Німецькі ЗМІ оцінюють економічні збитки від санкцій проти Росії. Європа задоволена досягнутими між Україною і Росією домовленостями про транзит газу. США намагаються не допустити, аби «Північний потік-2» був закінчений, і тисне на підрядників проєкту.
Спірні питання між Росією і Україною відкладають переговори щодо обміну полоненими на січень. Погляд на щорічну пресконференцію Путіна очима німецьких журналістів.
Німецька газета Handelsblatt повідомляє, що, за оцінками дипломатів, європейські санкції коштували Росії вже тризначних мільярдних сум. Тим не менш днями Брюссель продовжив економічні санкції відносно Росії на наступні 6 місяців до 31 липня 2020 року, незважаючи на те, що ці санкції завдають мільярдних збитків європейським підприємствам.
Посередництво Європи в даних переговорах було необхідне через те, що Україна відчуває тиск з боку російського монополіста і бачить політичну складову у формуванні ціни на газ.Ситуацію погіршують й високі штрафи всередині Євросоюзу, які перешкоджають торгівлі з Росією, а також відповідні санкції Москви, які передбачають заборону на ввезення західної аграрної продукції, наприклад фруктів і м'яса. Причиною продовження санкцій називають неясність щодо того, чи матимуть позитивний ефект мирні переговори, що пройшли в Парижі.
Читайте також: Гуманітарні жести для Сходу України, поганий мир і чи потрібно птахам боятися «Північного потоку-2»
Таким чином ЄС прив'язує надію на зняття санкцій з Російської Федерації до виконання всіх умов Мінських угод. Європейський союз хоче у такий спосіб підштовхнути Володимира Путіна вплинути на проросійських сепаратистів з метою якнайшвидшого припинення конфлікту на сході України.
Однією з цеглинок побудови миру між двома країнами стала і досягнута в четвер домовленість щодо транзиту газу між Україною і Росією за посередництва Європи. Про це пише газета Welt з посиланням на агентство dpa. Посередництво Європи в даних переговорах було необхідне через те, що Україна відчуває тиск з боку російського монополіста і бачить політичну складову у формуванні ціни на газ.
Читайте також: «Кістка в горлі» Європи, ігри з «Північним потоком-2», МВФ і Париж: що ЗМІ Німеччини пишуть про Україну
За інформацією видання, досягнута домовленість стосується періоду дії договору і обсягу транзиту газу, і що після обговорення деяких деталей сторони підпишуть договір. Таким чином, вдалося запобігти наступній «газовій війні», як це було 2009 року. Тоді багато жителів Східної Європи залишилося без тепла, чого цього разу, схоже, не повториться. Побоювання стосовно того, що сторони не домовляться, базувалися на тому, що Росія будує альтернативну трубу в обхід України. Однак Володимир Путін висловлювався про те, що у зв'язку зі зростаючою потребою Європи в газі транзит через Україну буде необхідний і в майбутньому, однак наполягав на модернізації української труби.
Газета Handelsblatt уточнює, що Путін готовий надати Україні знижку на газ у розмірі 20-25%. Він також визнає нещодавнє рішення суду щодо «Газпрому», згідно з яким «Нафтогаз» повинен отримати від російського підприємства компенсацію у розмірі $3 млрд, хоча і бачить в ньому політичну компоненту, проте в цілому не приховує свого оптимізму щодо знаходження рішення з даного питання.
Тим часом швейцарській фірмі, яка бере участь у будівництві «Північного потоку-2» в обхід України, загрожує «труба». Сенатори США настійно рекомендують компанії Allseas припинити будь-які роботи за проєктом, погрожуючи жорсткими економічними санкціями у разі продовження робіт на об'єкті хоча б на один день.
Про це інформує видання Welt з посиланням на лист офісу сенатора Теда Круза, датований середою. Загрози стосуються акціонерної вартості і майбутньої фінансової стійкості швейцарського підприємства. Компанія Allseas грає у проєкті ключову роль, оскільки саме її спеціально обладнаний корабель "Pioneering Spirit" прокладає труби, по яких має проходити російський газ, по дну Балтійського моря.
Читайте також: «Хрещення вогнем» для Зеленського. Що ЗМІ Німеччини пишуть про нормандську зустріч
Відповідний закон США уже подано і незабаром буде підписано президентом Дональдом Трампом. І хоча американський уряд надасть звіт про порушення до Конгресу США тільки через 60 днів після підписання закону, у разі порушень у цей період штрафні санкції матимуть зворотну силу. Це стосується і будь-якої іншої компанії, яка надасть кораблі для прокладання останніх 300 км «Північного потоку-2».
Швейцарській фірмі, яка бере участь у будівництві «Північного потоку-2» в обхід України, загрожує «труба».
Згідно з листом, санкції торкнуться також зацікавлених приватних осіб, яким буде заборонений в'їзд у США. Крім того, фірмі загрожує заморожування активів, які перебувають на балансі компанії в місті Х'юстон (США), включаючи кораблі, що курсують у територіальних водах США. Сама ж компанія Allseas закликає громадськість не спекулювати на можливих наслідках таких санкцій.
У той же час видання Handelsblatt пише, що канцлер Німеччини Ангела Меркель бачить у санкціях США загрозу для відносин між двома країнами і закликала німецький Бундестаг зробити все можливе, аби дати зрозуміти США, що Німеччина не схвалює подібну практику.
Про технічні проблеми у вирішенні питання щодо обміну полоненими повідомляє журнал Fokus з посиланням на інтерв'ю представника ОБСЄ агентству Interfax. Про вирішення питання до кінця цього року, як це було домовлено під час нормандської зустрічі, сьогодні вже не йдеться. Наступна зустріч переговорної групи запланована тільки на середину січня.
Читайте також: Прогноз Moody's і доповідь Крісталіни Георгієвої — огляд світових економічних новин
Причинами неможливості домовитися є не лише спроби представника Росії Бориса Гризлова звинуватити Київ у тому, що Україна не дотримується процедури обміну полоненими, але й небажання української сторони обговорювати питання відступу українських військ уздовж контактної лінії.
Видання Handelsblatt зазначає, що під час своєї щорічної пресконференції президент Росії уникав жорсткої критики Києва, проте наполягав на дотриманні Мінських угод, які не влаштовують Україну, а також залишився вірним своїй риториці про те, що не готовий відмовитися від контролю над українським кордоном, наполягаючи на тому, що Україна повинна домовлятися з «воєначальниками»-сепаратистами, яких, на його думку, було обрано «демократичним» шляхом. При цьому Путін констатував прогрес у пошуку шляхів вирішення конфлікту з боку України.
Про українського президента Володимира Зеленського Путін погано не відгукувався. У рамках 4-годинної конференції порушувалися різні теми — аж до Леніна і пакту Молотова-Ріббентропа. Видання відзначає, що цього року на пресконференції було акредитовано рекордну кількість журналістів, а саме 1702 людини. Однак серед «журналістів» було більше лобістів і шанувальників російського президента, які не мали жодного журналістського інтересу до заходу.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
