Рука США, що заважає ступити нозі Китаю, таємничий інвестор у Ніцці та гнучка посмішка Чеширського кота

Олександр Афіян
Міжнародний оглядач PG

Преса США вбачає вплив американців на події навколо продажу «Мотор Січ» китайському інвестору.

Рінат Ахметов привертає увагу німецької преси своїм непрофільним придбанням.

Іспанська преса пише про те, що може дати призначення уродженця України на посаду куратора російсько-українського конфлікту.


США намагаються завадити Китаю купити стратегічно важливе українське підприємство «Мотор Січ», на якому виробляються вертольоти й двигуни для літаків, включаючи двигуни для найбільшого транспортного літака надвеликої вантажопідйомності Ан-225, відомого під назвою «Мрія».

forbs.jpg

Про це пише Forbes з посиланням на справу, що готується Антимонопольним комітетом для того, аби завадити укаладанню потенційної угоди. Нібито ключову роль у перешкоджанні підписанню угоди зіграли дипломати та технічні експерти зі США. Рішення Антимонопольний комітет мав би прийняти наприкінці березня. У червні минулого року китайська компанія Skyrizon повідомила про покупку контрольного пакета акцій українського підприємства в очікуванні схвалення угоди Антимонопольним комітетом України.

Однак Антимонопольний комітет знайшов причину, аби зірвати угоду, яка, схоже, стала каменем спотикання у політико-військових відносинах США і Китаю.

Антимонопольний комітет оцінює, які наслідки може мати продаж контрольного пакета «Мотор Січі» для українського ринку, а також ставить під сумнів легальність продажу пакета акцій, придбаного китайським підприємством ще раніше — 2017 року. Нібито є факти, які підтверджують, що Skyrizon уже контролює українське підприємство через офшорні компанії.

За словами Антона Пономаренка, який представляє інтереси Beijing Xinwei Technology – групи, що стоїть за угодою і контролює компанію Skyrizon, в руках декількох китайців уже знаходиться більше 80% акцій «Мотор Січі».

Ці акції були нібито придбані нелегально протягом 2016-2017 років частинами, менш ніж по 10%, що не вимагало отримання дозволу антимонопольного органу. Але для серйозних інвестицій компанії потрібна була керованість.

І для того, аби всі китайці могли продати акції в одні руки, до Антимонопольного комітету було подано заявку на концентрацію.

Найімовірніше, ініціаторами блокування угоди з «Мотор Січчю» були США.

Якщо ж Антимонопольний комітет таки виявить порушення, то будь-які зміни права власності на українське підприємство будуть анульовані, а сама «Мотор Січ» повинна буде заплатити штраф у розмірі 5% від свого обороту, що завдасть непоправної шкоди і без того жалюгідному фінансовому стану компанії.

2019 року оборот компанії склав $256 млн при збитках у $21 млн. Компанія постраждала внаслідок загострення відносин з Росією, втративши більшу частину бізнесу. Непрямим свідченням того, що угода не відбудеться, є те, що в бюджеті на 2020 рік не передбачені надходження від продажу «Мотор Січі».

Український уряд побоюється: якщо Китай отримає контроль над підприємством, він відновить бізнес з Росією, зміцнивши військові позиції супротивника, і тим самим створить загрозу національній безпеці країни.

Крім того, паралельно нібито ведуться розслідування щодо виявлення фактів постачань технологій компанією «Мотор Січ» в Росію, що може бути розцінено як держзрада.

Але, найімовірніше, ініціаторами блокування угоди були США. У серпні минулого року Джон Болтон, радник Трампа з національної безпеки, вже піднімав це питання на зустрічі з Володимиром Зеленським.

Адміністрація Трампа вже навіть зверталася до підприємця і неофіційного радника президента США Еріка Прінса з пропозицією купити українське підприємство. Крім того, за останній час представники США як мінімум чотири рази зустрічалися з представниками Антимонопольного комітету.

Посольство США направило на адресу Офісу президента України листа з проханням про створення нової процедури інвестиційного контролю за подібного роду придбаннями. Антимонопольний комітет підтримав цей підхід для створення прозорих процедур, аби уникнути передачі стратегічно важливих об'єктів у чужі руки.

За словами анонімного джерела, залученого до угоди, китайці, найімовірніше, вже отримали доступ до всіх потрібних розробок, проте без цієї угоди вони не зможуть їх легалізувати.

fff.jpg

Рінат Ахметов привернув увагу німецької газети Frankfurter Allgemeine купівлею «найдорожчої в світі» вілли Les Cèdres з 14 спальнями і садом площею приблизно 140 тис. м2 поблизу французької Ніцци, в якій раніше жив король Бельгії Леопольд II.

2019 року якийсь «таємничий покупець» запропонував за об'єкт нерухомості $200 млн. Як з'ясувалося пізніше, цим покупцем став Рінат Ахметов.

Покупка закордонної нерухомості не є ключовим видом діяльності найбагатшого українця, тому холдинг СКМ, що належить олігархові, спробував представити купівлю даного об'єкта нерухомості як довгострокову інвестицію.

За інформацією СКМ, основна частина бізнесу-холдингу знаходиться в Україні, в розвиток якої з 2016 по 2018 роки було інвестовано $3 млрд. Видання наводить довгу історію становлення Ріната Ахметова як бізнесмена і політика, наводячи не тільки факти, але й міфи про те, яким саме чином він зміг заробити свій перший мільйон у кримінальні й сірі для економіки України 90-ті.

Видання згадує, як Ахметов хотів «задешево» купити «Криворіжсталь», однак його плани зруйнувала «Помаранчева революція», внаслідок якої підприємство продали індійському бізнесменові Лакшмі Мітталу в шість разів дорожче від пропонованої раніше ціни, а саме за $5 млрд.

До моменту обрання Віктора Януковича, вихідця з того ж Донбаського регіону, президентом України Рінат Ахметов уже давно був найбагатшим українським бізнесменом у країні й забезпечував робочими місцями близько 300 тис. чоловік (сьогодні — близько 200 тис.).

Згідно з даними Bloomberg, уже до початку 2013 року активи Ріната Ахметова становили близько $22 млрд, але потім зменшилися в зв'язку з російською агресією на сході України до 2017 року приблизно на $3,5 млрд, аби збільшитися після цього станом на сьогодні на $6 млрд.

Рінат Ахметов виступив проти сепаратистів у Маріуполі, внаслідок чого Україна, можливо, зберегла контроль над портовим містом, тому на Донбасі вони доставляють олігарху неприємності. ДТЕК повідомив німецькому виданню, що втратив у захопленому сепаратистами регіоні активів на загальну суму $390 млн.

ДТЕК обурюється через те, що цінне антрацитове вугілля, видобуте у самопроголошеній «народній республіці», вивозиться по 400 тис. тонн на місяць через порт у Ростові як російське далі до Білорусі, а звідти продається в Європу – до Румунії, Бельгії, Польщі і частково Німеччини.

Таким чином за 2017-2019 роки в Європу було продано 3,2 млн тонн вугілля. Крім того, 5,7 млн тонн українського вугілля пішли через Росію до Туреччини та інших країн світу. Втім, Рінат Ахметов диверсифікує джерела енергії та зміщує акцент з вугілля на поновлювані джерела енергії, а також на природний газ.

2019 року концерн видобув рекордні 1,7 млрд куб. м газу, що становить 5% обсягу споживання газу усією Україною. Крім того, інвестовані в сонячну й вітрову енергетику $1,2 млрд дозволили концерну 2019 року згенерувати 1 ГВт електроенергії.

elm.jpg

Іспанська газета El Mundo вважає, що відносини між Києвом та Москвою знаходяться в руках «Чеширського кота» — саме так прозвали Дмитра Козака, заступника керівника адміністрації Путіна й «ліву» руку Путіна, що відповідає за врегулювання питання Донбасу між двома країнами, за його постійну широку посмішку під час проведення «Формули-1» в Росії минулого року.

