Різноманіття та інклюзія мають цілком вимірюваний вплив на бізнес та соціум: 17,5 трильйона доларів щорічно йдуть на подолання світових етнолінгвістичних та релігійних конфліктів (75% всіх конфліктів у світі). Купівельна спроможність лише LGBTQI+ спільноти у США — це ринок на 917 млрд доларів. А омріяний вихід на фондовий ринок у розвинених країнах — це обов'язкове дотримання принципів різноманіття (наприклад, Лондонська Фондова Біржа вимагає мінімум 40% жінок у раді директорів та представник етнічних меншин на директорській позиції). Вимірюване зростання продуктивності в 3,5 раза та +21% в прибутках — саме такий ефект має вдало впроваджена стратегія інклюзії та різноманіття на комерційну діяльність компаній.
Чому інклюзія та різноманіття на часі в Україні
Україна сьогодні — це 1,3 мільйона ветеранів війни. Заступник міністра у справах ветеранів Максим Кушнір повідомив, що ця цифра має потенціал сумного зростання до 6 мільйонів осіб, що може становити майже шосту частину населення країни. 80% ветеранів сьогодні — мобілізовані люди середнього віку, 70% ветеранів мали офіційне працевлаштування до мобілізації і матимуть потребу у поверненні до роботи після. Лише 10-15% ветеранів виходять на пенсію.
«У нас зараз тренд на ексклюзивну інклюзивність. Акцентовано розбудовуються програми підтримки ветеранської спільноти, яка шляхом наявності в ній людей з видимою інвалідністю (з ампутаціями тощо) підтягує увагу до всієї групи людей з інвалідністю. Видимість жінок на передовій, кадровий голод, що спонукає роботодавців залучати більше жінок в професії, які донедавна переважно обіймалися чоловіками, рухає вперед гендерне питання. Війна пришвидшила розгортання концепції інклюзивності в Україні», додає Ірина Рубіс, директорка Biasless, стратегиня та тренерка з різноманіття та інклюзивності.
З 2015 року Biasless системно працює над подоланням гендерної прірви та розбудовою суспільства без гендерних упереджень через освітні кампанії, дослідження та консалтинг компаній, охочий зробити інклюзію та різноманіття частиною свого ДНК.
Україна не єдина країна, яка може стати на шлях інклюзивності завдяки війні. Реабілітаційний акт 1973 року, який поклав початок системній інтеграції та реінтеграції людей з інвалідністю у США, виріс на тлі потреби — 2,7 мільйона учасників В'єтнамської війни, з яких 304 000 отримали фізичні травми, 30% мали посттравматичний розлад.
Я хочу вести інклюзивний бізнес, що далі?
Дослідження великої четвірки (Ernst & Young, McKinsey та ін.) та правозахисних організацій по всьому світу доводять, різноманіття та інклюзія — це не частина соціальної політики чи жест доброї волі. «Це джерело додаткової операційної ефективності, інновацій та резильєнтності. Це соціальний запит, ігнорування якого може призвести до значних репутаційних викликів та реальних втрат», — резюмує пані Рубіс.
8 трильйонів доларів — саме так оцінюють ємність світового ринку для людей, які відрізняються від стереотипів. Досвід українських компаній допоміг сформувати поради, з чого саме починати трансформацію бізнесу, щоб він став більш інклюзивним.
- Проведіть аудит поточного ставлення до питання серед команд. «Ми зібрали фокус-групи жінок і опитали, що саме заважає кар'єрно зростати — оточення, внутрішні бар'єри, як зайти у чоловічий колектив, як встигати з дітьми, і на основі цього розробили програму на 1 рік, працювали з оточенням та жінками», згадує менеджерка з різноманітності та інклюзивності Ferrexpo Любов Козюра.
- Визначте, в якому напрямку зможете працювати системно. Підтримка професійного розвитку жінок чи людей з інвалідністю розповсюджені вектори для компаній. Це може бути допомога з реінтеграції, менторські програми всередині компаній тощо.
- Закріпіть напрямок різноманіття та інклюзії за конкретним представником в компанії. «Має бути одна відповідальна особа, у цієї теми має бути прізвище та ім'я і мотивація», — наголошує пані Козюра. Системність роботи та фокус важливі для аналізу успішності ініціатив та проєктів, роботи з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами компанії. Важливо, щоб цій людині не було байдуже.
