабусина хатка». Підприємиця має дві старі хати XIX сторіччя, які вона реконструювала та зробила з них туристичні об’єкти. Там можна заночувати й спекти хліб. Вона мріє зробити скансен, тобто додати ще одну хатку. І це змінює громаду. Туди їдуть люди з різних куточків України і залишають там трохи коштів. Бо туристам потрібен перекус, сувеніри, якісь інші послуги. І у такий спосіб через розвиток підприємництва заводиться маховик розвитку громад — уже хтось інший відкриє крамницю, почне виготовляти прикраси, додасть інші послуги чи розваги для туристів. Бо навіть під час війни у людей є потреба у подорожах. Щоб бути ефективними, треба мати осередки для перезавантаження. Тому люди їдуть туди, щоб відпочити.

Які бізнеси частіше підтримує «МХП — Громаді»?

Ми підтримуємо підприємців саме з малих громад, сіл та містечок, а не зі столиці, де більше можливостей для розвитку. Крім того, це має бути якась важлива соціальна історія. Приміром, манікюр для жінки чи перукарня — це важлива соціальна послуга в селі або в невеличкому містечку. Бо люди не повинні їздити далеко, щоб підстригти чуб чи зробити зачіску. Це якби в Києві була тільки одна перукарня на Оболоні.

Також приділяємо увагу виробникам продуктів харчування з глибоким переробленням продукції сільського господарства, крафтовому виробництву. Такий бізнес має перспективу продавати свої товари навіть на експорт на майданчиках типу Amazon.

Ви підтримуєте не тільки наявні підприємства, але й бізнес-ідеї. Наскільки це ефективно, коли у підприємця ще немає досвіду ведення бізнесу?

У позаминулому році ми підтримали 24 проєкти, і там було приблизно 50/50: ідеї та наявні проєкти. Торік надали гранти для 74 проєктів. З них десь 30% не були спочатку зареєстровані як бізнес.

Але якщо говорити не про ФОП, а саме бізнес-ідеї, то ми все ж схильні підтримувати здебільшого бізнеси, що вже працюють, але не зареєстровані. Вони вже змогли перевірити свою ідею, просто завдяки підтримці реєструються як ФОП, та виходять з тіні.

Наскільки легко просувати свою ідею на конкурсі «Роби своє»? Передбачається пітчинг чи тільки письмове подання бізнес-плану?

Там, де у комісії залишаються сумніви, ми влаштовуємо вибірковий пітчинг онлайн. Але основна форма, яку потрібно заповнити для участі, нескладна. Ті, хто вигравав гранти, говорять, що цього року досить проста заявка.

Ми хочемо удосконалити цей процес та створити бізнес-спільноту. Об'єднати учасників усіх років на певній платформі та дати їм можливість комунікувати між собою, щоб ділитися власним досвідом. Зокрема, щодо заповнення грантових заявок.

На фото посередині Артур Жуковський, він випікає хліб в Холодному Яру на Черкащині за старовинним рецептом. За грантові кошти придбав обладнання. Фото надала компанія

Які можете дати поради, щоб перемогти у конкурсі?

По-перше, треба знайти натхнення, дійти до комп’ютера, роздрукувати аплікаційну форму і заповнити її. Тобто перша порада: діяти. Серед критеріїв успіху є три основні складові: економічна, прив’язка до продуктової безпеки та соціальна складова.

Варто подавати на конкурс комплексний проєкт, що містить і власне співфінансування, і складову, що потребує гранту. Ми надаємо гранти здебільшого на закупівлю обладнання. Бо буває питання: «Можна витратити грант на зарплату чи на оренду приміщення?» Якщо там оренда приміщення десь 10% від бізнес-плану, а загалом є більш глобальна історія, це не проблема. Але якщо всі грантові гроші передбачаються на зарплату або на закупівлю автомобіля, то це не дуже гарний бізнес-план. Ми не фінансуємо бізнес або ідею цілком, ми фінансуємо певний етап. Має читатися ціль, на що витратять кошти і чого досягнуть в результаті.

Також цього року ми орієнтуємося на продовольчу безпеку. Через війну, зруйновані логістичні зв'язки, окуповані території виник точковий дефіцит продовольства у громадах. І ми будемо звертати увагу на бізнеси, які можуть закрити цю проблему, наприклад, пекарні. Також це може бути глибоке перероблення продукції сільського господарства, вирощування овочів, виробництво крафтової продукції, сирів.

Крім того, ми враховуємо соціальний ефект: тобто це має бути створення робочого місця або надання важливої послуги для громади.

Головне — діяти і не боятися. Будь-який досвід завжди корисніший за його відсутність. Тож подавайтеся, часу ще достатньо.