Відмова з боку ДПС в реєстрації (блокування) податкових накладних/розрахунків коригувань та віднесення платника податків і операцій до категорії ризикових – це «головний біль», від якого час від часу потерпає чимало українських підприємців. Проте в подібних випадках не варто опускати руки. Свідчення тому – нещодавня перемога в суді київської компанії, що позивалася до Головного управління ДПС у м. Києві.
Пропоную розбір ситуації і, головне, аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року №320/12110/23. Адже наведені нижче висновки суду – хороший фундамент для багатьох наступних перемог в аналогічних спорах з податковою службою.
Причина спору
ДПС відмовила компанії (далі – платник податків) у реєстрації податкової накладної №18 від 09.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови слугувало те, що платником податків не надано повний пакет документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Важливо! До платника податків застосовано п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Порядку №1165 від 11.12.2019.
Спроби врегулювання спору адміністративним шляхом
Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від податкової служби платник податків направив до ДПС пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Крім того, додано копії первинних документів, які належно підтверджують факт здійснення господарських операцій, на підставі яких складено податкові накладні. Але цей крок був безрезультатним.
Тоді платник податків направив до Державної податкової служби України скаргу на рішення комісії ДПС. Однак скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.
Судовий розгляд
Платник податків зрештою звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив зобов`язати ДПС зареєструвати податкову накладну №18 від 09.12.2022 датою її подання (тобто фактично тут два важливі моменти: перший — скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної (її розблокування) та другий — зобов`язання ДПС зареєструвати цю накладну датою її подання). Забігаючи наперед, скажемо: задоволені були обидві ці вимоги.
Справа розглядалася у порядку письмового провадження. Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на позовну заяву.
Позивач обґрунтовував свою позицію тим, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено переліку документів, необхідних для її реєстрації.
Нагадуємо! Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
- Номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування.
- Критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
- Пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Висновки суду
- У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з реальністю та товарністю спірних господарських операцій, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
- Натомість квитанція, що була надіслана позивачу, містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
- З матеріалів справи встановлено, що позивачем було надано відповідні пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій. Правочин між позивачем та його контрагентом був належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким, що відбувся в дійсності.
- Відповідач не дотримався принципу «належного урядування», оскільки не було вказано:
- чіткого визначення конкретного критерію оцінки ступеня ризиків,
- чіткого переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.
Цим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.
До відома! Суд зауважує, що у даній категорії справ не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірні податкові накладні. Це питання повинно досліджуватись під час податкового контролю шляхом здійснення перевірок.
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»).
Підсумок
Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Тобто у 2023 році суди в своїх рішеннях чітко вказують: якщо у податкового органу є сумніви стосовно законності діяльності платника податків, треба проводити податкову перевірку, а не блокувати податкові накладні.
Отже, ДПС не мала правових підстав для відмови компанії у реєстрації податкових накладних. Суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 09.12.2022, в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас належним способом захисту прав позивача буде зобов’язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних цю податкову накладну датою її подання. І маленький, але приємний бонус: стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
На наше глибоке переконання, платники податків повинні оскаржувати неправомірні рішення податкових органів, не дивлячись на суми податкових зобов’язань. Використовувати необхідно усі правові механізми, включаючи залучення Ради бізнес-омбудсмена. Борітесь і поборете!
