Оскільки Міністерство фінансів не залучало незалежних експертів до підготовки Національної стратегії доходів, фінальний текст викликав критику та невдоволення бізнесу, який боїться посилення тиску держави. Мінфін уже заявив, що буде обговорювати документ з експертами.
Вони уже запропонували кращі методи збільшення державних доходів без потреби посилювати тиск на бізнес. Сюди також входять пропозиції залишити спрощенку, не розкривати банківську таємницю, запровадити індивідуальне декларування, солідарну пенсійну систему та новий трудовий кодекс.
Підписуйтеся
Ідеї для покращення зібрало , запитавши провідну наукову співробітницю Інституту економічних досліджень Олександру Бетлій, експерта з дерегуляції, ексзаступника міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігоря Дядюру та податкову консультантку Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександру Томашевську.
Що змінити в Національній стратегії доходів: думка експертів
Залучити бізнес та експертів, щоб покращити адміністрування податків.
«Змінити адміністрування буде складно – це про спроможність кадрів та зміну багатьох процедур. Саме тут потрібна буде підтримка експертів та бізнесу. Вони мають допомогти надбудувати ці процеси», – Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень.
Замість відкрити банківську таємницю – впровадити індивідуальне декларування через банки
«Стаття 67 Конституції передбачає не лише обов’язок сплатити податки, але й подавати щорічні декларації про доходи. Замість контролю над операціями, достатньо зробити контроль раз на рік, надавши банкам можливість переглянути декларації своїх клієнтів. Це не порушить таємницю, банки будуть взаємодіяти з клієнтом і нагадувати йому про декларацію. Знаю кілька банків, які зроблять дуже зручний сервіс першими», – Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції, ексзаступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Впровадити цифрову аналітику чеків з РРО замість впроваджувати РРО для всіх
«800 млн чеків щомісяця отримує податкова. При цьому немає цифрової аналітики масиву чеків. Аналітика має запалювати червоні лампочки. Це буде той самий «ризик-орієнтований підхід», якщо ресторан з РРО продав лише два коктейлі за тиждень», – Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції, ексзаступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Реформа трудового права замість знищення «спрощенки»
«У парламенті майже три роки лежить без руху законопроєкт 5054-1. Він детально описує критерії трудових відносин, і унеможливлює використання великими компаніями спрощенців, які де-факто є найманими працівниками. Якщо три або чотири критерії виконуються – компанія має оформити трудові відносини і перейти на загальну систему оподаткування. Законопроєкт обговорений з бізнесовими асоціаціями, схвалений профільним комітетом, але не прийнятий навіть у першому читанні», – Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції, ексзаступник міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
Запровадити персоналізовану пенсійну систему
«Я не побачила реформування пенсійної системи для переходу із солідарної системи на персоналізовану. Це означає, що пенсійна діра буде лише розширюватися», – Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.
Сформувати сплату податків так, щоб вони не забирали останні кошти
«У Європі є перелік витрат, які зменшують податок. У громадянина з доходом нижче певного рівня податки не відберуть останні гроші. Зараз український Податковий кодекс має лише декілька пунктів витрат, що дозволяють зменшити дохід: це навчання, медицина, проценти за іпотекою, медстрахування, благодійництво. Коло осіб, що може повернути частину податку, обмежено і не враховує справжніх витрат громадян на життя», – Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.
Підписуйтеся
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page. Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
, запитавши провідну наукову співробітницю Інституту економічних досліджень Олександру Бетлій, експерта з дерегуляції, ексзаступника міністра економіки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігоря Дядюру та податкову консультантку Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександру Томашевську.
«Змінити адміністрування буде складно – це про спроможність кадрів та зміну багатьох процедур. Саме тут потрібна буде підтримка експертів та бізнесу. Вони мають допомогти надбудувати ці процеси», – Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень.
