Попри постійний процес реформування правоохоронної системи, навички «захисту бізнесу» від державних (а особливо правоохоронних) органів залишаються актуальними в Україні.
І, на жаль, далеко не завжди передбачені законом методи захисту від незаконного тиску з боку держави є ефективними. У більшості випадків всі скарги до вищих інстанцій або в суди перетворюються на нескінченне та безглузде листування.
У цьому блозі я хочу дати загальний огляд декількох непрямих інструментів, які ми використовуємо у своїй практиці і які довели свою ефективність.
Це не універсальний алгоритм і не вичерпний список. Крім того, використання зазначених інструментів не звільняє від необхідності захищати свої інтереси у відповідності до КПК (хоча досить часто така робота не дає прямих і очевидних результатів).
Рада бізнес-омбудсмена
Як свідчить моя практика, рада бізнес-омбудсмена (РБО) — найбільш ефективна з квазідержавних інституцій, які існували в Україні з 2014 року.
Хоча формально РБО — це консультативно-дорадчий орган при Кабінеті міністрів, проте його втручання у справу змушує правоохоронний орган щонайменше діяти в рамках закону і без зловживань. Між РБО та більшістю правоохоронних органів підписано меморандуми про співпрацю, в рамках яких відбувається взаємодія у конкретних справах.
Фактично РБО уповноважена розглядати будь-який спір між бізнесом і державою, виступаючи незалежним медіатором, крім спорів, вирішення яких передано до суду. Тобто РБО не може допомогти в кейсі, скажімо, при зняття арешту з нерухомості, оскільки такі повноваження є лише у суду.
Найбільш ефективна допомога РБО в ситуаціях, коли слідчий/прокурор не виконує безпосередньо передбачені законом обов'язки: повернути тимчасово вилучене майно, на яке не накладено арешт; звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження, якщо минув строк давності для притягнення до відповідальності.
Водночас, якщо у чиновника є дискреції в ухваленні рішення (наприклад, закрити чи ні кримінальне провадження) і зацікавленість у зловживанні повноваженнями, РБО не може зобов'язати виконати конкретні дії. Але завдяки РБО до кейсу буде привернуто увагу керівництва органу, яке дисциплінує слідчого/прокурора і змусить утриматися від явно незаконних дій.
Інші квазідержавні інституції
Крім Ради бізнес-омбудсмена, в Україні створювалися і зараз працюють інші інституції з підтримки та захисту інтересів бізнесу та інвесторів. Частину з них було створено з великим висвітленням у ЗМІ, але дуже швидко та без зайвого галасу ліквідовано (скажімо, комісія із захисту бізнесу, яка передбачена так званим Законом «Маски-шоу стоп»).
З особистої практики зазначу, що найбільш ефективним у кейсах із захисту інтересів іноземних інвесторів був UkraineInvest. Принцип роботи схожий на РБО: за умови обґрунтованого звернення представника інвестора призначається координатор, який аналізує подану інформацію, забезпечує звернення до необхідних органів і контролює статус розгляду питання.
Супроводжуючи кейс, UkraineInvest направляє звернення як безпосередньо до органу, з яким у бізнесу виник спір (наприклад, конкретному управлінню податкової міліції), так і керівництву всього органу зі своїм баченням/запитом/рекомендацією.
Бізнес-асоціації та інші громадські організації
В Україні існує значна кількість ефективних бізнес- і галузевих асоціацій. Спеціально не наводжу назви, щоб не склалося враження про їхню більшу чи меншу ефективність.
Зазвичай асоціація може діяти в інтересах її учасника. Тому важливо бути членом цієї асоціації до настання проблеми, а не вступати тільки з метою отримання підтримки.
На мою думку, використання асоціацій ефективне з метою:
1) привернення уваги бізнес-спільноти до ситуації;
2) налагодження зв'язку з керівниками правоохоронних органів, якого «в звичайному порядку» домогтися складно.
Зрештою, ініціативні слідчий і прокурор можуть усвідомити відсутність процесуальної перспективи у справі, істотно знизити тиск на бізнес або (щонайменше) розпочати діяти в рамках КПК.
Водночас жодна громадська структура не може забезпечити прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні або його закриття.
Дисциплінарні процедури та кримінальні провадження щодо посадових осіб
В Україні склалася думка (на жаль, заснована на практиці), що дисциплінарні процедури неефективні і не приведуть до притягнення до відповідальності. У зв'язку з цим досить часто компанії не звертаються в дисциплінарні органи для захисту своїх інтересів.
Однак така позиція є хибною.
- По-перше, дисциплінарне провадження – це фактично єдиний передбачений законом спосіб оскарження дій чиновника (на відміну від усього, описаного у цій статті). Його ігнорування завжди дозволяє опонентові в особі держави вказати, що компанія не оскаржила незаконні дії, а тому погодилася з ними.
- По-друге, ініціювання провадження щодо слідчого або прокурора (як і будь-якого іншого чиновника) створить для нього додаткову роботу у вигляді написання пояснювальних, рапортів, допитів та інших дій. Це відволікатиме від основного — тиску на конкретний бізнес, а також покаже принципову готовність захищати свої інтереси.
Водночас провадження можуть стосуватися не тільки порушення щодо вашої компанії, але й інших фактів: порушення у порядку декларування, зловживання в інших справах, відсутності відповідей на запити.
По-третє, подаючи заяву про початок дисциплінарного провадження, ви ніколи не знаєте, яка вона за рахунком і скільки дисциплінарних стягнень вже застосовано до чиновника. Можливо, ваша заява стане «останньою краплею» для реального притягнення чиновника до відповідальності.
PR/Публічність
Під час захисту від незаконних дій правоохоронних органів неможливо обійтися без використання правильного PR. Цій темі потрібно присвятити не одну статтю. Але, якщо коротко, ось кілька універсальних тез.
- Перше. Не будь-яка слідча дія — порушення прав компанії. Досить часто обшук — це неприємна, але законна та рядова дія в рамках кримінальної справи. У такому разі не варто надавати йому непотрібного розголосу.
- Друге. PR повинен бути системним і співвідноситись зі стратегією захисту. Часто можна зустріти повідомлення в соцмережі або на сайті компанії про обшук, захоплення та інше. Але через рік не знайти інформації про результат атаки (відбили, не відбили, помилкова тривога тощо).
- Третє. PR у захисті повинен мати мету. Якщо спрощено, то такою метою може бути: м'який тиск на правоохоронний орган через публічність, захист репутації бізнесу та менеджменту, донесення своєї позиції до широкої громадськості (якщо держава сама висвітлює справу в обвинувальному форматі). Виходячи з цього і повинні формулюватися всі повідомлення.
Захист бізнесу в Україні продовжує залишатися проблемою самого бізнесу. Тому в разі незаконних дій щодо компанії важливо використовувати всі можливі способи захисту своїх прав та інтересів.
Тільки так можна досягти результату, захиститися від існуючої проблеми у вигляді кримінальної справи та запобігти наступним.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