Дмитро Козак змінив на цьому посту Владислава Суркова, якого називали «сірим кардиналом» Кремля. У Києві призначення Козака сприйняли позитивно з надією на зрушення у бік мирного врегулювання конфлікту. Однак загострення, що відбулося днями на Луганщині, дає підстави вважати, що так просто все не буде.

Обидві країни ще й досі не «обмінялися» послами. Кремль ніколи не розглядав Україну як незалежну державу, а лише як проблему і водночас можливість зупинити експорт демократії на Схід.

За якимось збігом одночасно з призначенням Козака Зеленський призначив новим главою свого Офісу Андрія Єрмака, який бере участь у переговорах з Рудольфом Джуліані – адвокатом президента США Трампа, наслідком яких стало таке поняття як Ukrainegate.

Сам Єрмак позитивно відгукувався про Козака, називаючи його призначення більш вигідним у порівнянні з Сурковим. Дмитро Козак народився в с. Бандурово Кіровоградської області в радянській Україні і є особливо довіреною особою президента Путіна.

Його навіть розглядали як спадкоємця Путіна, але в останній момент вибір припав на Дмитра Медведєва. Козак курирував першу передвиборну кампанію Путіна 2004 року і відповідав за підготовку Олімпіади 2014 року в Сочі. Він навчався в Ленінграді і так само, як Путін, працював у спецслужбах (ГРУ, військовий шпіонаж).

Видання наводить цитату Тетяни Станової, керівника аналітичного центру R. Politik, яка вважає, що Москві ніколи не був потрібен Донбас, окрім як в якості розмінної монети.

Михайло Зигар, автор книги «Усі люди Кремля», згадує, що 2014 року «Путін попросив Суркова не будувати нову державу в Донецьку, а зберегти цю територію як спосіб тиску на Україну, аби уникнути, наприклад, вступу України до НАТО».

За словами Зигаря, Сурков приїхав вимагати від Києва амністію для всіх бойовиків, федералізації України або визнання особливого статусу для Донецька і Луганська.

Тодішній президент України Петро Порошенко відмовився виконувати цю вимогу, оскільки перебував на той момент у виборчому турі й не хотів, аби українці розцінили його вчинок як зраду. Але часи змінилися, і зараз в Україні інший президент, та й в Москві впливові голоси виступають за гнучкіший підхід до Мінських угод 2015 року.

Козак – людина, яку було обрано Путіним для пошуку нових шляхів розв'язання тривалого конфлікту.

Почасти це відбувається через те, що контролювати легіон панслов'янських фанатів, який Росія зібрала в Донецьку і Луганську, такому негнучкому стратегу, як Сурков, стало складно.

«Сірий кардинал» зіткнувся з протистоянням російських спецслужб, які несуть відповідальність за підтримання порядку на окупованих територіях, де за умов відсутності відкритої політичної конкуренції погрози і насильство стали єдиним інструментом реалізації амбіцій.

За словами Тетяни Станової, Козак є третім лобі на Донбасі, бо з 2016 року саме він відповідав за фінансування діяльності Росії на окупованих територіях, підтримуючи курс на гнучкіший підхід до врегулювання питання.

Тому Козак – людина, яку було обрано Путіним для пошуку нових шляхів розв'язання тривалого конфлікту. Серед тих, хто вкладає гроші у бунтівний Донбас, лунають заклики до пошуку компромісу, який дозволить «перекрити фінансовий кран». Інші ж вбачають у бажанні послабити контроль над територіями, які Путін одного разу наважився назвати Новоросією, відверту зраду.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини

Київський метрополітен введе обмеження з 1 червня

Адміністрація Київського метрополітену введе обмеження на прохід в станції з 1 червня для дотримання соціальної дистанції.

Українці істотно скоротили споживання імпортних товарів — НБУ

Значне скорочення імпорту призвело до утворення профіциту поточного рахунку, який в січні-квітні 2020 року склав $1,8 млрд, в порівнянні з дефіцитом $242 млн за аналогічний період минулого року.

Зеленський оприлюднив декларацію про доходи і витрати за 2019 рік

Президент Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2019 рік.