6 липня 2024 14:02

Новини

Повернення Криму: початок — що значить для України повернення колекцій кримських музеїв

Автор

Ірина Смирнова

Монтаж виставки “Скарби Криму. Повернення”. Фото Національного музею історії України

«Все, що колись, десять років тому, бачив Бонн, бачив Амстердам, материкова Україна бачить вперше. Це дійсно найрепрезентативніші експонати кримських музеїв. У 2013 році вони відбирали на виставку найкраще», — прокоментувала відкриття виставки «Скарби Криму. Повернення» Наталія Панченко, завідувачка філії «Скарбниця Національного музею історії України».

Повернуті в Україну експонати кримських музеїв, що понад дев’ять років були предметом судового спору, тепер можна оглянути у скарбниці Національного музею історії. Виставка розповідає про формування колекцій кримських артефактів, експонування в Європі у 2013-2014 роках, хронологію судового спору і проблему розкрадання окупантами кримських музеїв та археологічних пам’яток. розібрався, чому повернуто не лише «скіфське золото» та чого вартий юридичний прецедент повернення кримських експонатів до Києва.

Колекція «Скарби Криму» — більше, ніж «скіфське золото»

Фахівці наголошують, що колекція, яка налічує 565 експонатів, є набагато ширшою та розноманітнішою, ніж «скіфське золото». Ці експонати говорять про давній історичний зв’язок материкової України та Криму, але не лише про географічну близькість.

«Вони представляють історію народів Криму в діапазоні від 5 століття до нашої ери до 7 століття нашої ери. І в цьому велике значення того, що колекція повернута і експонується. Оскільки Україна і Крим — материк та півострів — пов'язані не лише географічно, а й спільними історичними процесами», — зауважила Наталія Панченко.

Експонати виставки «Скарби Криму. Повернення». Фото надані Національним музеєм історії України

Виставку «Скарби Криму. Повернення» можна подивитися щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Адреса скарбниці: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври).

Кураторка виставки «Скарби Криму. Повернення» Оксана Ліфантій наголошує, що представлена колекція — це не лише скіфське золото. Серед артефактів є багато скульптур з вапняку, металевих предметів та кераміки, які належали не лише скіфам, а й їхнім нащадкам — пізнім скіфам, а також гунам, готам.

«Це дуже розмаїті предмети розмаїтих культур. Тому така яскрава назва «Скіфське золото» дещо спрощує дуже глибинний контекст, про який розповідають ці речі», — сказала Оксана Ліфантій, кураторка виставки.

Своєю яскравою назвою колекція завдячує золотим предметам з Національного музею історії України, які від самого початку також експонувалися в Європі. Але повернути їх було нескладно, бо вони не належали музеям на окупованих територіях.

Чи поставлена крапка у спорі України та росії за культурну спадщину

Спір між Україною, Нідерландами та кримськими музеями щодо приналежності експонатів є дуже позитивним прецедентом для нашої країни під час війни. Європейські суди кількох інстанцій визнали право України на власність артефактів з окупованих територій. Що ще раз підкреслює міжнародне визнання Криму як української території.

Хронологія судового розгляду справи

У 2015 році з ініціативи кримських музеїв розпочався судовий спір. Це чотири музеї, експонати яких були на виставках в Європі: Керченський історико-культурний заповідник, Центральний музей Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайський історико-культурний заповідник та Національний заповідник «Херсонес Таврійський». До спору долучилася зустрічною позовною заявою держава Україна.
14 грудня 2016 року перше рішення Окружного суду Амстердама підтвердило, що Україна в цьому спорі перемогла.
У січні 2017 року кримські музеї подали апеляцію.
26 жовтня 2021 року Апеляційний суд Амстердама виніс рішення на користь України.
27 січня 2023 року Верховний суд Нідерландів підтвердив рішення попередньої інстанції.

«Велике значення повернення цих колекцій і їх експонування в тому, що ми з вами можемо побачити, що таке верховенство права в дії, що таке сила закону», — сказала Наталія Панченко.

Після остаточного рішення суду на користь України у жовтні 2023 року музеї окупованого росією Криму подали позов до Європейського суду з прав людини, аби оскаржити це рішення. Про це повідомляється в експозиції «Скарби Криму». Куратори виставки зауважують, що навіть офіційні представники країни-агресора не бачать шансів на успіх у цій справі.

Виставка привертає увагу до розкрадання культурної спадщини Криму

Крім того, виставкою «Скарби Криму. Повернення» куратори намагаються привернути увагу до проблеми розкрадання історичних пам’яток на окупованому півострові.

«Незаконні археологічні розкопки відбуваються на окупованих територіях не лише в Криму, але Крим у цьому плані більше відомий. Також там відбуваються великі будівництва, які призводять до руйнування археологічних пам'яток. І, на жаль, наскільки мені відомо, системного дослідження саме українськими фахівцями цього явища досі немає. Я сподіваюся, що спецслужби займаються цим питанням», — каже Оксана Ліфантій.

Серпень 2023 року, росіяни зводять відкритий театр у Херсонесі Таврійському — новобуд на місці археологічних пам’яток. Фото Facebook Спілки археологів України

Однією з ілюстрацій недбалого ставлення росіян до історичних пам’яток є ситуація у заповіднику Херсонес Таврійський. У червні 2024 року стало відомо, що окупаційна влада Криму на залишках цитаделі римських часів у межах заповідника збудувала відкритий театр. Про це повідомила співробітниця Інститут археології НАН України Евеліна Кравченко на ІІІ Міжнародному форумі експертної мережі Кримської платформи. Вона наголосила, що та цитадель єдина у своєму роді у Північному Причорномор'ї.

«І тепер на неї зверху тисне абсолютно зайвий об’єкт», — наголосила археологиня.

Будівництво археологічного парку на території «Херсонеса Таврійського» в Севастополі. Загальна площа парку планується 12 тис кв. м. Фото:Telegram Михаїла Развожаєва

Крім цього, на залишках давнього Некрополя на території Херсонесу Таврійського окупанти будують археологічний парк. Також вони провели розкопки на території, і не розуміючи геологічних особливостей місцевості, випадково відкопали підземне джерело, яке затопило віднайдені артефакти. Частину артефактів Херсонесу, як-от фрески та кераміка, вони перевезли до російських музеїв, частину — колони та стіни — перенесли в інші місця заповідника.