У 2024 році Україна планує заробити майже 1,8 трлн грн, проте витратити – 3,3 трлн грн. Майже 1,6 трлн дефіциту бюджету – грошей, яких нам не вистачає, – вимушені, тому що Україна фінансує війну проти росії власними коштами і не може наразі виплачувати всі пенсії, зарплати вчителям, лікарям та іншим бюджетникам.
У 2023 році збільшений дефіцит покрила грошова допомога від США, країн Європи та «Великої сімки», проте так буде не завжди. Україна рано чи пізно має витягнути витрати власними силами. Це розуміють у Міжнародному валютному фонді та Міністерстві фінансів, де погодилися створити Національну стратегію доходів.
Серед низки заходів прописали скасування спрощеної системи оподаткування, спровокувавши паніку в українців. Проте стратегія – лише перший крок, і це не означає, що «спрощенку» скасують для всіх. Попереду – підготовка законопроєктів, обговорення їх в парламенті, два читання та підпис президента і дедлайн до 2027 року.
Як тоді працює Національна стратегія доходів і чому це лише візія, розповідає 
.
Що таке Національна стратегія доходів
Національна стратегія доходів України (НСДУ) – дорожня карта, як Україна буде шукати нові доходи своїми силами. Найперше вона стосується реформи податків та митниці, як зробити роботу органів ефективною, адаптувати митне й податкове законодавство та управління цими органами до стандартів ЄС.
НСДУ також обіцяє заходи для посилення доброчесності податкової та митниці та цифровізацію обох органів. МВФ вимагав від Мінфіну ухвалити цей документ до кінця 2023 року, і міністерство впоралося з дедлайном.
Стратегія розрахована на шість років – до 2030 року – та не несе статус закону чи фінального рішення уряду. Отже, всі зміни в документі не стануться за одну ніч чи одне засідання парламенту.
«НСДУ підлягає регулярним оновленням та уточненням: зміст заходів реформ та підходи до їх впровадження, викладені в цій стратегії, можуть зазнавати змін. Водночас загальний їх напрям має бути збережено», – пише Міністерство фінансів у документі.
Що буде із «спрощенкою» для ФОПів
Потенційні зміни для ФОПів викликали найбільше паніки серед аудиторії соцмереж та дезінформацію в проросійських телеграм-каналах. Мінфін розуміє, що довіра до податкової підірвана, тому хоче втілити ці зміни лише після того, як податкова почне працювати з «попередньо знеособленою податковою інформацією без можливості зв’язати її із конкретним платником податків», пише орган.
Що хоче змінити міністерство?
Спрощену систему оподаткування хочуть заборонити для юридичних осіб. Натомість ФОПам ІІ та ІІІ груп хочуть підвищити податки у проміжку від 3 до 17% від доходу та об’єднати дві групи в одну. 3% податку будуть для торговельної діяльності, 17% – «для низки послуг». Їх підніматимуть упродовж трьох років.
«Спрощенку» хочуть залишити для мікро- та малого бізнесу (стартапів). На думку Мінфіну, потрібно не допустити використання «спрощенки» середнім та великим бізнесом, який ухиляється від сплати податків, приховує податки від реалізації товарів та послуг (у тому числі нелегальних).
«Спрощенка» не має підміняти трудові відносини цивільноправовими, пише міністерство. Міністерство дає чіткий сигнал: замість ФОПа компаніям краще таки задуматися про «біле» працевлаштування.
Автори стратегії звертають увагу на те, що «багато платників податків вважають привабливим обрати для своїх найманих працівників статус самозайнятих осіб на ССО замість стандартного трудового договору».
Якщо ви юридична особа, то протягом трьох років перехідного періоду ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть поступово збільшуватися до ставки податку на прибуток підприємств – 18% від обсягу прибутку до оподаткування.
Але це буде додатково обговорюватися – рішення Мінфіну не кінцеве і безповоротне. Проте воно має бути стимулом для юросіб перейти на загальну систему оподаткування.
Що буде з ФОПами першої групи та РРО для ФОП
Згідно з Національною стратегією доходів, з видів діяльності у першій групі «спрощенки» хочуть виключити високомаржинальні види бізнесу. Також хочуть скасувати фіксований розмір податку, натомість застосувавши виключно податок з фактично отриманого доходу після перехідного періоду.
Всі ФОПи мають переходити на РРО, в тому числі платники «об’єднаної другої і третьої групи». Це не буде проблемою навіть для тих, хто рідко проводить платежі – за наявності термінала в смартфоні будуть сплачувати лише комісію за еквайринг.
Нові рівні ПДФО без конкретних цифр
Мінфін не збирається змінювати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%. Проте може додати нові змінні після того, як ухвалить реформу «спрощенки» та впровадить безпеку даних, які банки передають податковій.
Установа хоче втілити одну або дві значно вищі ставки ПДФО для частини доходу осіб з високими доходами, проте точних цифр і планів у стратегії немає. Вона також хоче замінити мінімальний неоподаткований дохід на персональну соціальну допомоги особам з низьким рівнем доходу, і загалом переглянути пільги для ПДФО.
Цікава ідея – система повернення сплачених податків для тих, хто оформив свій дохід офіційно, витратився на «розвиток особистого трудового потенціалу», навчання дітей, створення чи розширення бізнесу, поліпшення житла або лікування.
Що буде з податком на прибуток підприємств
Податок на прибуток підприємств має бути переглянутий – новий підхід має базуватися на негайних витратах (миттєвій амортизації). Мінфіну потрібно знайти баланс між залученням інвесторів під спеціальні податкові режими (типу «Дія.Сіті», індустріальних парків чи інвестнянь), тому вони хочуть запровадити Двокомпонентне рішення (Two Pillars solution) з рекомендацій BEPS.
