ВРП у четвер, 27 лютого, звільнила суддю наразі вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову, у якої журналісти знайшли російське громадянство. За відповідне рішення проголосували 15 членів Вищої ради правосуддя.
Про це повідомляє «Радіо Свобода».
Звільнення Аріни Літвінової: що відомо
«Вища рада правосуддя вирішила звільнити суддю Окружного адміністративного суду Києва Аріну Літвінову з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України», – повідомив голова ВРП Григорій Усик.
Видання зазначає, що ще у грудні 2024-го дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рекомендувала звільнити Літвінову за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Зокрема, йдеться набуття громадянства рф.
Документ знайшли журналісти «Схем», а скаргу на суддю подала СБУ.
Видання підкреслює, що попередньо Літвінова сама подала до ВРП заяву про відставку. Якби її затвердили, то вона могла б пожиттєво отримувати суддівські виплати з держбюджету.
Однак 23 липня 2024 року Вища рада правосуддя зупинила розгляд цієї заяви і розпочала дисциплінарне провадження, яке призвело до звільнення Літвінової. Таким чином, довічних виплат суддя отримувати не зможе.
Російське громадянство Аріни Літвінової: що відомо
У квітні 2024 року «Схеми» опублікували розслідування, в якому викрили Літвінову в отриманні громадянства рф у липні 2002 року в Єкатеринбурзі.
Аріна Літвінова. Фото: «Схеми»
Сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причина набуття громадянства – заміна паспорта громадянина СРСР
На той час жінка вже 3 роки працювала у Вищому арбітражному суді України. У відповідь на запит журналістів Літвінова заперечила наявність російського громадянства, назвавши цю інформацію «провокацією».
Згодом вона поскаржилася до Офісу генпрокурора і ВРП на журналіста «Схем» і заявила про «втручання в її діяльність як судді».
Своєю чергою ВРП 23 травня 2024-го надала висновок, у якому зазначила, що повідомлені суддею обставини «не створюють реальних ризиків для судді під час здійснення правосуддя, а тому не містять ознак, які б викликали потребу у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, не можуть розцінюватися як здійснення впливу чи тиску на суддю з метою перешкодити виконанню нею професійних обовʼязків, спонукання до ухвалення певного судового рішення».
Читайте також
