Програми комплексного відновлення з’явились в понад 10% українських громад Фото: з відкритих джеред
Програми комплексного відновлення (ПКВ) склали 151 українська територіальна громада з 1469, що становить 10% від загальної кількості.
Кошти на їх реалізацію можна отримувати не лише з державного бюджету, а й в рамках донорської допомоги і грантів.
Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
За словами парламентарки, все більше громад долучається до процесу відновлення після війни. Люди все більше розуміють, що відновлення означає не лише відбудову будівель та споруд, але й зміну всього життя в містах та селах за принципом «Відбудуй краще, ніж було».
«Кожна територіальна громада має своє бачення про те, якою повинна бути відбудова після війни. Щоб це уявлення перетворити на конкретні дії, потрібна програма комплексного відновлення. Це означає детальне вивчення всіх ресурсів і проблем, що виникли через війну. Тільки громада знає, скільки шкіл, лікарень і будинків потрібно відновити, щоб забезпечити всіх своїх мешканців навчанням, медичною допомогою і житлом», – зазначила голова профільного комітету.
За її словами, щоб розпочати процес відновлення, потрібно провести аудит того, що громада має, проаналізувати втрати, яких вона зазнала, оцінити реальні потреби у майбутньому і на основі цього розробили план дій.
Які головні виклики постали перед громадами через війну
- мінування територій;
- проблеми з навколишнім середовищем;
- втрата населення;
- руйнування будівель та інфраструктури
Які кроки має зробити місцева влада для відновлення громад
Місцева влада повинна вивчити потреби громадськості і дослідити свою територію і встановити пріоритети відбудови: де є сенс будувати промислові зони, що можна передати в оренду бізнесу, скільки будинків потрібно добудувати
«Лише мешканці громад повинні вирішувати, у який спосіб потрібно відновлювати і розвивати свою домівку. Тому розробкою програм комплексного відновлення мають займатися органи місцевого самоврядування з активним залученням бачення і пропозицій від мешканців. Це – один з проявів децентралізації», – наголосила Олена Шуляк.
Які громади насамперед мають розробити ПКВ
Йдеться про найбільш постраждалі регіони та громади, де зафіксовані значні руйнування інфраструктури, з яких виїхало багато людей, релокувалися ключові підприємства тощо. А це як мінімум 20% території України.
Громадам, які не мають значних пошкоджень і руйнувань, розробляти ПКВ недоцільно.
Для співпраці з донорами над реалізацією конкретних проєктів громадам насамперед важливо визначити організації та програми, що підтримують громади. Наприклад, USAID, ULEAD, UK Aid (програма «Раннє відновлення України»), ПРООН, фонд United 24 та інші.
Завдяки розробленій ПКВ Київщини останній вже взяв на себе фінансування відновлення кількох житлових будинків у смт Бородянка Київської області. Крім цього, для прозорого та відкритого відбору проєктів відновлення, фінансування і контролю їх реалізації на всіх етапах уряд запровадив електронну систему управління процесом відбудови – екосистему DREAM.