Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Україна повинна вивести паливний ринок з тіні

Неля Привалова
президент Нафтогазової Асоціації України

На засіданні уряду Володимир Гройсман вирішив загальмувати необхідну для ринку реформу системи контролю за обігом нафтопродуктів за 2 тижні до імплементації і через півроку з моменту прийняття закону.

Вкотре буде провалена реформа, яка може привести до різкого скорочення обсягів тіньового ринку палива, збільшення податкових надходжень і поліпшення якості нафтопродуктів для споживачів.

На думку прем’єра, ліцензування – це «колосальна єрунда», оскільки дана норма закону нібито слабо застосовна для частини малого бізнесу. Але чи так це?

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Сьогодні в Україні ведеться боротьба з нелегальним обігом нафтопродуктів. Країні вкрай необхідно вивести ринок палива з тіні та зробити його прозорим. Тому важливо запровадити ліцензування на паливному ринку, модернізовану систему контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах (СЕАРП).

Так, за експертними оцінками, в Україні нелегально працюють 1,5 тис. АЗС. Обсяг продажів пального у мережі таких заправок становить близько 40 тис. тонн на місяць. Тіньовий ринок, зокрема в сегменті дизпалива, становить 20%, а скрапленого газу — 30‑50% (в залежності від регіону).

Підписуйтесь на нас в Google News!

Втрати державного та місцевих бюджетів у 2018 році склали 10 млрд грн. Незаконні пункти продажу розміщуються і експлуатуються без належної реєстрації землекористування, без дозволу на роботу об’єктів підвищеної небезпеки, продають пальне без використання касових апаратів (РРО), використовують працю громадян без оформлення трудових відносин та спотворюють справедливу конкуренцію на ринку. Нелегальна торгівля акумулює величезні обсяги необлікованих готівкових коштів, частина яких використовується для корупційних механізмів її «кришування».

Наявність великої кількості нелегальних пунктів роздрібного продажу необлікованих нафтопродуктів стала основною складовою масштабних схем ухилення від сплати податків підприємствами усіх галузей економіки в Україні. Нафтопродукти дуже зручний товар, який можна списувати на витрати «на паперах», завдяки чому не сплачувати ПДВ та податок на прибуток.

На паперах паливо «продається» підприємствам як кінцевим споживачам, а фактично воно продається на нелегальних нафтобазах та заправках без РРО.

Головними факторами існування такої ситуації на ринку палива стали тривала відсутність системних ефективних заходів щодо протидії нелегальному виробництву та продажам пального з боку влади, відсутність ефективних інструментів контролю за відповідністю фактичних та документальних обсягів пального в місцях виробництва, зберігання та продажів.

Аналіз досвіду європейських та інших країн свідчить, що вони у боротьбі за прозорий ринок та викорінення нелегального сегменту рухалися шляхом запровадження ефективних регуляцій – контроль за обігом пального, посилення адміністрування, введення ліцензування, фінансові гарантії, ідентифікації промислових споживачів.

Для України виходом з кризової ситуації на нафтогазовому ринку буде запровадження комплексних заходів ефективного адміністрування обігу пального та місць виробництва, зберігання та торгівлі пальним, які зокрема прописані у законі:

  • введення з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;
  • запуск модернізованої СЕАРП з обліком пального за кожним акцизним складом, де воно перебуває;
  • запуск нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на акцизних складах з використанням сучасних засобів вимірювальної техніки (витратомірів та рівнемірів);
  • посилення відповідальності за нелегальні операції з пальним.

Кожен з перелічених в законі інструментів є складовою частиною побудови прозорого ринку нафтопродуктів та публічності його учасників.

Так, через механізм ліцензування повинна відбутися перевірка законності та безпечності роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, а також їх прозора та публічна ідентифікація для споживачів та суспільства. Умови отримання ліцензій передбачають їх невелику вартість, яка не вплине на собівартість пального, та надання декількох документів, що підтверджують законність та безпечність роботи об’єкту, де виробляється, зберігається або продається пальне (без їх наявності об’єкти працювати не мають права). Річна вартість для місця виробництва та зберігання складає 780 грн, для роздрібної торгівлі — 2 тис. грн, для оптової торгівлі з нафтобаз — 5 тис. грн, для оптової торгівлі без — 10 тис. грн.

Наступною складовою побудови прозорого ринку є запровадження модернізованої СЕАРП, яка, на відміну від діючої з 2016 року системи, передбачає ведення автоматичного обліку обсягів пального на кожному акцизному стаціонарному складі (НПЗ, нафтобази, АЗС та ін., де знаходиться пальне) та акцизному пересувному складі (транспортні засоби, що переміщують пальне країною).

В модернізованій СЕАРП повинні зареєструватися діючі платники акцизного податку та нові, якими є великі промислові споживачі пального, та компанії, що зберігають пальне інших підприємств. Промислові споживачі, що стануть новими платниками, перед початком роботи в СЕАРП зареєструють без сплати акцизного податку обсяги залишків пального, що утворяться у них станом на 1 липня 2019 року.

Заключним елементом комплексних засобів забезпечення прозорого ринку є запровадження нової системи контролю за фактичним обігом та залишками пального на стаціонарних акцизних складах. Для цього поетапно встановлюватимуться рівнеміри на резервуари, розташовані на акцизних складах, та витратоміри — лічильники на місцях відпуску пального наливом з акцизних складів.

Показники рівнемірів та витратомірів щодо фактичних обсягів отриманого та відпущеного пального, а також залишків пального на початок і кінець звітної доби щоденно передаватимуться до ДФС. Починаючи з 1 липня 2019 року до дати встановлення рівнемірів та витратомірів у податкову передаватиметься інформація про фактичний обіг та залишки пального, визначений за допомогою наявних засобів вимірювання на акцизних складах (рулетка, метрошток, портативні рівнеміри — аналізатори, міри повної місткості).

Наявність трьох зазначених механізмів контролю дозволить:

  • ідентифікувати та перевірити легальність та безпечність роботи місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, забезпечити публічність таких місць та суб’єктів господарювання, що виробляють, зберігають та продають пальне;
  • автоматично співставляти з кожного акцизного складу показники СЕАРП (обсяги пального, з якого сплачено акцизний податок) з показниками системи контролю за фактичним обігом та залишками пального (показниками рівнемірів та витратомірів), що дозволить автоматично виявляти необліковані обсяги пального, з яких не сплачено податки;
  • підвищити рівень надходжень до державного та місцевих бюджетів на рівні 10 млрд грн щорічно, які можна спрямувати на створення в країні стратегічно важливих мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів для уникнення криз під час надзвичайних періодів, а також на розвиток інфраструктури населених пунктів.

У разі незапровадження зазначених механізмів нелегальний та небезпечний сегмент ринку продовжить стрімке зростання, зменшаться надходження до бюджетів, заглибиться криза спотвореної конкуренції, ринок України значно втратить свою інвестиційну привабливість. Це збільшить ризик виходу з нашої країни компаній з міжнародним капіталом, держава зазнає іміджевих втрат, а головне — збільшаться ризики для безпеки здоров’я та життя громадян країни та цілісності інфраструктури.

Тому ліцензування зберігання нафтопродуктів – це не «єрунда», а, в першу чергу, підтвердження безпеки об’єкта. Паливо – це продукт підвищеної вибухопожежонебезпеки. Через це (незалежно від того, чи торгує підприємство паливом, чи зберігає його для власних потреб) важливо дотримуватися норм техніки безпеки, передбаченої законодавчими та нормативно-правовими актами. Здійснювати операції з паливом має право спеціально навчений персонал. Ці правила безпеки написані кров’ю та ціною життя й здоров’я потерпілих. І відстрочка впровадження реформи щодо посилення контролю за обігом нафтопродуктів, яка повинна стартувати з 1 липня 2019 року, неприпустима!

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Коментарі

Всі новини