Бюджет 2025 передбачає зростання податків, а відповідний закон не є чинним – чого чекати

Автор

Марія Бабенко

Держбюджет 2025 парламентарі прийняли 19 листопада 2024 року з урахуванням підвищення податків. Тим часом «терміновий» податковий законопроєкт №11416-д, за який Верховна Рада проголосувала 10 жовтня 2024 року, президент не підписав у відведений для цього термін, який становить 15 днів. Через це ініціатива не набула чинності і залишається «підвішеною». з’ясовує, до чого тепер готуватися платникам податків.

Військовий збір 2025 – якою буде ставка

У державному бюджеті 2025 надходження від податку та збору на доходи фізичних осіб порівняно з 2024 роком збільшили на 33% – до 438,2 млрд грн. Зокрема, додаткові кошти мають надійти завдяки підвищенню військового збору з 1,5% до 5%, що запроваджує законопроєкт №11416-д.

«Очікування дуже реалістичні. Міністерство фінансів зробило розрахунки виходячи із фактичних доходів громадян та підприємців і підвищило той податок, який не можна не платити: військовий збір. Тому бюджет справді отримає очікувані надходження», – коментує Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

Проте виникає питання про стан закону про підвищення податків №11416-д. Адже допоки цей документ не набуде чинності – ставка військового збору становитиме 1,5%, а не 5%, як має бути для належного виконання бюджету 2025%.

«Закон, що передбачає підвищення податків, набирає чинності із дня, наступного за днем його опублікування. Тому я думаю, що його опублікують напередодні Нового року, щоб усі зміни були запроваджені вже в розумні строки», – прогнозує Томашевська. Тобто, вочевидь, у січні 2025 року податкові новації діятимуть і ставка військового збору становитиме 5%.

Міністр фінансів України Сергій Марченко і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у Верховній Раді. Фото: телеграм Дениса Шмигаля

Чому у президента затримують підписання законів

Закон про підвищення податків – не перший документ, який вчасно не отримує підпис президента і немов «підвисає». Виникає питання, чому так відбувається і якими можуть бути наслідки?

«Закон може бути прийнятий, але не підписаний президентом, чи навіть підписаний, але не опублікований, що також робить його таким, що не набрав чинності, – пояснює Олександра Томашевська. – Так зазвичай роблять тоді, коли не встигають адаптувати адміністративні процеси для роботи закону, наприклад, не розроблені форми звітів за підвищеними податками чи немає процедур виконання тих чи інших норм. У таких випадках справді є сенс «притримати» набрання чинності нормативним документом».

Нагадаємо, що після прийняття парламентом податкового законопроєкту в середовищі бізнесу і експертів лунали сумніви в конституційності цієї ініціативи. Адже, як зазначали критики, підвищені податки пропонувалося запровадити заднім числом. Можливо, довга пауза влади мала на меті знизити градус напруги навколо нових податків. Проте, тепер сумніви виникають і щодо бюджету.

«Мінфін однозначно не мав права формувати Держбюджет на 2025 рік за неіснуючою податковою базою, але зробив саме так. Тому під питанням не лише податки, але й сам бюджет, – коментує Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, голова об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця». – Зважаючи на те, що Мінфін свідомо порушив закон, урядовці впевнені в його підписанні. Хоча ми маємо досвід непідписання президентом схвалених Верховною Радою законів взагалі – наприклад, скандального проєкту №5655. І маємо приклади підписання з запізненням, що жодним чином не обмежує набуття чинності законом».