Україна зайняла четверте місце серед країн-лідерів з «податковим пеклом», згідно з ренкінгом американської неприбуткової організації 1841. Проте українські експерти з податків заявили, що його результатам не можна довіряти через сумнівну методологію.
Що таке Індекс податкового пекла
Перші десять місць у ренкінгу «Індексу податкового пекла» – найгірших податкових систем – займають: Білорусь, Венесуела, Аргентина, Україна, Бразилія, Мексика, Болівія, Нікарагуа, росія, Сурінам.
Організація 1841, яка його створила, базована у Маямі, Флорида. У своєму індексі вона складає список юрисдикцій із високими податками та нездатністю уряду керувати ними ефективно, на думку авторів. Автори беруть дані Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
60% індексу формують кількісні критерії: сума сплачених податків, % ВВП, сукупний держборг, % ВВП, індекс інфляції, різниця між держвидатками та доходами, % ВВП.
Інші 40% індексу формують якісні параметри (40%): вільне висловлювання думок та підзвітність, верховенство права, регуляторна якість, політична стабільність, ефективність держави, контроль за корупцією.
У їхньому розумінні, країна має «пекло», коли високі податки поєднуються «зі слабким верховенством права і де права на приватність і власність використовуються неналежно та не захищені».
«Водночас ми прагнемо змістити фокус від критики податкових гаваней, яка вигідна платникам податків, до податків пекла, які мають протилежний ефект», – додають автори в документі.
Синонімом терміну «податкова гавань» (в оригіналі – tax haven) також є слово «офшорна зона». Він позначає країни з дуже низькими податковими ставками для інвесторів, які не проживають в цій країні за документами.
Автори індексу також зазначають, що «світ став ще на крок ближчим до того, щоб стати великим податковим пеклом. Наразі ситуація не серйозна, проте загальний тренд викликає занепокоєння».
Що не так з ренкінгом 1841
Методологія ренкінгу країн з «податковим пеклом» базується на 10 показниках, з яких лише один – сума сплачених податків до ВВП – має відношення до податків. Проте він також не характеризує складність податкової системи країн, які включені до рейтингу. Автори індексу використовують макроекономічні показники та неекономічні показники, які не стосуються видів податків, їхніх розмірів, простоти або складності їх сплати.
Це спричиняє дивні результати. Наприклад, у цьому ренкінгу Велика Британія, США, Кіпр та Канада мають гірші бали, ніж Федерація Сент-Кіттс і Невіс – два острови у східній частині Карибського моря загальною площею 261 км².
Інша проблема «Індексу податкового пекла» – він оцінює лише 82 країни світу, тоді як в авторитетних рейтингах зазвичай 160-180 країн, написав у Facebook Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. «Методологія оцінки Tax hells вкрай сумнівна», – додав він.
«На початку звіту за 2023 рік вказано, що інформацію взяли за 2021-й (відповідно за 2022-й інформацію взято з 2020 року. У самому звіті пояснення щодо країн дано за подіями 2023 року. Автори методології невідомі», – пояснює виконавча директорка Інституту економічних досліджень Оксана Кузяків у Facebook.
Що відомо про організацію 1841
Організація 1841 не має багато публічних проєктів. Згідно з інформацією з профілю LinkedIn, вона розташована у Маямі, Флорида. Проте вже має досвід організації конференцій на тему податків у 2022 і 2023 роках у США та Аргентині. Вона планує організувати ще три в Уругваї, США та Панамі.
Серед команди 1841 зазначає лише п’ятьох осіб: трьох директорів, директора з комунікацій та стратегії та засновника. На сторінці LinkedIn вказано, що в ній може загалом працювати від двох до десяти людей.
За бажання будь-хто може платно стати членом організації. Ціна для однієї особи становить $500/рік для людей до 30 років і $1000/рік для людей після 30 років. Є можливість корпоративної підписки: $3000/рік для 4 осіб.
«Організація вперше презентувала «Індекс податкового пекла» у 2022 році. Вдруге ось у 2023-му. Тобто публічних проєктів мало. На сайті організації є листи до органів влади країн Латинської Америки (типу Гондурасу), OECD та Федерального резерву. Так практично більше нічого», – зазначає Оксана Козяків. – Чи надійне це джерело? За шкалою 1-5 я б поставила 3».
Які рейтинги надійні
Щоб якісно оцінювати Україну у порівнянні з іншими країнами, можна використовувати авторитетні рейтинги. Перший – щорічний Індекс процвітання Легатум (The Legatum Prosperity Index), який створив Legatum Institute. Він вимірює заможність різних країн на базі інформації про безпеку, персональні свободи, соціальний капітал та якість управління, інвестиційного клімату, доступу до ринків та економічної рівності, якості життя й медицини, освіти та турботи про навколишнє середовище.
Інший авторитетний рейтинг – Індекс економічної свободи (Economic Freedom of the World Annual Report) від The Fraser Institute. Він заміряє економічну свободу в країні, базуючись на п'яти сферах дослідження: розмір уряду, законодавство і права власності, стабільність валюти, свобода торгівлі та регулювання.
