Поки європейські лідери дискутують щодо дванадцятого пакету санкцій проти рф, намагаючись перекрити кремлю шляхи обходу попередніх обмежень, західні компанії залишаються ключовим постачальником засобів виробництва для російського воєнно-промислового комплексу. Мова йде про верстати з ЧПК — автоматизовані високоточні машини, що використовують спеціальне ПЗ для виробництва кінцевих продуктів без прямого втручання людини.
Оснащені програмним забезпеченням верстати — критичний засіб виробництва у всіх високоточних галузях промисловості, включно з виробництвом зброї, що робить його технологічною основою сучасних економік. У військово-промисловому комплексі потенціал їх застосування варіюється від виготовлення найдрібніших компонентів мікроелектроніки до створення частин літаків та складових ракет.
Як росія залежить від імпорту технологій
Економічна стагнація та технологічне відставання, що послідували за розпадом СССР, прирекли російську економіку на критичну залежність від імпорту верстатів із Західної Європи, США, Японії, Південної Кореї та Тайваню.
Згідно з офіційною оцінкою кремлівської держкорпорації «Ростех», російська економіка залежить від імпортних верстатів на 75%. За оцінками Ради економічної безпеки України, саме підприємства оборонного сектору є кінцевими споживачами близько 80% всіх технологій подвійного призначення, що імпортуються до рф.
Можливість потенційного застосування верстатів у виробництві зброї робить їх об'єктом експортного контролю — системи заходів, спрямованих на відстежування кінцевого покупця та реального застосування технологій. Експортний контроль має на меті мінімізувати негативні наслідки від нецільового застосування технологій для національної безпеки та стратегічних інтересів країни-виробника.
Попри те, що західні країни почали імплементувати відповідні процедури в міжнародне законодавство ще у 1990-х, міжнародне право і донині залишається заручником національних урядів, їхнього визначення товарів подвійного призначення та санкцій за порушення експортних вимог. Окрім того, наявне регулювання часто безсиле проти контрагентів та третіх країн, що можуть опосередковувати закупку та реімпорт технологій до підсанкційних країн. І кремль не втрачає можливості скористатися цими лакунами.
Допомога у виготовленні зброї та військової техніки
Наприклад, у вересні 2023 року НАЗК внесла німецько-японського верстатобудівника DMG Mori до переліку міжнародних спонсорів війни. Попри заяви компанії про формальне припинення співпраці з рф після початку повномасштабного вторгнення, Рада економічної безпеки України виявила подальші контракти сукупною вартістю $18 млн, реалізовані дочірньою компанією. Сума реалізованих продажів може здаватися несуттєвою в структурі загального імпорту рф, який у 2022 році оцінювався в $259,1 млрд. Однак загрози від такої співпраці значно вищі, ніж може здатися після першого погляду на вартість західних ЧПК-машин, що варіюється від декількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч доларів.
Аналітики підтверджують використання верстатів DMG Mori понад принаймні 50 військово-промисловими підприємствами РФ, які обслуговують російське вторгнення в Україну, хоча реальна цифра може значно перевищувати цей показник. Серед відомих споживачів німецько-японських верстатів — авіавиробник «Сухой», який випускає винищувач Су-57, концерн «Калашников», АТ «Улан-Уденський авіаційний завод», відомий виробництвом гвинтокрила Mi-8, АТ «Іжевський електромеханічний завод «Купол», що виготовляє системи ППО «Тор», АТ «Концерн ВКО «Алмаз-Антей»», що випускає ЗРК «Бук» і ракетні комплекси С-300 та С-400, та АТ «Воткинський завод» — виробник ракет і боєприпасів для комплексів «Іскандер» та «Точка-У». Лише однієї ракети «Іскандер», виготовленої цим підприємством з використанням німецьких, чеських і тайванських верстатів, вистачило кремлю, щоб забрати 59 життів внаслідок ракетного удару по селу Гроза на Харківщині.
Ахілесова п'ята агресора
Скандал довкола DMG Mori є не єдиним випадком порушення експортного контролю західними виробниками чутливих технологій і навіть не єдиним, що просочився у публічний простір. На щастя, навіть такі потенційно смертоносні технології мають вразливі місця. Машини з ЧПК вимагають регулярної заміни оригінальних компонентів та оновлення програмного забезпечення з боку виробника, ставлячи російське оборонне виробництво — і промисловість загалом — у критичну залежність від західних техногігантів. І саме в припиненні імпорту верстатів може критися найкоротший шлях до воєнного та економічного колапсу кремля протягом кількох років — мети, яку союзники України сподіваються досягти санкційними зусиллями в довгостроковій перспективі.
Нещодавній ризик шатдауну в Конгресі США, каменем спотикання якого стала допомога Києву, демонструє вразливість України перед електоральними циклами її союзників — тенденцію, що обіцяє лише посилюватися у разі затяжної війни на виснаження. Поки між нашими партнерами продовжуються дискусії щодо озброєння України, настав час порушувати питання про роззброєння росії — питання, відповідь на яке мають дати західні виробники чутливих технологій.
Читайте також
