Чим загрожує хрестовий похід Гетманцева проти ФОПів

старший економіст CASE Україна

Припущення про те, що «Дія.Сіty» — лише перший крок у «двоходівці», кінцева мета якої — вбити можливість юридичним особам працювати з ФОП-постачальниками послуг, почало збуватися: після того як великі ІТ-компанії, найпотужніші політекономічні гравці, що захищали таку можливість, були нейтралізовані, Данило Гетманцев анонсував хрестовий похід проти використання ФОП замість найманих працівників. Чим це загрожує?

Податки в Україні

Натепер Україна має надзвичайно високе (як для країни з таким рівнем добробуту та якістю державного управління) податкове навантаження на зарплати. До того ж відповідні податки належать до найшкідливіших з погляду економічного зростання за даними досліджень ОЕСР. А з погляду конкретної ситуації, в якій перебуває наша країна, спроба застосувати їх «до всіх однаково» цілком може взагалі вбити найменші перспективи швидкого зростання.

Перспективи економічного зростання України

Ні промисловість, ні сільське господарство вже не можуть бути скільки-небудь довгостроковими драйверами такого зростання в ХХI столітті: схоже, Китай став останньою країною, якій вдалося майже наздогнати розвинені економіки за допомогою дешевої робочої сили. Але й невибагливі китайці, дисципліновані тисячолітнім досвідом вирощування рису, вже програють роботам, а в нас у цій глобальній конкуренції шансів взагалі немає.

Зате, щоправда, одна з небагатьох конкурентних переваг України — місце десь на межі ТОП-50 за здатністю виробляти інновації, а вона в сучасному світі з лихвою компенсує нестачу інших. І справді, хоча постіндустріальні галузі поки що становлять трохи більше 5% ВВП, лише їхній прямий внесок у наше мляве тривідсоткове зростання вже близьке до третини.

Але треба зважати, що ці переваги Україна успадкувала: вони не були результатом природного розвитку, тому самі собою навряд чи виживуть у бідній і погано керованій країні. Хоча б тому, що за здатністю утримувати таланти вона глибоко в другій сотні країн світу, не кажучи вже про те, щоб таланти залучати. Навіть незважаючи на те, що натепер фахівець дійсно може працювати в Україні як ФОП 3-ї групи, сплачуючи 5% від доходу та ЄСВ з мінімальної зарплати.

Які податки потрібні ФОПам в Україні

Очевидно, що якщо натомість такому фахівцеві доведеться платити від свого брутто-доходу (тобто всієї суми, яку наймач може заплатити за його послуги) 34%, то відтік талантів прискориться багаторазово, адже за порівнянні гроші в інших країнах можна отримати зовсім іншу якість життя в плані безпеки, захищеності від свавілля та соціальних гарантій. А фахівці, про яких ідеться, затребувані повсюди, зазвичай володіють іноземними мовами (або здатні швидко вчитися), порівняно молоді та мобільні: подивіться, як швидко втратила їх сусідня Білорусь. Отже, фактично можливість купувати послуги в ФОП 3-ї групи де-факто відіграє роль інструменту відсутньої в нашій країні політики конкурентоспроможності.

Цей інструмент принципово кращий за галузеві пільги типу «Дія.Сіty» тим, що:

по-перше, поширюється на будь-які галузі, які використовують високооплачувану інтелектуальну працю, зокрема ті, що зароджуються та перспективні (infant industries), а не лише ті, які вже можуть змусити себе поважати;
по-друге, на відміну від «Дія.Сіty», він не передбачає ручного режиму допуску, а отже, і пов'язаних із цим витрат, які добре, якщо зводяться до відкатів;
по-третє, він стосується самих талантів, а не підприємств, тобто б'є в корінь проблеми.

Водночас, звичайно, є й витрати: за останніми підрахунками, через використання ФОП замість найманих працівників бюджет у 2020 році недоотримав десь близько 10 млрд грн (тут важливо пам'ятати, що йдеться не про потенційне зростання добробуту на цю суму, а лише про її перерозподіл на користь держави). Але якщо подивитися з іншого боку, це приблизно 43 тис. осіб із загальної чисельності ФОП, які надають подібні послуги та яких майже 220 тис. І навіть до цієї частини застосовні всі наведені вище аргументи.

