Facebook Pixel

Деталі транзитного договору, французький післясмак від саміту і чого хотів МВФ

Олександр Афіян
Міжнародний оглядач PG

Французька преса повідомляє про деталі домовленості про транзит газу між Україною та Росією і дає оцінку саміту в Парижі, який, як може здатися на перший погляд, минув безрезультатно.

Німецькі газети інформують про жорстку критику залізничного сполучення між Росією та Кримським півостровом. Колишній глава резидентури ЦРУ оцінює потенціал схваленої МВФ програми кредитування для України.

znimok-ekrana-2019-12-26-o-094201.png

Газета Le Monde пише про те, що російський «Газпром» погодився виплатити $2,9 млрд (2,6 млрд євро) українському «Нафтогазу», щоб покласти кінець довгому юридичному перетягуванню каната в міжнародних судах. «Нафтогаз» у свою чергу відмовився від усіх інших судових позовів, висунутих проти російського монополіста.

Крім того, міністр енергетики України Олексій Оржель опублікував деталі угоди про транзит газу, яку мають підписати 29 грудня. Нова угода передбачає 5-річний період транзиту газу та мінімальний гарантований обсяг транзиту, який буде становити 65 млрд кубометрів газу в перший рік і 40 млрд кубометрів у наступні чотири роки.

QuoteХоча Європа все ще залежить від російського газу, вона меншою мірою залежить від українського транзиту.

Але хоча Європа все ще залежить від російського газу (35% споживання), вона меншою мірою залежить від українського транзиту, який скоротився на 40% за останні 15 років при будівництві трубопроводів в обхід України.

Читайте також: Європа сприяє транзиту, США не бачать кінця потоку, складності обміну і нюанси конференції Путіна

Інший журналіст французької газети Le Monde аналізує післясмак проведеного в Парижі саміту, роблячи висновок про те, що відсутність значного прогресу в переговорах парадоксально обнадіює, тому що будь-який компроміс, на який пішов би російський президент, означав би односторонню поступку українського президента.

Видання вважає, що Володимир Зеленський мав дипломатично більш сильну позицію, тому що зміг потиснути руку російському президентові і нагадати йому про непорушні «червоні лінії». Навпаки, Володимир Путін здавався ізольованим, повторюючи свою стару вигадану історію про те, що Росія не залучена у конфлікт і що це локальне протистояння між українцями та російськомовними жителями сходу країни.

Швидше за все, Путін чекає загального стомлення від цього питання і прийняття цієї ситуації як доконаного факту, як це було з Кримом, де спостерігається осуд міжнародного співтовариства, але відсутнє заперечення самого факту на офіційному рівні. Автор статті переконаний, що впертість Путіна щодо питання виведення збройних формувань, які він сам і підтримує, позбавляє російського президента дипломатичного важеля впливу на ситуацію.

Читайте також: Гуманітарні жести для Сходу України, поганий мир і чи потрібно птахам боятися «Північного потоку – 2»

Паризький саміт відновив переговори в Мінському форматі, сторонами якого (Росією, Україною і бойовиками) ще в 2014 році було схвалено посередництво Парижа, Берліна та місії ОБСЄ. Таким чином європейські посередники неофіційно визнають бойовиків учасниками конфлікту, хоча в реальності їхній авторитет і легітимність визнає тільки офіційна Москва, яка їх підтримує.

QuoteЧерез занадто великі ставки на бойовиків з метою встановлення диктату на Донбасі військова перевага Путіна перетворюється на його політичну слабкість.

Через занадто великі ставки на останніх з метою встановлення диктату на Донбасі військова перевага Путіна перетворюється на його політичну слабкість, тому що він нав'язує своє рішення силою, а не переконанням. Принцип свободи вибору на Донбасі було підтверджено в Парижі як Зеленським, так і західними партнерами. Два мільйони чоловік, що живуть в умовах окупації, не будуть голосувати під контролем військових і поліції.

Так само 1,5 мільйона переселенців повинні мати можливість обирати своїх представників з відкритого списку кандидатів, а не з закритого списку бойовиків.

znimok-ekrana-2019-12-26-o-094636.png

Європа різко критикує офіційне відкриття залізничного сполучення між Росією та Кримом через Керченську протоку. Про це пише німецька газета Süddeutsche з посиланням на цитату верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля.

Читайте також: «Кістка в горлі» Європи, ігри з «Північним потоком – 2», МВФ і Париж: що ЗМІ Німеччини пишуть про Україну

За словами політика, це ще одне порушення цілісності та суверенітету України з боку Росії, це ще один крок до насильницької інтеграції незаконно анексованого півострова до складу Росії.

Зокрема, міст перешкоджає проходженню суден до українських портів в Азовському морі. «Європейський Союз очікує, що Росія забезпечить безперешкодне та вільне проходження суден через Керченську протоку», — заявив Жозеп Боррель. Україна, якій належить півострів Крим з точки зору міжнародного права, висловила разом з Європою та США протест проти реалізації цього проєкту.

znimok-ekrana-2019-12-26-o-094706.png

На думку колишнього глави резидентури ЦРУ Даніеля Хоффмана (розміщено в газеті The Hill), схвалені МВФ $5,5 млрд кредитних ресурсів є ознакою того, що Володимир Зеленський таки зможе приборкати корупцію в Україні та покласти початок нової ери економічних реформ. Ще у вересні місія МВФ у своєму звіті негативно оцінювала бізнес-клімат та корупцію в Україні, яка просочилась в усі сфери.

QuoteСхвалені МВФ $5,5 млрд кредитних ресурсів є ознакою того, що Володимир Зеленський таки зможе приборкати корупцію в Україні.

Тому узгодження суми кредиту говорить про довіру МВФ до президента Зеленського і може послужити прикладом для інших країн пострадянського простору, як-от Угорщина та Молдова. Затвердження кредитної програми не було легким. Місія МВФ була в Україні довго – стільки часу, скільки необхідно для того, щоб переконатися у рішучості української сторони щодо необхідних реформ, особливо в банківському секторі.

Читайте також: «Хрещення вогнем» для Зеленського. Що ЗМІ Німеччини пишуть про нормандської зустрічі

Переговори, що відбувалися раніше цього року, зайшли в глухий кут через невизначеність намірів України щодо найбільшого банку – Приватбанку, який було націоналізовано в 2016 році за головування в НБУ Валерії Гонтарєвої. МВФ побоювався, що новообраний президент України Володимир Зеленський може повернути банк його попередньому власнику, який володів тоді 42,5% акціями банку, — олігарху Ігорю Коломойському. Однак Зеленський зміг переконати МВФ у тому, що цього не станеться.

Автор статті переконаний, що з високими процентними ставками і низькою інфляцією Україна має зростаючий економічний потенціал, а також у тому, що в ході конфлікту, що розгорівся в США навколо теми імпічменту президента Трампа, в інтересах правлячої партії США проконтролювати виконання Зеленським взятих на себе обіцянок у сфері боротьби з корупцією.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора