Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та ЖКГ схвалив законопроєкт №11392, який передбачає закупівлю обладнання для третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Спочатку документ стосувався розвитку енергетичної інфраструктури та спрощення господарської діяльності. Однак перед голосуванням до нього внесли зміни, які несподівано дозволили закуповувати реакторне обладнання російського виробництва, що перебуває у Болгарії. Про це говориться у коментарі фахівця з енергетичної політики ГО «Екодія» Артема Колесника, що надійшов до .
«16 січня під час засідання Комітету було внесено правки до законопроєкту №11392, ухваленого у першому читанні 2 липня 2024 року. Раніше документ стосувався питань ринку електроенергії, зокрема спрощення процесу підключення до електромереж. Однак до другого читання було подано багато правок, які зрештою були скасовані правкою №267. Натомість до тексту додали нову правку №268, ініційовану народними депутатами Анатолієм Костюхом, Анною Скороход та Олегом Семінським. Ця правка відкриває можливість закупівлі обладнання з Болгарії для енергоблоків Хмельницької АЕС», — заявив він.
Голова комітету Андрій Герус повідомив, що під час переговорів із болгарською стороною було домовлено про необхідність ухвалення рішення до 12 березня, оскільки саме до цієї дати діє дозвіл на продаж обладнання. Водночас завершення будівництва блоків вимагає ухвалення окремого закону, який має ґрунтуватися на оновленому техніко-економічному обґрунтуванні, адаптованому до сучасних реалій.
Законопроєкт отримав зауваження від Головного юридичного управління Верховної Ради України, яке звернуло увагу на невідповідність назви документу його змісту. За їхніми словами, законопроєкт мав би регулювати зовсім інші питання, ніж ті, що викладені в його тексті. Також зазначено, що його ухвалення може суперечити принципам належного врядування.
Йдеться про реактори ВВЕР-1000 серії В-466Б, виготовлені для болгарського проєкту на АЕС «Белене». Попри те, що ці реактори формально належать Болгарії, їх обслуговування вимагає російської технічної участі — прямої або опосередкованої. У час, коли Україна намагається максимально зменшити будь-яку залежність від держави-агресора, ухвалення законодавства, яке дозволить використання саме російського устаткування, викликає значні сумніви.
«Реактори, запропоновані для використання на Хмельницькій АЕС, не відповідають початковим технічним параметрам енергоблоків №3 і №4. Їх інтеграція вимагатиме масштабної реконструкції, а отже — додаткових грошей та часу. Відповідне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) базується ще на даних 2019 року, які давно втратили актуальність. Інфляція, ринкові коливання цін на обладнання та паливо, а також економічні виклики воєнного часу суттєво змінюють вартість будь-якого великого інфраструктурного проєкту. Проте «Енергоатом» наполегливо спирається на застаріле ТЕО, не забезпечуючи оновлених розрахунків і чітких гарантій технічної незалежності від російських сервісних компаній», — говориться у його повідомленні.
Навіть за наявності формальної «болгарської» реєстрації обладнання залишається суттєвий ризик залежності від російських технологій для технічного обслуговування. У стратегічній перспективі це може призвести до енергетичної залежності від держави, яка веде повномасштабну війну проти України. Такі загрози потребують детального аналізу та усунення через оновлене техніко-економічне обґрунтування. Однак «Енергоатом» продовжує орієнтуватися на застаріле ТЕО, яке не враховує сучасних технічних викликів і умов ринку.
Хоча Міністерство енергетики України публічно заявляє про підтримку проєкту міжнародними партнерами, такі заяви виглядають маніпулятивними. Міжнародні партнери, зокрема країни G7, акцентують увагу на необхідності створення незалежної наглядової ради в «Енергоатомі».
«Це свідчить про систематичне нехтування рекомендаціями партнерів і ключовими засадами прозорого управління. Відсутність ухвалення такого рішення спершу від наглядової ради підриває довіру до компанії та створює загрозу прийняття рішень, що можуть бути невигідними державі. Зважаючи на величезні кошти, передбачені для модернізації та адаптації реакторів, вкрай важливо мати незалежний і неупереджений нагляд, аби уникнути корупційних ризиків і гарантувати максимальну прозорість», — додали у повідомленні.
Що далі?
Правку №267 необхідно виключити із законопроєкту №11392. У нинішньому вигляді законопроєкт порушує основні демократичні принципи, зокрема: відсутність публічного обговорення, нестачу актуальної експертизи та нехтування ризиками російської участі у стратегічно важливому для України енергетичному секторі. Такий крок виглядає як поспішне політичне рішення, здатне спричинити довготривалу технічну та фінансову залежність країни від російських технологій. Якщо Україна справді прагне енергетичної безпеки та незалежності, важливо уникати спокуси короткострокових «вигод», які несуть значні ризики й створюють вразливість для агресора.