Компанія-власник месенджеру Telegram залучила $1 млрд шляхом розміщення облігацій. Хоча організаторами розміщення були російські банки, кінцеві власники цих облігацій наразі невідомі. Проте все більше експертів небезпідставно пов’язують Telegram із російською владою і впевнені, що це розміщення несе великі ризики для його користувачів, особливо з України.
Телеграма від Telegram-а: «Потрібні гроші. Терміново»
12 березня компанія Telegram Group продала п’ятирічні доларові облігації на загальну суму в $1 млрд. Організаторами розміщення були російські компанії VTB Capital та Aton та, ймовірно, «Альфа-Капітал». По суті, компанія позичила гроші у власників облігацій для того, щоб повернути їх інвесторам та кредиторам.
Компанія винна багато грошей інвесторам, які вклали гроші у її блокчейн-платформу TON та у запуск криптовалюти Gram. На початку березня стало відомо, що інвестори в офіційному повідомленні виказали готовність звертатися до суду з приводу цього боргу. Для його повернення Telegram провела розміщення облігацій.
Хоча залучена шляхом розміщення облігацій сума співвимірна із розміром боргу, Telegram все ще не є прибутковим бізнесом. Цей месенджер зараз переживає активний ріст аудиторії, зокрема на тлі претензій користувачів до нових правил роботи з даними месенджера WhatsApp. Саме тому компанії потрібно забезпечувати його технічне функціонування, оплачувати інфраструктуру та обладнання.
Хоча засновник Telegram Павло Дуров останнім часом заговорив про платні функції цього проєкту, до останнього часу Дуров інвестував у нього власні кошти, зокрема отримані від продажі частки у «ВКонтакте». Спроба залучити інвестиції через ICO (розміщення токенів) не виявилась успішною – вона лише викликала інтерес до діяльності компанії з боку американських фінансових та біржевих регуляторів.
Telegram та російська влада: від ненависті до любові
Проєкт Telegram відрізняється від звичайних месенджерів, передусім, можливістю створювати канали та з їхньою допомогою поширювати контент. Цікаво, що Telegram як платформа для поширення контенту популярна у пострадянських країнах – насамперед, у Росії, а ще в Білорусі та в Україні. Через наявність на платформі Telegram каналів із опозиційним контентом, та й через низку інших причин, російська влада намагалася заблокувати цю платформу на території країни.
Блокуванню передували спроби влади отримати ключі для дешифрування переписки користувачів. Небажання керівництва компанії виконувати так званий «закон Ярової» стало ще однією причиною спроб російського телеком-регулятора Роскомнадзору заблокувати Telegram.
Спроби блокування, які розпочалися в квітні 2018 року, за великим рахунком, провалилися. Під час їхньої реалізації постраждало багато інших ресурсів, які виявилися недоступними для росіян.
Проте уже в 2019 році Telegram повідомила про тестування обладнання, фізично розташованого в Росії (що було однією з вимог «закону Ярової»). А через два роки після перших спроб, у квітні 2020 року, депутати російської Держдуми підготували законопроєкт про розблокування Telegram. Хоча його не підтримали, в червні 2020 року Роскомнадзор повідомив про зняття будь-яких обмежень із Telegram.
До того ж, у жовтні 2020 року у Telegram з’явився офіційний канал Роскомнадзору, а уже в березні 2021 року свій Telegram-канал запустив спікер російської Держдуми В’ячеслав Володін.
Таким чином, ставлення російської влади до Telegram змінилося від бажання заблокувати цей продукт і готовності потратити на це великі ресурси до використання цієї платформи як одного з каналів офіційної комунікації. Іншими словами, в Росії відбулась легітимізація Telegram. Додатковою ознакою налагодження стосунків між Telegram та владою Росії може бути офіційне повідомлення про відсутність претензій до Telegram після того, як адміністрація ресурсу уже в 2021 році оперативно видалила Telegram-ботів, призначених для збору персональних даних.
Євген Поремчук, засновник IT-компанії BWN Group, коментуючи розміщення облігацій Telegram, нагадує, що у Telegram є борг у розмірі $684 млн, і продаж облігацій — це спроба витягнути бізнес із боргової ями.
І залишиться ще ресурс на розвиток. Це бізнесово-прийнятливий інструмент, але організаторами розміщення облігацій виступили російський державний банк VTB Capital та російська компанія Aton, засновниця Московської біржі. Всі ці організації — близькі до Кремля, з яким у Дурова колись були погані стосунки. Чи вже ні? Чому у 2020 році припинилось переслідування та блокування Telegram у Росії? Чому змінилась риторика Дурова стосовно Кремля? Прихильники Теlеgrаm мають самі відповісти собі на ці питання та прийняти відповідні рішення.
Євген Поремчук
засновник IT-компанії BWN Group
І знову про захист і приватність: чи є Telegram захищеним месенджером
Задля оцінки захищеності месенджерів можна звернутися до зведених таблиць, які містять чіткі критерії та дозволяють скласти уявлення щодо захищеності різних месенджерів, і Telegram зокрема.
Фахівці з безпеки не розглядали Telegram як захищений інструмент комунікації ще до історії з розміщенням облігацій, пропонуючи натомість більш безпечні альтернативи, наприклад , Signal.
Євген Поремчук більш детально пояснює історію з «безпечністю» Telegram.
Якщо згадати месенджер Telegram, на думку спадає два слова: простота та захищеність. Але чи насправді переписка користувача чи дзвінки захищенні, як це постійно декларує засновник месенджеру — пан Дуров?
Почнемо з того, що романтика розробки месенджеру за гроші його засновника, що втік від кремлівських посіпак і розробив найбезпечніший месенджер, дещо перебільшена. За даними швейцарської компанії Proton, Telegram доволі сильно відстає від своїх прямих конкурентів за ключовими критеріями приватності.
Навіть, якщо зі списку виключити WhatsApp (який нещодавно проявив кричущу неповагу до персональних даних своїх користувачів, змінивши політику конфіденційності, яка дозволяє передачу мета-даних користувачів Фейсбуку).
Telegram доволі сильно відстає від своїх прямих конкурентів за ключовими критеріями приватності.
Перший критерій — відкритість коду для аудиту
Вихідний код, за словами експерта, відкритий у всіх представлених у порівнянні месенджерах, оскільки це є важливим індикатором безпечності програмного продукту. Кожний охочий може перевірити, що додаток робить те, що має робити і не більше. У Telegram клієнтські додатки відкриті, а бекенд (серверна частина) — ні. Це не було б проблемою, якби всі чати, і зокрема групові дзвінки, використовували наскрізне шифрування.
Звідси випливає другий критерій безпечності месенджера — наявність того самого наскрізного шифрування (end-to-end encryption).
«І тут Telegram знову пасе задніх. Шифрування в меседжері використовується лише для «секретних чатів» і не доступне для групових дзвінків або каналів. Це означає, що ваші повідомлення, переговори можуть бути перехоплені на «тому боці» або використані у довільних цілях. Наприклад, у рекламних».
Третій критерій — сторонній аудит додатку
Аудит — це незалежне, професійне оцінювання безпеки продукту кібербезпековою організацією з публічним кредитом довіри. З незалежним аудитом у Telegram є проблеми, підкреслив Поремчук у коментарі . Аудит протоколу MTProto проводився ще у 2015 році і не був дуже успішним (was not very favorable). А ось їхній сучасний протокол MTProto 2.0 взагалі не оцінювався, і ми й гадки не маємо, що за ним стоїть.
Вже на основі цих пунктів є сенс подумати про перехід на більш безпечний месенджер, до прикладу, на Signal. Наостанок хочеться зазначити, що Telegram коштує понад $1 млрд (навіть враховуючи забов’язання Дурова по TON) і навряд повністю перейде під повне керівництво нового власника. Але історія вартує того, аби переглянути своє ставлення до «найромантичнішого месенджера». А РНБО підготуватися.
Євген Поремчук
засновник IT-компанії BWN Group
Слідом за «ВКонтакте»?
Telegram – це другий відомий проєкт Павла Дурова. Його перше глобальне ІТ-дітище — соцмережа «ВКонтакте», найпопулярніший соціальний сервіс на пострадянському просторі. Після низки угод 2013 та 2014 років Павло Дуров позбавився долі у своєму проєкті, а «ВКонтакте» стала повністю належати компанії Mail.ru Group. У 2017 році «ВКонтакте» була заблокована на території України у відповідності з указом президента та рішенням РНБО.
Довгий час Павло Дуров підкреслював свою незалежність від російської влади, заявляючи, що Telegram – це його власний проєкт, який він створює на власні кошти. Остання угода з розміщення облігацій викликає сумніви щодо цих заяв.
Окрім того, Telegram як платформа для поширення контенту для української аудиторії є набагато більш небезпечною за «ВКонтакте» — у 2019 та 2020 роках журналісти Texty.org.ua і Liga.net проаналізували вміст найпопулярніших серед української аудиторії Telegram-каналів та дійшли висновків, що вони займалися поширенням фейків та маніпуляцій. Це ж озвучила СБУ, розкривши масштабну агентурну мережу, яка працювала на замовлення російських спецслужб.
То ж викликає сумніви не лише безпека Telegram як інструменту комунікації, а й як платформи для поширення контенту.
Влучно прокоментував довіру до Telegram і як месенджера, і як платформи для поширення контенту фахівець з інформаційної безпеки Костянтин Корсун:
Читайте також
Цифрова безпека вимагає співпраці на всіх рівнях: Підсумки InfoSec Ukraine 2025 у Києві