- Проводьте освітні кампанії для боротьби зі стереотипами та упередженнями. «Коли реальність не знаходить відображення в мові, ти ніби в ній не існуєш», — розповідає про необхідність введення фемінітивів та інклюзивної лексики Ольга Сідоріна Вілкінс, Diversity and Inclusion Manager в MacPaw. Любов згадує, як у Ferrexpo змінювалось ставлення до меншин в компанії, коли керівники та співробітники особисто знайомилися з представниками різних спільнот.
- Залучайте «реципієнтів допомоги» до діалогу перед запуском кампаній, спрямованих на них. «MacPaw Space планувався доступним ще на етапі проєктування. Ми одразу розуміли, що хочемо, аби простір був інклюзивним та доступним. Найперше варто звертатися за консультацією до людей, для яких ви прагнете створити доступний простір. У нашому випадку першою людиною, яка погодилася нас проконсультувати, була Юлія Ресенчук, президентка благодійної організації «Асоціація інклюзивної країни» (АІК). Вона оглянула ще порожнє приміщення і відзначила ключові моменти, на які варто звернути увагу, її рекомендації стали основою нашої подальшої роботи. На початковому етапі ми також консультувалися з представниками «Мистецького Арсеналу», які вже реалізували декілька рішень для незрячих людей в екстер'єрі. Ми мали на меті впровадити ці рішення всередині приміщення, тому звернулися до них за порадами. При завершенні будівництва ми запросили «Доступно.UA» для інспекції виконаних робіт і отримання додаткових рекомендацій. Але на цьому ми вирішили не зупинятися і наразі співпрацюємо з експерткою Ніною Мацюк і проводимо навчання для спеціалістів. Ніна є експерткою з інклюзивності та безбар'єрності в Україні, однією з укладачок Довідника безбар'єрності та членкинею робочої групи зі створення Національної Стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року», — розповідає Валерія Букаренко, MacPaw Space Manager.
- Діліться успішними кампаніями та результатами, розширюйте мережу послідовників та послів ініціативи — у Ferrexpo Школа жіночого лідерства вийшла за межі компанії, студенти Ferrexpo почали викладати самостійно для старшокласниць у місцевих школах, щоб орієнтувати дівчат на інші можливості ще до початку їх професійного шляху. Бізнес може не тільки впроваджувати інклюзивні проєкти, а й приносити свій досвід ефективного ведення справ до некомерційних організацій та асоціацій, які просувають складні теми різноманіття та інклюзії на державному та міському рівні. Проєкти Femunity, школа інклюзивності та STEM streamers для підлітків — вдалий приклад співпраці комерційного та НКО секторів, де на запит компанії Ferrexpo Biasless розробив конкретні ініціативи.
- Змінюйте політики — вразливі групи мають бути захищені на рівні компанії.
На питання «Як «продати» тему дайверсіті та інклюзії керівництву» більшість опитаних експертів сходиться на думці — це вигідно для бізнесу, різноманітні команди генерують більше ідей, вищої якості, що має прямий вплив на дохідність компанії та її прибутки +21% до обороту. Як казав Стівен Кові, автор бестселера «7 навичок високоефективних людей», «Сила у відмінностях, а не схожостях».
Де були жінки-менеджерки?
Більшість жінок в tech, з якими я працюю, не бачать обмежень та скляної стелі, про яку говорять по всьому світу (обмеження у кар'єрному зростанні для жінок без фактичних причин, різниця в зарплаті). Хоча дані говорять про інше. Вірослава Новосильна, співзасновниця ком'юніті для жінок-лідерок у tech Wtech, згадує що передувало ідеї спільноти для українок у tech: «Ще у 2014 році я помітила певну закономірність — переважну більшість наших клієнтів представляли чоловіки (Вірослава, СЕО SLOVA Tech PR, що фокусується на технологічному бізнесі). Я поділилася цими спостереженнями з клієнткою і подругою Вікторією Тігіпко, засновницею та керуючою партнеркою фонду TA Venture. Вона підтвердила — дисбаланс існує не лише в Україні, а й у світі. Лише 3 зі 100 топменеджерів компаній зі списку Fortune 500 — жінки, лише 15% засновниць стартапів — жінки, тоді як технологічні компанії з жінками в керівництві заробляли в середньому на 34% більше». Наразі спільнота об'єднує понад 7000 учасниць по всьому світу, її ядро — українські жінки в tech, які стали послами України в галузі інновацій по всьому світу.
