Американська преса пише про газові домовленості між Україною і Росією як єдино можливі й найоптимальніші для України за нинішніх обставин, а також про те, яким чином Росія потенційно виграє на енергоринку в довгостроковій перспективі завдяки досягнутим з Україною домовленостям.
Французькі та німецькі ЗМІ підкріплюють цю думку оцінкою майбутніх перспектив посилення енергетичного впливу Росії на міжнародному ринку після повної реалізації російсько-турецького газотранзитного проєкту.
Газета Financial Times опублікувала статтю з аналізом досягнутих нещодавно домовленостей про транзит газу між Україною і Росією. За словами автора, ці домовленості не допоможуть завершити конфлікт на Донбасі, проте є досягненням для обох країн, зокрема, потенційним успіхом Володимира Путіна.
Однак і для України, в бюджеті якої оплата за транзит російського газу становить 5%, підписання 5-річного контракту зі збільшеними ставками за транзит є перемогою. При цьому Україна відмовляється від своїх додаткових вимог до російського «Газпрому» на загальну суму приблизно $12,2 млрд за невиконання російським монополістом контрактних зобов'язань у минулому, задовольняючись $2,9 млрд, які російська сторона заплатила за рішенням шведського арбітражного суду.
Читайте також: Деталі транзитного договору, французький післясмак від саміту і чого хотів МВФ
Чимало аналітиків упевнені в тому, що Росія також відновить пряме постачання газу до України, яке було припинено 2015 року. За раніше наведеною в пресі інформацією Путін висловив готовність продавати Україні щорічно 15 млрд. куб. м газу, нагадавши про знижку в розмірі 20-25%.
Автор вважає підсумок таких домовленостей найкращим результатом, який міг би мати місце, враховуючи геополітично слабку позицію України щодо свого великого сусіда, а також Німеччини і Франції, які всіляко схиляють Україну до досягнення домовленості. Обмін полоненими також є ознакою того, що обидві сторони зацікавлені в завершенні конфлікту.
Зближення України і Росії послаблює аргументи на користь санкцій, особливо на тлі їх жорсткої критики з боку німецького уряду.
Автор переконаний, що президенту Зеленському вдалося відстояти незалежність України, що для багатьох в Росії є неприйнятним, і що Зеленський, швидше за все, продовжуватиме в тому ж дусі на шляху до зближення з ЄС. У цілому ж Росія має переважне становище в енергетичному питанні, адже крім транзиту через Україну російський газ незабаром таки потече через Балтійське море «Північним потоком — 2», завершення будівництва якого наразі стримується лише погрозами санкцій з боку США.
Читайте також: Європа сприяє транзиту, США не бачать кінця потоку, складності обміну і нюанси конференції Путіна
Проте зближення України і Росії послаблює аргументи на користь санкцій, особливо на тлі їх жорсткої критики з боку німецького уряду. Це в свою чергу дозволить Росії збільшити частку на світовому газовому ринку, який є статичним у сенсі обсягу світових запасів, які, згідно з деякими прогнозами, протягом найближчих 20 років лише зменшуватимуться.
У цьому контексті альтернативним джерелам енергії, таким як зріджений газ, буде складно конкурувати за ціною з російським природним газом. Європа може підняти питання щодо диверсифікації ринку, але Путін як ніхто інший знає енергетичний ринок і намагатиметься утримати вагому позицію на ринку, володіючи ключовими об'єктами енергетичної інфраструктури.
Про те, що Путін хоче збільшити геополітичну вагу Росії за рахунок поставок газу, пише і французька газета Le Figaro, посилаючись на урочисте відкриття президентами Туреччини і Росії минулої середи клапанів газопроводу TurkStream, який проходить двома трубами довжиною 930 км дном Чорного моря, з'єднуючи російську Анапу і турецьке село, розташоване поблизу болгарського кордону, неподалік Стамбула.
Читайте також: Гуманітарні жести для сходу України, поганий мир і чи потрібно птахам боятися «Північного потоку — 2»
Завершений наприкінці минулого року газопровід дозволить транспортувати 31 млрд куб. м газу, половина з яких призначатиметься для Туреччини, а половина — для півдня Європи, котрий відчуває гостру потребу в російському газі, який складає 36% усього обсягу, споживаного Європою загалом, що у свою чергу становить від 60 до 90 млрд куб. м газу на рік.
За інформацією німецької газети Frankfurter Allgemeine, вже з початку цього року газ буде отримувати Болгарія, з травня до жовтня має бути підключена Сербія і трохи пізніше — Угорщина. Тому президенти Сербії і Болгарії також брали участь в офіційній церемонії відкриття газопроводу TurkStream. Греція, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина теж висловили зацікавленість в отриманні газу в рамках російсько-турецького проєкту.
Якщо всі заплановані розширення будуть втілені в життя, «Південний потік» зможе постачати російський газ близько 120 млн приватних споживачів. Путін уже неодноразово позитивно відгукувався про стосунки з Ердоганом, відзначаючи, що йому набагато простіше домовлятися з турецьким президентом, який вміє швидко приймати рішення, як це було у випадку з будівництвом TurkStream. На противагу Путін наводив 27 країн-учасниць ЄС, з кожною з яких необхідно домовлятися окремо, що затягує процес ухвалення рішень.
Читайте також: «Кістка в горлі» Європи, ігри з «Північним потоком – 2», МВФ і Париж: що ЗМІ Німеччини пишуть про Україну
Але все ж Європа залишається для Росії стратегічно важливим торговим партнером. Однак те, наскільки Росія збільшує свій вплив на європейський газовий ринок, демонструє приклад Сербії, де «Газпром» за допомогою підключення до російсько-турецького газопроводу значно посилить свою і без того домінантну позицію на ринку.
У Сербії газогоном TurkStream управляє компанія Gastrans (спільне підприємство російського «Газпрому» і сербської державної Srbijagas), видавлюючи таким чином з ринку будь-яку конкуренцію. Цей вплив поширюється не тільки на продаж і транспортування газу, але й на єдине підземне газове сховище, контрольний пакет акцій якого належить «Газпром Німеччина» — дочірньому підприємству «Газпром Експорт».
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Цифрова безпека вимагає співпраці на всіх рівнях: Підсумки InfoSec Ukraine 2025 у Києві
Штучний інтелект під мікроскопом: чому прозорість і зрозумілість стають новими бізнес-імперативами
«Вчасно.Кращі» — відзнака компаній, що впевнено рухаються до цифрового майбутнього
