Згідно з дослідженням, атомна енергетика сприймається як корисне, але водночас небезпечне джерело електроенергії. Найбільше занепокоєння викликає поводження з радіоактивними відходами – 80% респондентів вважають це головною проблемою. Крім того, 76% опитаних вважають, що перебування поруч із АЕС завжди небезпечне, а в умовах війни ці ризики лише зростають. Експерт з енергетичної політики ГО «Екодія» Артем Колесник зазначив, що проведення дослідження стало актуальним у зв’язку з планами щодо добудови Хмельницької АЕС. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11392, який передбачає закупівлю російських реакторів із замороженого болгарського проєкту «Белене». Це рішення вже зазнало різкої критики з боку експертів через можливі економічні, технічні та безпекові ризики.
«Головне питання зараз – як українці ставляться до цього? Чи готове суспільство підтримати добудову ХАЕС після років невизначеності? Саме для цього ми ініціювали соціологічне дослідження. Нам важливо зрозуміти думку людей: чи вбачають вони у цьому перспективу, чи мають побоювання», – наголосив Артем Колесник.
За результатами дослідження громадська думка щодо майбутнього атомної енергетики залишається неоднозначною. З одного боку, визнається, що електростанції виробляють значну кількість енергії, з іншого – підкреслюється висока вартість і складність їх будівництва.
«Українці не схвалюють відмову від атомної енергетики, проте вважають, що її можна частково замінити відновлюваними джерелами. Ймовірно, така позиція зумовлена низькою обізнаністю через брак доступної та зрозумілої інформації, оскільки тема є досить складною», – зазначила Анастасія Шуренкова, керівниця відділу соціально-політичних досліджень Info Sapiens.
Як підкреслила народна депутатка Інна Совсун, іноземні партнери часто запитують, чому вони мають підтримувати українську енергетику, якщо Україна витрачає 600 млн євро на придбання блоків, які не будуть генерувати електроенергію найближчими роками.
«Коли законопроєкт про добудову атомних енергоблоків потрапив до парламенту, спершу він не викликав значного обговорення. Лише згодом почалися жваві дебати, а головним питанням стало не тільки майбутнє атомної енергетики, а й рівень корупції в «Енергоатомі» та Міністерстві енергетики. Це було основною причиною, чому навіть серед депутатів монобільшості не було готовності підтримати цей проєкт. Однак після тривалих переконувань частина депутатів все ж вирішила проголосувати за закупівлю блоків», – зазначила Інна Совсун.
Журналіст та засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов зазначив, що кілька ознак свідчать про те, що ситуація з реакторами спрямована на досягнення вигоди в короткостроковій перспективі.
«Згідно з інформацією з болгарських джерел, вартість енергоблоків, які ми закуповуємо в Болгарії, може перевищити мільярд доларів. Додаткові кошти можуть бути переведені на рахунки приватних компаній і виведені за кордон. Важливо, що ми купуємо реактори, які насправді нам не потрібні, і при цьому не маємо чіткої інформації щодо термінів і умов будівництва. Я досі не чув, у якому стані знаходиться один із затоплених блоків Хмельницької АЕС, який понад 30 років провів у воді. На жаль, ми ризикуємо витратити великі кошти і отримати репутацію корумпованої країни, яка під час війни витрачає значні ресурси на сумнівні проєкти замість того, щоб інвестувати в оборону», – зазначив Юрій Ніколов.
Підписуйтеся
Головне від The Page
Дякуємо, що підписалися на The Page. Буде гаряче!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
Я погоджуюсь з політикою конфіденційності
«Головне питання зараз – як українці ставляться до цього? Чи готове суспільство підтримати добудову ХАЕС після років невизначеності? Саме для цього ми ініціювали соціологічне дослідження. Нам важливо зрозуміти думку людей: чи вбачають вони у цьому перспективу, чи мають побоювання», – наголосив Артем Колесник.
