Facebook Pixel
IT

Бан місцевого масштабу: чому Facebook заборонила австралійцям публікувати новини

Фото: Firmbee/Pixabay

Фото: Firmbee/Pixabay

Що означає війна Facebook з австралійськими медіа та чи пошириться вона на інші країни?

Як Facebook позбавила Австралію новин

Користувачі Facebook з Австралії з 18 лютого не можуть розміщувати в соціальній мережі посилання на новини — як із місцевих медіа, так і з міжнародних джерел. Крім того, користувачам із цієї країни недоступні для перегляду новинні публікації, зроблені іншими людьми.

Іншими словами, Facebook позбавила австралійців доступу до новинного контенту. Це рішення компанії стало відповіддю на австралійський закон про ЗМІ (який поки що тільки обговорюється), згідно з яким великі технологічні платформи (зокрема, Facebook і Google) мають платити медіа за контент, який вони використовують.

Telegram Logo

Компанія Facebook розмістила на своєму сайті офіційне пояснення своєї позиції. Facebook вважає, що запропонований закон у корені неправильно розуміє відносини між платформою та видавцями, які використовують її для обміну новинним контентом. У повідомленні компанії зазначається:

Quote«Це поставило нас перед суворим вибором: спробувати дотриматися закону або не дозволяти використання новин у наших сервісах в Австралії. З важким серцем ми вибрали останнє».

Потрапили під роздачу

Соціальна мережа заблокувала можливість ділитися контентом не тільки з онлайн-ЗМІ, але й матеріалами низки офіційних структур, а крім того, інформацією служби погоди, служби порятунку, поліції і, що особливо важливо, низки департаментів охорони здоров'я. До того ж це відбулося буквально за кілька днів до початку в країні масової вакцинації проти COVID.

Постраждали деякі блогери, політики, виявилися заблокованими сторінки компаній малого бізнесу. Користувачі теж втратили можливість отримувати від них новини й ділитися ними.

Пізніше Facebook пообіцяла повернути доступ до офіційних сторінок, а свої дії пояснила тим, що «в законі немає чіткого визначення поняття новини».

Суть спірного закону

Ще у вересні в Австралії було ухвалено проєкт закону, згідно з яким соціальні платформи та пошукові системи мають платити за використання новинного контенту.

Аргументом на користь такого підходу став той факт, що медійники створюють продукт, а соціальні платформи та пошуковики, розміщуючи посилання на ці матеріали, заробляють на рекламі, отримуючи майже третину прибутку від перегляду рекламних оголошень. Такий стан справ призвів до того, що багато австралійських журналістів позбулися роботи, а медіа втратили доходи.

Ухвалений владою країни законопроєкт передбачав, що соціальні платформи мали домовитися з медійниками щодо розміру плати за контент. А якщо вони не домовляться, то питання щодо конкретних сум виплат розглядатиме спеціальний арбітраж.

Кілька місяців тому і Facebook, і Google виступали проти такої пропозиції, аргументуючи це тим, що вони є корисними для медіа, бо приводять на їхні сайти відвідувачів. Обидві компанії повідомили користувачам з Австралії про те, що робота їхніх сервісів у цій країні під питанням. Ще в січні Google попередила про те, що може навіть відключити пошук в Австралії.

Google пішла на мирову

Однак уже в лютому стало відомо, що Google пішла іншим шляхом. Компанія оголосила про партнерство з низкою медіа, зокрема з медіахолдингом News Corp і власником низки найбільших австралійських видань Nine Entertainment.

У рамках цієї угоди Google сплачуватиме медіа за розміщення матеріалів. Примітно, що власником News Corp є медіамагнат Руперт Мердок, який понад 10 років стверджував, що інтернет вбиває медіа, і вимагав, щоб пошукові платформи платили за використання медійного контенту. Точні суми комісійних із боку Google за новинний контент невідомі.

