Facebook Pixel

«Це буде вибух» – президент КШЕ Тимофій Милованов про Дія City, реформу ІТ-освіти та розвиток ІТ-індустрії в Україні

Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов про Дія City, ІТ-освіту та ІТ-індустрію..

Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов про Дія City, ІТ-освіту та ІТ-індустрію..


В Україні налічується понад 212 тисяч ІТ-спеціалістів-ФОПів. Це на 16% більше, ніж торік. ІТ-послуги входять до топ-3 статей українського експорту до США, а загалом експорт комп'ютерних послуг з України у 2020 році склав понад $5 млрд. Водночас ІТ-сфера в Україні має чималий потенціал зростання й відчуває певний дефіцит професійних кадрів та інвестицій.

Що заважає активнішому розвитку української ІТ-індустрії, як і на скільки вона може зрости та якими будуть наслідки впровадження спецрежиму Дія City для ІТ? Про це ми розпитали президента Київської школи економіки та ексміністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова.

Telegram Logo

Про оподаткування: ФОПи чи Дія City

– Українська ІТ-сфера наразі активно розвивається і зростає. Водночас деякі міжнародні ІТ-компанії не поспішають відкривати свої офіси в Україні. Чому? Що заважає Україні залучати іноземні інвестиції в ІТ?

– Міжнародні компанії часто незадоволені поширеною в Україні практикою залучення ФОПів на роботу. Для українців така система працевлаштування – прийнятна, але для деяких міжнародних компаній – ні, бо вони вважають систему ФОПів – сірою.

Тому міжнародні компанії працюють за стандартною системою оподаткування. Вони змушені сплачувати 41,5% податків на противагу 5%, які платять ФОПи. Це створює нерівні умови. Вони вигідні українським компаніям, які вже працюють на ринку, але не вигідні іноземним компаніям, які хочуть сюди зайти. Зрештою міжнародні компанії програють у конкурентній боротьбі тим, хто цим не переймається.

Коли я був міністром економіки, зустрічався з представниками компанії Samsung. З тієї розмови я пам'ятаю, що українська філія теж скаржилася на поширену в Україні модель залучення працівників через ФОП.

З огляду на цю практику такі компанії зазвичай ухвалюють рішення розвиватися в інших країнах. Їм вигідніше створювати робочі місця в польських R&D-центрах, аніж в Україні. Samsung, на жаль, не єдиний такий приклад.

– Як можна виправити цю ситуацію?

– Наявність іноземних компаній на ринку та вигідне оподаткування на рівні закону, а не в «сірій» зоні створюють можливості для залучення капіталу. Наразі прозорий підхід до оподаткування оплати праці в ІТ пропонує спецрежим Дія City. Фактично він фіксує податкове навантаження на тому самому рівні, що наразі сплачують ФОПи.

– Проєкт Дія City підтримують такі ІТ-компанії, як-от Reface, Genesis та EPAM. Водночас проєкт має багато противників, які ставляться до Дія City з пересторогою. Чому, на вашу думку, так відбувається?

– Присутність іноземних компаній – це й загроза конкуренції для українських компаній, і водночас можливість розвиватися. Залежно від того, бачить компанія більше загроз чи більше можливостей, і формується її ставлення до Дія City.

Ті, хто розцінює ширшу присутність іноземних компаній як можливість продавати їм свої продукти, залучити ще більше міжнародного капіталу, врешті, отримати від них інтелектуальний spillover – за Дія City. Ті, хто конкурує з тим самим Samsung і вбачає для себе загрози від ситуації, коли й Samsung сплачуватиме умовні 5%, – проти.

Такий конфлікт супроводжує кожну реформу. І ми бачили подібний, коли з командою працювали над запровадженням ринку землі. Однак прозорість системи призводить до більшого припливу великого капіталу. Варто пам’ятати, що із запровадженням системних змін має вагу не тільки «шматок пирога», який тобі дістанеться. Сам «пиріг» стає більшим.

Страх перед змінами швидко мине. Українські компанії, що будуть швидшими і гнучкішими, виграють від Дія City. Загалом ринок виграє.

– Податкове навантаження в Дія City пропонують зафіксувати на такому рівні: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22% мінімальної заплати, військовий збір – 1,5%. Корпоративний податок компанії зможуть обирати: чи то податок на прибуток на рівні 18%, чи то податок на виведений капітал – 9%. Отже, податкове навантаження для компаній знизиться в декілька разів. Скептики заявляють, що це може призвести до зниження податкових надходжень. Чи варто цього побоюватися?

– Дія City – це гарний пілотний проєкт. Звісно, у декого є побоювання, що від введення податку на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9% як альтернативи податку на прибуток за ставкою 18% знизяться податкові надходження. Але є й варіант, що компанії, які взагалі не сплачували той податок, вийдуть із тіні й почнуть платити.

– Яким буде загальний результат впровадження Дія City?

– Питання емпіричне. Через 2 — 3 роки зрозуміємо. Тоді ми зможемо або поширити цей досвід на інші сфери, або змінити правила регулювання, щоб покращити ситуацію. У цьому і є суть пілота.

Про ІТ-освіту

– Зараз складається таке враження, що більшість людей йдуть в ІТ, і скоро станеться перенасичення цього ринку. Чи вистачає насправді ІТ-спеціалістів на ринку?

– Не вистачає. Люди, яких нам конче бракує в ІТ, – це ще одне фундаментальне обмеження для розвитку ІТ-галузі в Україні.

Щороку приблизно 15 тисяч бакалаврів випускаються за ІТ-спеціальностями. Але якість їхньої підготовки – відкрите питання. Для того щоб збільшити частку ІТ у ВВП до 10 — 15%, потрібно реформувати структуру ІТ-освіти загалом — від шкіл до бакалаврату, магістратури та курсів.

– А з чого варто було б почати реформування ІТ-освіти в Україні? Хто або що тут зможе стати рушійною силою?

– Бізнес може сам розв'язати цю проблему. Потрібно засновувати університети. Гарні приклади вже маємо. Наприклад, EPAM наразі заходить до Американського університету в Києві. Київська школа економіки зі свого боку разом із засновником технологічної компанії Roosh Сергієм Токарєвим уже цього року планують запустити Computer Science University в Києві. Він працюватиме за прикладом Стенфорду. До речі, із цим проєктом ми спробуємо зайти в Дія City. А в партнерстві зі співзасновником Genesis Володимиром Многолєтнім ми робимо освітні курси та свою продуктову школу. З-поміж гарних прикладів також Mate Academy, яка навчила ІТ-навичок уже тисячі людей.

Окрім того, компанії можуть навчати спеціалістів через корпоративні університети, як це робить SoftServe. Але проблема полягає в тому, що це тільки підвищення скілів. А виклик постає в тому, що треба залучати до ІТ людей і з інших галузей.

Якщо ми говоримо про підготовку професійних ІТ-спеціалістів, то їм часто бракує бізнес-навичок. Їхня наявність буде особливо актуальною, коли українська ІТ-галузь почне рухатися від аутсорсу до продуктової ІТ.

Я вважаю, що бізнес інвестуватиме в освіту, шукатиме освітніх партнерів і самотужки створюватиме школи. Від цього залежить майбутнє галузі.

Про майбутнє української ІТ-галузі в Дія City

– Невдовзі, уже на початку 2022 року, запустять проєкт Дія City. Чого ви від нього очікуєте?

– Запуск Дія City, як і реформа ІТ-освіти, може дати гарний поштовх українській ІТ-галузі. Головним під час запуску спецрежиму є те, щоб ІТ-компанії, які його підтримують, своїм прикладом показали, що заходять у спецрежим. Тоді 80 — 90% ІТ-компаній теж стануть резидентами Дія City. Адже якщо твої конкуренти та партнери вступатимуть, то й ти захочеш стати резидентом.

У такому разі я очікую вибух. Доходи ІТ-галузі можуть зрости в рази. Я очікую, що частка ІТ у структурі ВВП складатиме не кілька відсотків, а 10 — 15% або навіть до 20%. Це станеться тоді, коли ми матимемо достатньо ресурсу – людей. Для цього їх треба навчити.

Дія City може вплинути не тільки на ІТ-галузь, а й на інші сфери. Він може сформувати бренд України за кордоном. Якщо Дія City «вистрелить», ми створимо імідж України як ІТ-напрямку з комфортними податковими та правовими умовами.

Утім, найважливіший ефект Дія City – не в податках і не в гіг-контрактах, що дадуть змогу прозоро наймати спеціалістів на противагу ФОПам. Він у тому, що галузь показує рольову модель: не потрібно чекати десятки років, щоб щось змінити. Можна у своїй конкретній галузі створювати найефективніші правила гри: податки, саморегулювання, освіту тощо.

– А чи є якийсь елемент, якого Дія City бракує?

– Я жалкую, що із закону про Дія City вилучили пункт про обов'язковість саморегульованої організації резидентів. Мені здається, було б добре, щоб спільнота спрямовувала частину свого доходу або обороту на освіту чи інші потреби на свій розсуд. Це дало б можливість галузі розвиватися набагато швидше і слугувало б гарним прикладом для інших сфер.

– Як запровадження Дія City може вплинути на решту галузей економіки, окрім ІТ?

– Я сподіваюся, інші галузі подорослішають і замість того, щоб очікувати чогось чи воювати з кимось, перейдуть до конструктивної співпраці з державою, як сталося у випадку з Дія City. Зокрема, я чекаю, що Дія City призведе до схожих проєктів в інших галузях. Якщо Дія City призведе до Агро City, то тоді це вже не зупинити – уся економіка розвиватиметься.

Коментарі

Всі новини