Країни світу збільшують видатки на оборону швидше, ніж зростає їхній ВВП. Інвестиції у людський капітал – на освіту, медицину тощо – і в інфраструктуру зменшуються. Водночас військові технології навіть з часом не матимуть надто великий вплив у цивільному секторі. У Центрі економічної стратегії розповіли, які наслідки матимуть нові світові перегони озброєнь.
Чим загрожує активне зростання оборонного виробництва у світі
Чому високі оборонні видатки зменшують продуктивність країни
Кошти на оборонні видатки зазвичай надходять з інших сфер – освіти, медицини, інфраструктури тощо. Від цього також страждає людський капітал, який переорієнтовується на військовий сектор.
«Значні інвестиції та інші стимули від уряду витягують у цю сферу якісний людський капітал з інших сфер – тих, хто могли бути якісними управлінцями, інноваторами, дослідниками у цивільних напрямах», – підкреслює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Водночас, за словами Гайдая, ефекти «переливу», коли оборонні технології потім перетікають у цивільну економіку, доволі обмежені та відтягнуті у часі, тому це не компенсує втрат.
До того ж уряди збільшують оборонні видатки за рахунок підвищення податків. Зазвичай збільшення частки держави зменшує продуктивність економіки, оскільки кошти з ринкових сегментів переходять у оборону.
Чим високі оборонні видатки небезпечні для демократії
Оборонний сектор через свою закритість завжди вразливіший до корупції, а управлінські практики у війську – це про чітку субординацію та дотримання наказів. Відповідно, вища роль військових та великі оборонні видатки – це майже завжди погано для демократії та інституцій.
Які країни можуть найбільше постраждати від переорієнтації на оборону
Зазвичай країнам, що розвиваються, важче досягти перетоку позитивних ефектів від військового виробництва у цивільний сектор, а їхні інституції більш вразливі і вони більше страждають від низької продуктивності.
Тоді як розвинені економіки зазнають меншої шкоди у довгостроковому вимірі.
«До речі, про Китай. Він якраз вразливий. І це теж аргумент на користь того, що триваюча мілітаризація Азії не може бути сталою. Вона вибухне або війною, або політичною чи економічною кризами, або ж їхнім поєднанням», – зазначив економіст.

Скільки країни світу витрачали на оборону у 2008-2024. Джерело: ЦЕС