Компанії, згідно з ним, платитимуть мінімальний глобальний податок на рівні 15 % (податок на прибуток – 18%). У липні 2023 року Україна разом зі 137 членами Інклюзивної платформи BEPS погодила, що втілить це рішення.
Мінфін також пише про т.зв. непередбачені прибутки. Бізнес може отримати їх з раптового сплеску економічної активності, пов’язаного з відбудовою. Проте міністерство буде тільки вивчати це питання і поки не називало конкретних цифр в документі.
ПДВ має відповідати законодавству ЄС, для чого потрібно скасувати знижені ставки та пільги, які не передбачені у Євросоюзі. Але Мінфін пише, що може зробити це лише після закінчення воєнного стану. «Скасування тимчасових пільг не гарантує надходження до бюджету», – пишуть автори стратегії.
Також міністерство хоче підвищити акцизи на паливо, алкогольні напої та тютюнові вироби до мінімальних ставок ЄС. Проте це вимагає додаткового дослідження – конкретні дії можна втілити до 2027-2029 років.
Після війни очікується підвищення податків на викиди вуглецю. Хочуть також скасувати підвищуючі чи понижуючі коефіцієнти ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом для стільникового зв’язку.
Ні про які податки з переказів на картку в стратегії доходів не йдеться. Натомість для податкових пільг хочуть створити єдиний підхід, оцінити їхню ефективність.
Як реформують податкову
Міністерство фінансів хоче зробити перевірку податкових накладних анонімізованою, щоб податкова бачила лише податковий номер компанії, а не її дані. Лише після цього податковій можуть надати доступ до банківської інформації підприємств, щоб вони перевіряли ухилення від сплати податків.
Податковій потрібно втілити Антикорупційну програму, систему управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), стандартний аудиторський файл (Standard Audit File – Tax, SAF-T) та електронний аудит для великих платників податків та усіх платників ПДВ, удосконалити передачі даних від реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Інші ІТ-рішення включають:
- автоматизацію обміну інформації з міжнародного оподаткування (у тому числі для перевірок контрольованих іноземних компаній (КІК);
- удосконалення системи контролю за обігом пального, спирту етилового та створити нову систему контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет;
- систему для управління й контролю за процесом погашення податкового боргу в ДПС
Автоматичний обмін податковою інформацією між країнами із надійним захистом даних – вимога експертної комісії Глобального форуму Організації] економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Окрема увага приділена захисту даних (у тому числі тих, які податкова буде запитувати у банків), оптимізації штату податкової. Органам місцевого самоврядування хочуть дати додаткові повноваження, щоб вони виявляли неналежним чином оподатковане майно. Мінфін також хоче проаналізувати, які кращі режими оподаткування підходять для переробної промисловості, віртуальних активів.
Як реформують митницю
Завдання номер один через майбутній вступ України до ЄС – впровадити Митний кодекс ЄС в Україні та гармонізувати пільгове оподаткування імпорту із нормами ЄС. Також хочуть криміналізувати контрабанду.
Мінфін хоче також відновити документальні перевірки митницею. Частину товарів хочуть звільнити від сплати ввізного мита через гармонізацію з вимогами ЄС. Є намір також зменшити норму ввезення товарів без оподаткування митними платежами.
Підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби хочуть надати повноваження на оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у справах про контрабанду товарів.
Митникам також хочуть впровадити натільні відеокамери та підготувати умови для атестації митників, їхньої перевірки на доброчесність і системи мотивації. У намірах також підвищити зарплату до ринкового рівня та впровадити нову систему ключових показників ефективності (KPI).
Для бізнесу хочуть створити комплексну службу підтримки (HelpDesk) та запровадити єдиний підхід до митного оформлення товарів. Щоб зменшити час і людський фактор під час перевірок, Мінфін хоче забезпечити митницю сканерами, вагами, системами відеоконтролю.
Як заходи Мінфіну вплинуть на ВВП
Міністерство фінансів також опублікувало потенційний вплив частини своїх заходів на ВВП. Загалом нові зміни, згідно з НСДУ, мають принести Україні додаткові 27% до ВВП. Підвищення акцизів на паливо, алкогольні напої та тютюнові вироби має принести ВВП додаткових 1,5% — 2,2%. Приведення ПДВ у відповідність до вимог ЄС – додаткові 0,3% — 0,6%. Нове післявоєнне оподаткування викидів вуглецю обіцяє бюджету додаткові 2% — 4% ВВП.
Зміни в стратегії доходів не остаточні
Національна стратегія доходів – це лише чітко виписані ідеї, щоб уряд мав план дій, як йому рухатися далі. Всі прописані ініціативи можуть змінитися, коли уряд внесе профільні законопроєкти до парламенту. Адже податкові та митні зміни не можуть з’явитися нізвідки.
Платники податків можуть слідкувати за комунікаціями уряду, які публікуються в пресі, та відстежувати нові законопроєкти. Саме вони втілюють зміни – уряд рідко може докорінно змінити податковий режим без голосування в парламенті. Комітети Верховної Ради – це майданчики дискусії, де виписані Кабміном норми будуть обговорюватись.
Це означає, що не потрібно боятися нових неочікуваних податків. Громадяни будуть знати про них завчасно, після того, як законопроєкти пройдуть підготовку, публікацію на сайті парламенту, два читання в залі та підпис Володимира Зеленського.
Читайте також
