Єфрем Лукацький – автор знаменитої світлини від 24 серпня 1991 року із величезним синьо-жовтим прапором України, якій внесли до Верховної Ради після ухвалення Акту проголошення незалежності. В канун Дня Незалежності України Лукацький ділиться з 
спогадами про той день.
Що відбувалося у Верховній Раді 24 серпня 1991 року – спогади фотографа Єфрема Лукацького
24 серпня 1991 року Єфрем Лукацький переважно фотографував на вулицях Києва, де проходили велелюдні марші та мітинги. Синьо-жовтий прапор із відомої світлини спочатку був на Майдані.
Верховна Рада 24 серпня 1991 року. Фото: Єфрем Лукацький
Надвечір Лукацький вирушив до парламенту, де мав акредитацію. За спогадами фотографа, прийняття Акту стало повною несподіванкою для нього, він не вірив до останнього і чекав якоїсь каверзи. Проте історичне голосування відбулося о 18:00. На той момент Лукацький був єдиним фотографом у Верховній Раді. Зняв півтори плівки у важких умовах: не вистачало освітлення, бо це вже був кінець дня і знімати доводилося на великій витримці з рук.
Лукацький згадує, що у Верховній Раді того дня була атмосфера єдності. Рішенню про ухвалення Акту проголошення незалежності аплодували навіть комуністи. А перед парламентом деякі молоді активісти тримали плакати з написами українською мовою, що для того часу було рідкістю.
Одразу після підписання Акту про незалежність В'ячеслав Чорновіл запропонував принести з вулиці до парламенту прапор. Він сказав, що саме цей прапор був на Червоній площі під час протестів проти ДКНС (рос. ГКЧП, Государственный комитет по чрезвычайному положению). Прапор поклали на трибуну і Леонід Кравчук дбайливо його розгладив.
Верховна Рада 24 серпня 1991 року. Фото: Єфрем Лукацький
Якою була атмосфера у Києві 24 серпня 1991 року після проголошення незалежності
«Був вечір. Багато людей, як і я, не очікували, що незалежність буде прийнята так легко. Нам справді незалежність тоді далася дуже легко», — згадує Лукацький.
Тобто, люди не чекали, що Акт буде ухвалений. Під час путчу в москві, який розпочався 19 серпня і за кілька днів зазнав поразки, на Майдан виходило приблизно 200-300 людей з вимогою незалежності України. Але в цю можливість мало хто вірив, адже більшість у парламенті на той час була комуністичною.
Зі слів Лукацького, на мітингу тоді очікували, що для його розгону можуть відправити десант. Але тодішні політики були дуже незадоволені президентом СРСР Горбачовим. Отже голосування за незалежність дехто з політиків сприймав як акт проти нього.
Читайте також