Кейсі Ньютон, керівник технологічної розсилки The Platformer, пояснює, що Google була змушена піти на угоду.

«Видалення посилань на новини з Google «зламало» б пошукову систему в Австралії, відкривши її для конкурентів. Тобто компанія підписала низку угод під примусом».

Кейсі Ньютон

Кейсі Ньютон

Автор розсилки The Platformer

Медійні війни

У світі вже були прецеденти, коли BigTech-компанії диктували місцевим медіа правила гри. Зокрема, 2013 року умовний «податок на Google» затвердив парламент Німеччини, але у фінальній версії цього документа було змінено формулювання, і для сервісу нічого не змінилося.

У 2014 році в Іспанії було ухвалено закон, який зобов'язував новинні агрегатори сплачувати медіа за контент. Тоді новинний агрегатор Google News припинив працювати в цій країні.

Спроби ввести «податок на Google» робилися також у Франції 2012 року. Спори між медійниками та Google тривали не один місяць, однак мирової угоди все-таки було досягнуто. Згідно з нею, Google створила фонд у розмірі 60 млн євро для допомоги місцевим медіа й пообіцяла знизити ціни на закупівлю реклами на платформі AdSence. Французька угода 2013 року стала першою у своєму роді.

«Податок на посилання»: глобальний вимір

Європейські законодавці кілька тижнів тому недвозначно висловили бажання змусити соціальні платформи сплачувати за новини.

Саме тому Кейсі Ньютон називає австралійський прецедент і згоду Google серйозною проблемою глобального масштабу:

Quote«Своїми сьогоднішніми діями Google запросила всі інші країни взятися за аналогічний захист. Члени парламенту в Канаді та Європейському Союзі вже схвалили заходи, аналогічні австралійським».

А французька асоціація видавців ще в січні цього року підписала угоду з Google про отримання виплат із боку пошукової системи за медіаконтент. Сума виплат формуватиметься з огляду на кількість публікацій, обсяги трафіку та загальний внесок, однак і в цьому випадку точні цифри — ні абсолютні, ні відносні — не озвучують.

Поява угоди між Google та медійниками принаймні двох країн світу — Франції та Австралії — може означати, що такий прецедент уже найближчим часом може поширитися й на інші країни світу.

Відповідь із позиції сили

Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон у своєму пості на Facebook нагадав, що дії соціальної мережі «підтверджують побоювання, які багато країн висловлюють щодо поведінки BigTech-компаній, які вважають себе вищими за уряди й упевнені в тому, що загальноприйняті правила не мають застосовуватися до них. Можливо, вони змінюють світ, але це не означає, що вони керують ним».

Він додав, що BigTech не зможуть залякати країну й зазначив, що перебуває в постійному контакті з лідерами інших країн щодо цих питань. Директор Human Rights Watch в Австралії назвав такі дії Facebook цензурою.

Дослідниця Белінда Барнет з Університету Суінберна розцінила підхід Facebook як «грандіозну демонстрацію сили», додавши, що в такий спосіб «Facebook вистрілив собі в ногу».

Ці дії Facebook, особливо на тлі угоди Google, створили небезпечний прецедент. Теоретично компанія може повторити його й у інших країнах. Однак наявність угоди з Google говорить про те, що медіа та соціальні платформи можуть домовитися.

Крім того, Facebook не варто забувати, що влада США вже впритул підійшла до реалізації антимонопольних претензій до неї. А якщо до цих претензій приєднаються й інші країни, то майбутнє Facebook принаймні наразі виглядає досить примарно. До того ж своїм австралійським демаршем компанія Марка Цукерберга наочно продемонструвала не тільки наявну в неї силу, але ще й те, як вона може її застосовувати.

Після таких деструктивних дій основної платформи медіаспоживання влада багатьох країн може замислитися над обмеженнями, з допомогою яких можливо приборкати цього монополіста. Щоб історія з австралійським баном більше ніде у світі не повторилася.

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини