Застосування блокчейну в торгівлі квотами на викиди парникових газів

власник AIR Media-Tech, венчурний інвестор

За даними американсько-британської фінансової компанії Refinitiv, у 2020 році обіг світової торгівлі квотами на парникові гази склав $214 млрд. У торгових операціях на цьому ринку технологія блокчейну може зіграти одну з ключових ролей.

Чому це питання актуальне? До парникових газів, що мають високий ступінь прозорості у видимому діапазоні, зараховують водяну пару, метан, озон і вуглекислий газ. Вміст таких газів у атмосфері забезпечує підтримання комфортної для життя температури, однак останнім часом спостерігається зміна балансу парникових газів через різке збільшення викидів СО2, що в довгостроковій перспективі стає причиною глобального потепління.

Квоти на викиди парникових газів розглядаються світовим співтовариством як один із можливих шляхів вирішення проблеми глобального потепління. У 2005 році 134 держави ратифікували Кіотський протокол із метою стабілізації рівня концентрації парникових газів в атмосфері. Зі свого боку в 2015 році в Парижі було підписано ще одну важливу угоду в галузі кліматичних змін. Саме ці два документи сформували сучасний ринок торгівлі квотами. Корпорації змушені вирішувати дилему — скорочувати викиди або збільшувати витрати. Вартість квот дедалі збільшується, а в умовах пандемії це зростання особливо помітне. Наприклад, квоти на викиди парникових газів у Євросоюзі здорожчали з 33,27 до 62,45 євро за тонну з початку 2021 року. Загальний річний обіг в Європейській системі торгівлі квотами на викиди оцінюється в 51,4 млрд євро.

У США вартість однієї тонни викидів парникових газів становить $23,30. З початку 2021 року вартість квот на аукціонах зросла на 30,89%, проте в Сполучених Штатах, як і раніше, немає єдиної системи обліку викидів. До ініціативи наразі приєдналися окремі штати. Каліфорнія стала першим штатом, який торгує емісійними квотами, пізніше до неї доєдналося ще 11 північних штатів. На сьогодні Вашингтон, Огайо і штати північно-східної частини країни планують впровадити програму до 2022-2023 років, а в Каліфорнії розраховують розширити ініціативу і на канадський Квебек.

Китай — третій великий гравець на ринку торгівлі емісійними квотами після ЄС і США. Незважаючи на ранні ініціативи та пілотні проєкти, повноцінний старт ринку відбувся в Піднебесній 16 липня 2021 року. Загальний обсяг викидів СО2 в КНР становить 4 млрд тонн на рік (найвищий показник у світі), однак до 2060 року країна планує повністю відмовитися від викидів парникових газів. Вартість однієї тонни викидів в Китаї становить 51,23 юаня (7,92 долара США).

Яка ситуація з парниковими газами в Україні

Про готовність моніторингу викидів парникових газів в Україні заявили тільки в жовтні 2020 року. Система була запущена 1 січня 2021 року, проте до виходу на ринок торгівлі квотами ще далеко.

Уряд має намір зобов'язати компанії затверджувати плани з моніторингу парникових викидів спільно з Міністерством охорони навколишнього середовища. Перші звіти компанії будуть зобов’язані подати до 31 березня 2022 року. Відкриття ринку торгівлі емісійними квотами в Україні заплановано на 2026 рік.

На сьогодні в країні затверджено податок на викиди парникових газів. Розмір податку становить 10 грн (0,32 євро) за тонну. Для порівняння — в Євросоюзі вартість тонни викидів СО2 становить 62,45 євро, а до 2030 року очікується, що позначка перетне 100 євро.

Energy Blockchain Labs – революція в сфері квотування викидів

Технологія блокчейну дозволяє спростити впровадження системи квотування, зробити її прозорішою для всіх учасників ринку. Одним із перших блокчейн-проєктів на вуглецевому ринку став Energy Blockchain Labs Inc., партнерство IBM і EBL, внаслідок якого в 2017 році з'явилася ефективна та прозора платформа, де компанії з високими показниками викидів можуть їх відслідковувати і купувати квоти за необхідності.

Ініціатива дозволила скоротити викиди парникових газів на 20-50%. Проєкт орієнтований переважно на китайський ринок.

Токенізовані квоти на викиди

Наступним кроком в еволюції системи стали проєкти, що пропонують токенізовані квоти на викиди парникових газів. Різні компанії стали створювати платформи, випускаючи токени, забезпечені емісійними квотами. Платформи запущені на основі блокчейн-технології, тому втрата або заміна даних у ланцюжку блоків неможлива.

Найбільшого прогресу досягла компанія MOSS.Earth, випустивши власний токен Moss Carbon Credit (MCO2). У серпні 2021 року проєкт навіть залучив інвестиції SkyBridge, що придбали токени на викиди 38 436 тонн парникових газів. За даними Coingecko, на час написання цієї статті вартість токена MCO2 становить $7,5.

Біржа вуглецевих кредитів

Якщо токенізовані квоти вже стали рішенням на ринку, то спільний проєкт чотирьох банків, CIBC, ITAU, NAB і NatWest, анонсував створення біржі, яка працюватиме за принципом криптовалютної біржі, але замість цифрових активів там будуть купуватися і продаватися емісійні квоти на парникові гази. З подібною заявою представники банків виступили в липні 2021 року. Проєкт отримав назву Project Carbon.

Спочатку доступ до біржі нададуть лише клієнтам банків-засновників майданчику в межах пілотного проєкту. В разі успіху торгувати квотами на Project Carbon зможуть усі компанії, які відповідають вимогам стосовно обсягів викидів (підприємства з викидами понад 20 тисяч тонн на рік). Транзакції будуть записані в блокчейн, що унеможливить підробку права власності, підміну квот й інші потенційні види шахрайства.

Очікується, що створення єдиного блокчейн-майданчика для торгівлі вуглецевими квотами, стане початком шляху до «зеленої економіки».

Головні переваги блокчейну для ринку вуглецевих квот

Чи стане блокчейн панацеєю для всіх існуючих проблем ринку? Питання залишається відкритим, проте очевидно, що технологія зможе усунути цілу низку проблем:

· відсутність прозорості (дані в документах можливо фальсифікувати);

· подвійний облік результатів екологічних проєктів;

· необхідність точного вимірювання позитивного та негативного ефекту на екологію;

· торгівля і передача отриманих результатів.

У підсумку з впровадженням технології блокчейну пов'язані підвищення прозорості ринку, зниження транзакційних витрат, зменшення кількості посередників, збільшення загальної ефективності системи.