«1210»: що найбільше лякає бізнес у новому податковому законі

Президент Володимир Зеленський підписав закон №1210, який уже набув чинності. Згідно з ним, підприємці зобов'язані реєструвати контрольовані ними іноземні компанії (КІК) в українській податковій. Однак цей закон викликав низку запитань та хвилю невдоволення серед представників бізнесу.

Варто зазначити, що у найбільш обговорюваній частині щодо оподаткування іноземних активів закон набуває чинності з 1 січня наступного року. Так, відповідно до закону, власники стартапів та бізнесмени з КІК будуть змушені сплачувати податки, передає AIN.

Загалом ідея з оподаткуванням іноземних активів — це боротьба з податковою міграцією. Контролером вважається юридична або фізична особа — резидент України, яка володіє в КІК часткою більшою, ніж 10%.

Telegram Logo

Однак податок доведеться сплачувати тільки в тому разі, якщо загальний прибуток усіх КІК контролера не перевищує 2 млн євро. У іншому разі оподаткуванню підлягає частина скорегованого прибутку, що є пропорційною частці, якою володіє контролер.

Крім того, закон завадить бенефіціарам іноземних компаній приховувати іноземні рахунки та/або нерухомість, яку було придбано за гроші з іноземних рахунків. Також закон містить низку інших обмежень, які стосуються можливості компанії навмисно знизити розмір податку, який вона має сплатити.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Загалом більшість підприємців говорять про те, що бути українцем і мати частку в іноземній компанії стане невигідно. Це збільшить кількість осіб, зацікавлених у резидентстві або громадянстві інших країн.

Крім того, бізнесмени все ще не надто довіряють українським банкам та судовій системі, а подібний варіант наповнення бюджету за допомогою податків лише підриває довіру до держави.

Ба більше, цей закон вдарить по перспективах українських стартапів, вважає засновник Influ2 Дмитро Лисицький. У коментарі AIN він розповів, що в інших країнах таке законодавство існує для того, щоб не давати можливості великому бізнесу ховати свої активи в офшорних юрисдикціях. А в Україні, навпаки, воно заважатиме роботі.

Водночас, за словами юристів, бізнесу нічого не загрожує, якщо:

  • загальний дохід усіх КІК менший за 2 млн євро;
  • компанія є публічною і торгується на біржі;
  • між Україною та країною, де інкорпоровано компанію, є договір про уникнення подвійного оподаткування і підприємець сплачує податок не менше ніж 13% або частина пасивних доходів компанії не більше 50%.

Зі свого боку заступниця глави Офісу президента Юлія Ковалів та глава Офісу простих рішень та результатів Михеїл Саакашвілі запевнили бізнес, що найближчим часом профільним комітетом Верховної Ради буде розглянуто поправки для закону, які б задовольнили представників малого та середнього бізнесу.

Контекст. Верховна Рада України ухвалила 16 січня антиофшорний закон №1210 з поправками до Податкового кодексу, який передбачає норми трансфертного ціноутворення, запровадження плану дій BEPS з протидії ухиленню від сплати податків, а також підвищення низки рентних ставок.

У Європейській Бізнес Асоціації повідомляли, що поправки до Податкового кодексу враховують низку зауважень з боку бізнесу, однак містять багато суперечливих норм: введення поняття «умовні дивіденди», норму про застосування принципу ділової мети.

Спілка українських підприємців закликала Володимира Зеленського ветувати закон. На думку Спілки, поправки підвищують фіскальний тиск на сумлінних платників податків, погіршують інвестиційний клімат в країні й негативно позначаться на розвитку української економіки загалом.

Через правки, які було внесено до Податкового кодексу, Американська торгова палата в Україні закликала органи влади до діалогу з бізнес-спільнотою.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини