Спілка українських підприємців виклала заяву про відтермінування правил контрольованих іноземних компаній (КІК) на період дії воєнного стану. Це чергова спроба підприємців відтермінувати новації парламенту з моменту набуття законом сили з 1 січня 2022.
Поняття «контрольовані іноземні компанії» в Україні стосується компаній, засновником якої є податковий резидент України, але бізнес створений за кордоном. Ці правила введені, щоб українці не створювали фіктивні компанії в офшорних зонах, податки з яких не зараховуються в українських бюджет.
Однак глобальний тренд на вибілювання бізнесу тривалий час призупинявся для українських підприємців. На їхню думку, правила КІК погано прописані законодавцями, а звіти про іноземні компанії використають правоохоронці для зловживань і російські спецслужби – для стеження. 
переказує матеріал SPEKA.
Що таке КІК
Поняття «контрольовані іноземні компанії» в Україні стосується компаній, засновники яких українці, але бізнес створений за кордоном. Прибуток цієї іноземної компанії може бути обкладений податком у резидентській країні, тобто в Україні. Нові правила регулюються законом №466-IX, який Зеленський підписав ще у травні 2020-го під номером 1210.
Таке нововведення є однією з частин BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — міжнародної ініціативи боротьби з ухиленням від оподаткування. Ці правила виконують понад 100 країн. Також ця ініціатива є зобов’язанням перед МВФ та частиною консультацій про євроінтеграцію України.
Ці зміни актуальні для українців, які фактично контролюють компанії за кордоном, але не мають частки юрособи в них. Наприклад, контроль компанії на Віргінських островах інкогніто.
Іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична або юридична особа-резидент України володіє в ній часткою більш ніж 50% або володіє в ній часткою більш ніж 25% за умови, що декілька фізичних та/або юридичних осіб – резидентів України сукупно володіють 50% і більше такої іноземної юридичної особи. Інша ознака – українець самостійно або разом з пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над такою іноземною юридичною особою.
Якщо виявиться, що особа в Україні контролює компанію за кордоном, вона має подати звітність і сплатити ПДФО в Україну. Ставка варіюється: 5%, 9% чи 18%. Усе залежить від того, отримав власник дивіденди чи залишив прибуток на балансі компанії. Причому іноземна компанія може не бути повʼязана з українським бізнесом.
Проте податки потрібно платити не в усіх країнах, де є іноземні компанії. Мова лише про ситуацію, коли в країні компанії КІК податки дуже низькі або взагалі відсутні. Якщо бізнес перебуває у країні з нормальними чи великими податками (Норвегії, наприклад), тоді потрібно просто подавати звітність.
Наприклад, якщо український власник забере дивіденди, він має сплатити в Україні податок на доходи фізичних осіб (9%) та військовий збір (1,5%) із суми отриманих дивідендів.
Якщо власник не розподілив прибуток, він однаково має сплатити податки через закони про КІК. За «нерозподілений» прибуток підприємцю доведеться сплатити ПДФО вже за ставкою 18%.
Але якщо податок був сплачений у країні, де ведеться господарська діяльність, та є вищим, ніж ПДФО, то вдруге сума не оподатковується. Тут уже діє заборона подвійного оподаткування.
Під оподаткування як КІК не підпадають «дрібні» компанії з прибутком меншим за €2 млн, а також публічні компанії та фірми, що отримують прибуток з України. Сюди також не входять благодійні організації або компанії, акції яких перебувають на визнаній фондовій біржі.
Але звітувати потрібно щодо усіх, навіть неактивних компаній. Інакше штрафи від 268 тис. до 2,68 млн грн у випадку протермінування або неподання.
Чому незадоволена частина бізнесу
Проти декларування виступила Спілка українських підприємців, а також кілька відомих бізнесменів. Це Олег Гороховський (співзасновник monobank), Ростислав Вовк із «Кормотех», Олександр Косован із MacPaw, Тарас Кицмей з SoftServe та інші.
Основні перестороги підприємців не у необхідності сплати податків. Вони вбачають три ризики. Звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. Ця звітність може потрапити до спецслужб російської федерації. Підприємці отримають додаткові витрати на її підготовку.
Правила КІК уже відтерміновували неодноразово, тому бізнес просив надати більше часу для людиногодин аудитів та заповнення звітності. Спершу планувалося, що перші звіти щодо КІК український бізнес подаватиме вже у 2022-му, але через повномасштабну війну подання відтермінували. Тепер дедлайн 1 травня 2024 року (для юридичних осіб), але звітувати потрібно одразу за 2022 та 2023 рік.
«Базові обов’язки для власників іноземних компаній були відомі від початку 2020 року, щодо воєнного стану, то він розпочався і діє аж з 24.02.2022, а подібних ініціатив не було. Також багато бізнесменів вже відзвітували щодо КІК у податкову службу за 2022-й у 2023 році чи подали хоча б скорочені звіти», — каже Микола Клименко, керівник практики бухгалтерського супроводу Juscutum.
Проте претензії представників бізнесу до КІК не мають під собою конкретики і можуть бути адресовані будь-яким змінам в українському законодавстві. Правоохоронний орган «кошмарить» бізнес, тому що не має достатньої експертизи в економічних злочинах та має виконати плани з кримінальних справ.
Як опублікування звітності щодо КІК вплине на полювання російських спецслужб на український бізнес, не уточнено в заяві СУП. Хакерські атаки на бізнес з боку Росії здійснювалися за весь час з лютого 2022 року.
Додаткові витрати на підготовку звітності бізнесу потрібні будуть так само, якщо компанія хоче вийти на експортні ринки ЄС під час процесу вступу до Євросоюзу. Адже на Заході не люблять велику кількість юридичних осіб, через які оптимізовуються податки. Всі бізнеси водночас поважають податкову дисципліну навіть тоді, коли вони незадоволені діяльністю влади.
Чи ймовірно, що уряд відтермінує подання звітності щодо КІК
Малоймовірно, що звітність щодо КІК відтермінують до кінця воєнного стану, проте можуть бути уточнення.
За чинним законодавством «контролер» компанії (фізична особа) має подати звітність до 30 квітня, а це в 90% випадків неможливо. Адже за законодавством багатьох іноземних юрисдикцій на підготовку фінзвітів за минулий рік дають більший термін. Тому нині депутати готують до другого читання законопроєкт №8137, що уточнює деякі правила звітування.
Якщо його ухвалять, звіт про КІК можна буде подавати з відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного. Це дає 18 місяців на підготовку для фізичних осіб та 16 для юридичних. Також планують зменшити штрафи у шість разів.
Інша причина, чому КІК важливі для України, – більша кількість податків. У 2024-му весь бюджет, який ми заробляємо, піде на війну з Росією. Україна має рано чи пізно навчитися самотужки витягувати й іншу половину бюджету – видатки на соцвиплати, компенсацію з кредитів для бізнесу, інвестиційні видатки держави та подальшу відбудову. Тому уряд буде далі шукати нові способи надходжень. І далі буде втілювати реформи – у тому числі ті, які наблизять нас до «білого» бізнесу ЄС, який працює відповідально.
