Прийняття закону про PEP (politically exposed persons, тобто осіб, які займають високі державні посади) входить до вимог МВФ. Ці зміни прописані у меморандумі, який підписали голова уряду, міністр фінансів, голова Національного банку та президент. Але новий закон посварив між собою ексчиновників, активістів, експертів, нардепів і юристів. 
з’ясовує деталі.
Статус PEP (ПЕП) означає, що банки та фінансовий моніторинг ретельніше перевіряють таких клієнтів і частіше просять їх звітувати про транзакції. А найбільше суперечок викликало те, що новий закон начебто закріплює статус ПЕП із необмеженими часовими рамками, через що його назвали «пожиттєвим PEP».
Проте в процесі виявилося, що редакція законопроєкту не відображає українських реалій ризик-орієнтованого підходу, порушує Конституцію та пожиттєво закриває доступ сім’ям чиновників до європейських банківських рахунків.
Хто такі PEP
PEP розшифровується з англійської як politically exposed persons – це люди, які обіймають важливі посади на державній службі і їхня позиція може створювати ризики для корупції. Щоб попередити корупцію, PEP проходять через посилений фінансовий моніторинг – потрібно впевнитися, що вони не відмивають кошти. Статус PEP присвоюють як державним службовцям, так і членам їхніх сімей, які потенційно також можуть брати участь у корупції.
Статус PEP поширюється на президентів держав, прем’єр-міністрів, міністрів та їхніх заступників, депутатів, політичних діячів вищих рангів, високопосадовців судової системи, правоохоронних органів, юстиції, оборони, керівництва Національного банку, державних підприємств тощо. Такою є практика фінансового моніторингу в західних країнах.
Маркування PEP потрібне насамперед органам фінмону, щоб виділяти клієнтів із підвищеним ризиком. Не лише банки ставляться до них із більшою увагою. Адже органами первинного фінансового моніторингу також є аудитори, бухгалтери, адвокати та юристи, податкові консультанти, рієлтори, платіжні системи, усі небанківські фінустанови, учасники товарних ринків і ринків капіталу, компанії у сфері віртуальних активів.
Чому чиновники не люблять статус PEP
Раніше закон закріплював статус PEP за держслужбовцями довічно, тому що вони впливали на органи влади та могли провокувати корупцію після звільнення, пише Національний банк у своїй архівній публікації за 2020 рік.
Однак це провокувало проблеми в банківському обслуговуванні. Банки відмовляли таким клієнтам або постійно вимагали додаткові довідки про походження коштів тривалий час після того, як людина звільнилася з держслужби. «Одному з моїх «ПЕПів» регулярно блокують всі рахунки за рандомні транзакції. Останнє — це проплата з магазину в інстаграмі за 2400 грн», – розповіла юристка міжнародної компанії, яка побажала залишитися анонімною.
Тому клієнти PEP часто мігрували у дрібні українські банки, щоб у персоналу було достатньо часу для їх обслуговування або, дійсно, з метою приховування корупції, розповіло джерело у великому українському банку, яке побажало залишитися неназваним.
Щоб полегшити дискомфорт, терміни статусу PEP в Україні на якийсь час обмежили трьома роками після звільнення з високої посади. «Це порушувало наші зобов’язання у сфері відмивання коштів», – пояснив Ярослав Железняк у «Залізному подкасті» . Тому нардепи внесли нові зміни 17 жовтня 2023 року, де повернули статус PEP пожиттєво.
Цікаво, що українські переговорники з ЄС внесли ці вимоги в меморандум з МВФ, не порадившись з парламентом, і в жовтні 2023 року їх уже не можна було змінити. «Два тижні тому у нас була велика зустріч із Єврокомісаром, і більшість депутатів була поставлена перед фактом, що пожиттєвий статус PEP потрібно повернути», – пояснила народна депутатка фракції «Голос» Юлія Клименко.
«Матьорі українські корупціонери навчились дурити західних партнерів», – написав ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв у Facebook, маючи на увазі активістів громадських організацій по боротьбі з корупцією. «Ніхто не злив Євросоюз. Не можна було залишати так, як є», – не погоджується Ярослав Железняк у подкасті .
Що змінює новий закон про PEP
Законопроєкт 9269-д має припинити необґрунтовані претензії фінансового моніторингу до РЕРів та прив’язати посилені перевірки до закінчення ризику корупції. Банки та інші суб’єкти фінансового моніторингу мають слідкувати за операціями PEP-клієнтів, поки вони можуть потенційно впливати на органи влади. Проте коли ризик впливу на органи влади зникає, фінмон сприйматиме цих клієнтів як низькоризикових і має зняти статус PEP, розповів Железняк у «Залізному подкасті».
Вимоги FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей) не обмежені в часі згідно з рекомендаціями організації. «Частина ПЕПів може припинити бути такими швидко після залишення посади. Все залежить від оцінки впливу на політику опісля», – написала у Facebook провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій.
Новий законопроєкт передусім адресований банкам, які мають припинити необґрунтовано вимагати зайві довідки та відмовляти PEP-клієнтам в обслуговуванні. «Суб’єкти первинного фінмоніторингу зобов’язані застосовувати ризик-орієнтований підхід і нестимуть відповідальність за його неналежне застосування», – попередив Національний банк у своєму пресрелізі. Інакше отримають штраф від регулятора в розмірі до 1,7 млн грн, а для банків – до 10 млн грн.
Національний банк також уточнив, що з PEP-клієнта можуть зняти статус навіть через рік після закінчення публічної служби, якщо фінмон не побачить ризиків корупції у PEP чи його сім’ї. Правка із таким змістом також фігурує в таблиці до другого читання законопроєкту як «врахована редакційно» або «врахована частково».
Які проблеми з новою редакцією PEP
Зміни законопроєкту 9269-д відображають найжорсткіші вимоги FATF. Однак вона встановлює загальні вимоги, які потрібно конкретизувати в кожній країні.
Організація встановлює PEP у державних та міжнародних органах влади разом з членами їхніх сімей без вичерпного списку, хто може ними бути. «Дідусів, бабусь та онуків таки могли включити – тобто це не жарт», – написала Бетлій. FATF виділяє також «близькі зв’язки» з особами PEP, які можуть бути «пов’язані із PEP соціально або професійно».
Проте, на думку Бетлій, основною проблемою законопроєкту є те, що ризик-орієнтований підхід в Україні не працює і є велика недовіра до банківської бюрократії. А Юлія Клименко наголошує, що статус PEP не даватиме доступ їм і членам їхніх сімей до банківських рахунків у Європі.
«Українці й так ризиковані клієнти для банків [за кордоном] через корупційні та воєнні ризики. У мене була ситуація, коли мої діти поїхали вчитися за кордон і дитині відмовили відкривати рахунок у банках. Через місяць закрили та не поставили до відома», – каже нардеп.
Бетлій і Клименко погоджуються, що у Європі працюють інституції, які практикують ризик-орієнтований підхід, а в Україні немає чітких критеріїв ризиків. «FATF один на всіх, а ризики у нас різні. В Європі найнижчі «зелені» ризики, в Україні – найвищі, «червоні». Вони порівняли їхні ризики з нашими. Це як порівняти яблуко з апельсином», – говорить Клименко.
Після прийняття нового закону м’яч переходить на поле Нацбанку. Регулятор має створити методичні вказівки з оцінки ризиків, якими будуть користуватися банки та фінустанови. Вони мають відповідати стандартам FATF. І можливо, матимуть достатньо конкретизації, щоб більше нікого не заплутати та не відлякувати потенційних кандидатів від держслужби.
