Один мій знайомий, керівник напряму розвитку великої групи комунікаційних агенцій, якось запитав: «Як вигравати тендери та гранти, які виграєте ви, громадська організація? Чи може комерційна агенція зайти на цей ринок? Що для цього треба?». Дійсно, що розділяє та що спільного між комерційною та громадською сферами? Ось кілька думок, які можуть наштовхнути представників обох галузей на нові вектори розвитку.
Від проблем до змін 24/7
Обійдемося без зайвого пафосу, та цілі громадського сектору передусім — це воля та інтереси громадян. Нас оцінюють за змінами, які ми робимо у суспільстві.
Ця робота починається там, де є проблема:
- яма на дорозі, про яку треба «нагадати»;
- пандус у місті під кутом 15° замість потрібних 5°;
- закон, який порушує права людей;
- дезінформація, яка замилює населенню очі;
- ПТСР, що наздоганяє військового після служби тощо.
І так, зазвичай чим більше гуманітарних та політичних проблем в країні, тим більше фінансування третього сектору. Тобто більше конкурсів і грантових програм пропонують міжнародні фонди. До речі, сам термін «третій сектор», що став популярним у 1970-х і 1980-х, історично стосувався компаній, що не були ані державними, ані комерційними — завжди десь посередині. Але разом вони створюють трикутник основних форм організацій.
Повертаючись до запиту і пропозиції, з початком повномасштабного вторгнення посилилася потреба захищати права військових. Що зробив військовий та адвокат Масі Найєм? За лічені тижні відкрив громадський центр «Принцип», що посилює систему військової юстиції. Ініціативу підтримує IREX, а айдентику їм, до речі, допомогла розробити агенція Федоріва. Ось і приклад синергії.
Організація, в якій я працюю, «Інтерньюз-Україна», також скорегувала свої пріоритети з початком повномасштабки. У березні 2022 року команда організувала телеміст для іноземних медіа про злочини рф, посилила роботу над цифровою безпекою та протидією дезінформації, активізувала напрями підтримки медіа та реінтеграції ветеранів.
Погляд у бік суспільно значущої проблеми — це і є найважливіша точка входу у сектор.
Підтримка соціальних проєктів уже давно стає трендом, і це дуже тішить. Наприклад, нещодавно на українському ютубі з’явилося розважальне інклюзивне шоу «Відвал ніг», яке створив ветеран із позивним Терен. Головна тема — доступність міст для людей з інвалідністю. Проєкт фінансує український банк.
Також цікава ініціатива UA Anti Spam Bot від співробітників Master of Code Global, який блокує фішингові повідомлення у месенджерах. А ще має багато інших корисних функцій: видалення шахрайських повідомлень, посилань на фішингові сайти та контент для дорослих тощо. Оскільки моя організація просуває цифрову безпеку, то з легкістю знайшла спільну мову із розробниками цього інструменту. Як результат, ми подали спільну заявку на один із великих грантів.
Тож насправді ми частіше, ніж думаємо, перетинаємося у цілях і покликах.
Хто та чому фінансує неурядові організації?
Виходить, коли бізнес має релевантний досвід та цінності, яких дотримуються і міжнародні донори, — він бажаний гравець на ринку. Але чому ж так складно отримати грант? І чому частина фондів надають гранти тільки громадським організаціям? Це легко пояснити.
Донори вкладають кошти, щоби покращити ситуацію у певній галузі та показати досягнення в ній. І що суттєво — здебільшого ці гроші йдуть із податків їхніх громадян. Тільки подивіться, як стає волосся дибки у Трампа за кожен американський долар на розвиток української демократії.
Некомерційні організації зазвичай більш прозорі та підзвітні у використанні коштів, що знижує ризики для донорів. До того ж деякі донори можуть отримувати податкові пільги за фінансування некомерційних інституцій — залежно від законодавства країни.
Ну а ще — тісний зв’язок із громадами й постійна робота над довірою. Наприклад, Олександра Матвійчук, правозахисниця та голова Центру громадянських свобод, нагородженого Нобелівською премією миру 2022 року, активно виступає із промовами. Це зміцнює довіру та репутацію організації, що важливо для залучення інвестицій.
На ваги ще ставимо hard skills. У бізнесу — це, безумовно, дані й розрахунки. У громадських структур — вміння глибоко розбиратися у процедурах. Наприклад, в «Інтерньюз-Україна» працює ціла команда фандрейзерів, які професійно займаються пошуком можливостей, написанням та поданням заявок на фінансування, а також аналізують вимоги донорів.
Синергія бізнесу та громадського сектору: підрядництво та стратегічні партнерства
Стати підрядником міжнародних організацій та надавати їм послуги часто простіше, ніж отримати грант. Наприклад, деякі фонди цілеспрямовано обирають комерційні комунікаційні агенції з хорошим портфоліо, унікальною експертизою у відеопродакшені та медійній рекламі. Адже їм теж важливі охоплення, можливості отримувати відзнаки креативного світу (Effie та подібні премії), на що більше націлені саме рекламні агентства. Плюсом є те, що як підряднику вам зазвичай потрібно виконувати менше складних юридичних, процедурних і фінансових вимог.
Ще один поширений спосіб — це об’єднання бізнесу і громадських організації у консорціум, особливо в IT чи технологічних проєктах, де потрібна унікальна експертиза. І це найкраще підґрунтя для win-win співпраці.
Просто пофантазуємо, скільки таких потенційно успішних і важливих проєктів можна створити.
Наприклад, екологічні ініціативи — візьмемо хоча б Каховську ГЕС і її відновлення. Чому б бізнесу не об’єднатися з екологічними ГО і не пропрацювати ідеї для розв'язання проблеми? Ніхто не каже про реконструкцію станції, але питання дискусії, залучення стейкхолдерів до рішення, комунікації — як ніколи актуальні.
Звісно, тут необхідна участь і згода держави. Але таке масштабне питання цілком очевидно не вирішити без іноземних інвестицій. Можна зайняти проактивну позицію.
Або ж візьмемо освітню галузь. Компанії можуть об'єднуватися з освітніми фондами та організаціями, щоби створити навчальні програми чи стипендії для молоді з регіонів, які найбільше постраждали від війни.
Культурні проєкти — можна працювати у напрямі збереження та реконструкції культурних об’єктів. Українська культурна спадщина зараз №1 серед актуальних питань, на ній тримається фокус суспільства.
Коротка післямова
Держава має важелі. Але вона з усім не впорається. Їй потрібні рушії змін. А таких багато як у бізнесі, так і у громадянському суспільстві. Тому хочеться частіше тиснути одне одному руки, частіше перетинатися на професійних заходах, частіше будувати партнерства.