Планові та профілактичні медичні огляди у 2022-2023 роках були не на часі для українців. Але доступність приватної медицини в Україні встигли оцінити емігранти, що побували за кордоном: вони масово записуються на профогляди після повернення. 
розповідає, які напрями медицини наразі є найбільш перспективними для приватних клінік в Україні та як відновлюється ринок у 2023 році.
Ринок приватної медицини скоротився і продовжує зменшуватися
Через повномасштабне вторгнення ринок приватної медицини в Україні суттєво зменшився. У квітні 2021 року інвестор мережі «Добробут» Ігор Мазепа оцінював ємність ринку у $8 млрд. На сьогодні галузь зазнала вже кількох змін: у березні 2022-го «схлопнулася» до нуля, пройшла етап виживання і натепер частина напрямів майже повністю відновилася. Але попереду очікується подальше скорочення ринку.
«Варто очікувати, що приватні медзаклади більше постраждають цього та наступного року, ніж у 2022-му. В Україні скорочується сегмент платоспроможного населення, а отже, зменшується клієнтська база приватних закладів», — сказав в інтерв’ю Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
Втім, за його спостереженнями, основні гравці ринку вистояли. Хоча, наприклад, мережі «Добробут» у 2022 році довелося заморозити ремонти у двох київських закладах і натомість відкрити свої клініки в Івано-Франківську та Львові, коли компанія послідувала за своїми лікарями та клієнтами, що стали переселенцями. Але ці клініки пропрацювали 6-8 місяців та були закриті, коли більшість клієнтів-переселенців повернулися до столиці.
За словами гендиректора мережі Вадима Шекмана, клініки відкривалися нашвидкуруч, у приміщеннях, що не відповідали формату «Добробут». Керівництво компанії не відмовляється від розширення мережі за межами Києва, проте не цього року. Втім навесні 2023 року «Добробут» все ж таки реанімував свої заморожені проєкти: відкрив багатопрофільну лікарню на Бажана та поліклініку на Русанівці.
У липні 2023 року медичний центр Святої Параскеви вперше у своїй мережі відкрив стаціонар у Львові. Поки що компанія запустила роботу саме поліклінічного відділення у новому закладі та продовжує набирати персонал для лікарні. До цього у мережі працювали один медцентр та чотири клініки меншого формату у Львові та ще один медцентр у Києві.
Динаміка реєстрації нових приватних клінік у 2020-2023 роках
Кількість зареєстрованих нових підприємств за КВЕД 86.21 “Загальна медична практика”. Інфографіка Олександра Шатова
У 2022-2023 роках трохи зросла частка ФОП серед нових медичних підприємств. Якщо раніше на них припадало приблизно 70%, то у 2022-2023 роках — 74-76%.
В яких регіонах відкрилося більше приватних клінік у 2023 році*
(КВЕД 86.21 Загальна медична практика)
- Київ 47
- Дніпропетровська обл. 39
- Вінницька обл. 21
- Закарпатська обл. 18
- Львівська обл. 17
- Одеська обл. 15
- Харківська обл. 15
*За даними YCMarket
Які напрями приватної медицини найбільше втратили у 2022-2023 роках
Клієнтів у приватних медичних закладів України поменшало. Це пов’язано із виїздом за кордон великої кількості жінок із дітьми, із падінням платоспроможності населення та емоційним станом, коли не до візитів до лікаря. Також важливо, що найчастіше саме жінки керували записом до лікарів членів своєї родини. Але найбільший спад на свої послуги відчувають педіатри, бо дітей у країні поменшало.
Непопулярність профілактичних оглядів та схильність відтерміновувати візити до лікарів були і раніше властиві українцям. Але протягом 2022 року ця тенденція посилилася. Гендиректор мережі клінік «Добробут» Вадим Шекман каже, що наразі як наслідок цього у мережі спостерігають збільшення пацієнтів із запущеними хворобами, що звертаються до фахівців вузьких спеціалізацій.
Суттєве падіння інтересу до профілактичних оглядів побачили і в клініках Into-Sana.
«Попит на всі наші планові та профілактичні послуги, насамперед поліклінічні, на початку вторгнення упав до нуля, наразі відновився до 50-80% залежно від клінік. Профілактичний візит до гінеколога, мамографія — те, що дисципліновані відповідальні жінки робили регулярно, зараз запитують рідше», — зауважила СЕО медичної компанії Into-Sana Галина Усенко.
З іншого боку, в обох мережах останнім часом помітили, як почастішали записи на профобстеження від українок, що приїжджають з-за кордону. «Ті, хто встиг побувати за кордоном, оцінили доступність української медицини. Тому зараз жінки, що повертаються або приїхали в Україну на тиждень-два, звертаються до нас із запитом пройти всі «чекапи». Ми запитували в них про причини: в Європі зробити те саме дуже довго і часто просто недоступно», — прокоментував Шекман.
Які послуги у приватних клініках набирають популярності
За даними Усенко, найменше упав попит на ургентні послуги, коли допомога потрібна прямо зараз. Стаціонар Into-Sana в Одесі орієнтований здебільшого на невідкладну допомогу за напрямами «кардіологія» і «неврологія». «Там багато пацієнтів, яким важко відтермінувати лікування. Тому в стаціонарі не було такого падіння, як в амбулаторній мережі», — додала директорка компанії.
Ще за часів епідемії COVID дистанційні медичні консультації стали більш прийнятними для лікарів. Під час повномасштабної війни ця послуга набула ще більшої популярності. За спостереженням Усенко, раніше саме лікарі чинили спротив такому виду послуг. Але тепер ті лікарі, що виїхали за кордон, продовжують консультувати пацієнтів в Україні. Також це зручно українським емігрантам з багатьох причин: дешевше, доступніше, немає мовного бар’єру .
«Ми такі продукти намагаємося розвивати. І не тільки консультації, а створювати супровід наших спеціалістів, щоб надати пацієнту можливість отримати певну відповідь. Це такий напрям віддаленого керування питаннями здоров’я», — прокоментувала СЕО Into-Sana.
В Україні потрібно розвивати послуги з реабілітації
Одним із найбільш перспективних напрямів для приватної медицини в Україні сьогодні всі експерти називають реабілітацію. За словами гендиректора «Добробут» Вадима Шекмана, мережа планує будівництво власного реабілітаційного центру та вже зараз надає послуги з реабілітації у своїх шпиталях. «Але існує проблема у спеціалістах. Ми шукаємо фахівців, намагаємося знаходити проєкти співпраці з іноземними госпіталями, спробувати тренувати фахівців. Цю проблему треба вирішувати на державному рівні», — наголосив Шекман.
З цим твердженням погоджується і Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC): потреба у послугах з реабілітації дуже велика вже зараз, та основною проблемою є нестача фахівців та відповідних локацій.
«За серйозних станів реабілітація потрібна тривала, інколи на все життя. Її проводять не у медичному закладі, а у громаді — на рівні сімейних лікарів. А тут все дуже сумно: у сімейних лікарів немає навичок, у громади — відповідних локацій та умов. Держава мусить цим займатися, тому що попит буде величезний. На нас просто насувається цунамі попиту. І найближчим часом тривала реабілітація стане дуже перспективним напрямом медицини», — прокоментував Ковтонюк.
Читайте також
Онлайн-голосування за кращих роботодавців: компанії розкривають невідомі деталі про умови праці