Тобто цей неформальний інструмент політики конкурентоспроможності виявився дуже прицільний навіть без будь-яких додаткових умов і регуляцій. Тому найкраще, що можна було би з ним зробити, це дати спокій ФОП. Як, до речі, кандидат у президенти Володимир Зеленський і пропонував свого часу, коли йому були потрібні голоси «креативного класу». На жаль, це вже не перший випадок, коли найближчі соратники грубо порушують і перекручують добрі наміри свого боса. І їм це дивовижним чином сходить із рук... Чи то президент кривив душею, коли озвучував ці наміри, чи виявився нездатний контролювати своїх «бояр», але якщо він їх не зупинить, то політична відплата прийде саме до нього, і заслужено.

Якщо ж Гетманцеву вдасться втілити в життя свої наміри, то можливі кілька варіантів їх трактування:

найзапекліші противники ФОП, на кшталт Миколи Азарова, Івана Міклоша та Олени Макєєвої, хотіли взагалі знищити спрощену систему оподаткування. Дуже хочеться сподіватися, що до таких спроб все ж таки не дійде. Проте є майже настільки ж небезпечний механізм — заборона долучати оплату послуг ФОП до витрат, що вже реалізовано в тому ж «Дія.Сіty», де її прирівняли до виплати дивідендів. Крім вбивства креативних галузей це може також нашкодити ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення, організації заходів тощо.
дещо менш руйнівний, зате більш дискреційний (а значить, і корупційний) спосіб боротьби з використанням ФОП замість найманих працівників – критерії, згідно з якими податкова може «перекваліфікувати» цивільно-правові відносини на трудові. Такі критерії застосовуються в багатьох розвинених країнах, але це зовсім не означає, що в Україні з її азарівськими податківцями вони працюватимуть не гірше, ніж у Німеччині. Не кажучи вже про витрати адміністрування.

Втім, проєкти «критеріїв» сьогодні існують у двох варіантах. Перший свого часу запропонувала Німецька консультативна група — та сама, яка захищала корупційний податок на прибуток на зразок того, що діє на її батьківщині. Це сім критеріїв, із яких достатньо трьох для «перекваліфікації», яку робить сама податкова, а незадоволені можуть звертатися до суду. Віцепрем'єр Андрій Рева свого часу дуже радісно вхопився за цю пропозицію, але, на щастя, під тиском ІТ-компаній її було відкинуто.

У відповідь представники креативних галузей розробили лайт-варіант такого підходу у вигляді своїх семи критеріїв, чотири з яких мають виконуватись для того, щоб податкова мала право ініціювати перекваліфікацію. А робити її має, звичайно, суд, бо йдеться про визнання договору недійсним, на що ніхто інший не має повноважень.

Ідеться про те, що ФОП може бути визнаний найманим працівником, якщо наявні не менше чотирьох ознак із такого переліку (далі — цитата із законопроєкту №5054-1):

особисте виконання особою роботи, що потребує конкретної кваліфікації, професії, посади, за дорученням та під контролем особи, на користь якої виконуються роботи;
здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер і здебільшого не передбачає встановлення особі конкретного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
виконання роботи на визначеному або узгодженому з особою, на користь якої виконується робота, робочому місці за дотримання встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
організація умов праці, зокрема надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця), забезпечується особою, на користь якої виконується робота;
систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та/або натуральній формі;
встановлення особою, на користь якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов'язаних із виконанням роботи, особою, на користь якої виконується робота.

Хочеться сподіватися, що йдеться саме про такий підхід. Він може виявитися в чомусь навіть кращим за нинішню ситуацію, коли податкова намагається «перекваліфікувати» все, що не подобається інспектору, а суд потім скасовує такі рішення. У такий спосіб все ж таки з'являється певна визначеність. У всякому разі, галузеві асоціації з ним погодилися. Але, з огляду на все сказане, ця кампанія навряд чи принесе до бюджету велику частину навіть від вищенаведеної оцінки в 10 млрд грн, які самі собою становлять невелику частку одного відсотка від сукупного бюджету.