«За даними вебресурсу DOU, станом на 2024 рік частка жінок серед ФОПів, зайнятих в ІТ-галузі, становила 29,5%. Для порівняння, у 2019 році цей показник становив 24,9%. Це показує пози тивну динаміку, хоча жінок все ще менше, ніж чоловіків. Також варто зазначити, що серед випускників магістратури в STEM-галузях частка жінок зросла з 30,4% у 2020 році до 54,5% у 2023-му. Що свідчить про потенціал жінок у цих напрямах. Однак у наукових дослідженнях в STEM-галузях частка жінок залишається близько 45%, що говорить про необхідність подальших зусиль для залучення жінок до науки. Моя робота в STEM is FEM спрямована на розв'язання цих проблем, зокрема на підтримку дівчат і жінок у науці, технологіях, інженерії та математиці, а також на боротьбу зі стереотипами, які обмежують їхні можливості», —ділиться свіжими даними Аліна Щербина, керівниця проєкту STEM is FEM та колишня CEO Wtech.
Багатьом технологічним компаніям вдається підтримувати представництво жінок на висхідній траєкторії зі зростанням близько 1% на рік, частка жінок у секторі, згідно з дослідженням Deloitte, всього лише 33%. Попри фокус сектору інновацій та tech на залучення жінок, попереду багато роботи та вибудовування розуміння. На останній конференції для жінок-засновниць Y Combinator (найвідоміший акселератор стартапів світу, альма-матер Airbnb, Dropbox, GitLab) стався публічний скандал. Під час доповіді на тему впливу вагітності фаундерок на їхній бізнес гостю заходу — засновницю стартапу з 6-місячною дитиною — попросили вийти із зали, бо дитина гулила. Тема різноманіття та інклюзії вимагає від нас толерантності до «інакшості», а не цифр у звітах керівників.
«Через прагматичні причини з'являються масово комунікації про залучення жінок у чоловічі професії. Але не система та послідовна робота на гендерну справедливість, а просто стратегія подолання кадрового голоду», — підкреслює Ірина Рубіc.
Досягнення та проблеми українського простору
За даними «Доступно.UA», 27-55% жителів українських міст — це маломобільні групи населення: батьки, вагітні, люди старшого віку, люди з різними видами інвалідності. Лише 4% інфраструктури пристосовано для їхніх потреб.
Одним із яскравих прикладів інклюзивності та різноманіття в Україні є Книжковий Арсенал 2024, де створені умови для людей з інвалідністю: доступні входи, зони відпочинку, інформаційні матеріали у адаптованих форматах, обговорення тем, пов'язаних з різноманіттям та інклюзією.
На противагу, заклади освіти залишаються здебільшого недоступними, батьки вимушені переводити дітей на домашнє навчання. Це призводить до соціальної ізоляції та втрати можливостей для особистісного та професійного розвитку. Проблема залишається невидимою. «Сьогодні багато українських університетів залишаються недоступними для людей з інвалідністю. Більшість цих закладів були побудовані багато років тому, і їхня інфраструктура не відповідає сучасним вимогам інклюзії», ділиться київська студентка Марія Цимбал. За даними Держстату, в Україні налічується 163,9 тисячі дітей, що мають інвалідність.
На перевагу їм створюються нові заклади, як SET University, які викладають онлайн, створюючи однакові можливості для кожного студента.
«Інклюзивність і різноманіття стають основою сталого розвитку інноваційних екосистем, особливо в tech. У SET University ми не просто закладаємо ці цінності — ми інтегруємо їх у кожен етап навчального процесу, зокрема через один з наших курсів, що охоплює питання інклюзивності та різноманіття в політиках компаній. В Україні, де після війни зростає кількість ветеранів та людей з інвалідністю, інновації, засновані на різноманітності, є не лише моральною необхідністю, але й практичним інструментом для підвищення ефективності бізнесу. Наша робота показує, що залучення різних груп населення до tech-сектору не лише підвищує їхню соціальну мобільність, але й стимулює інновації, які можуть бути масштабовані на глобальному рівні», ділиться Євгенія Клепа, директорка rf із партнерства та інновацій в SET University.
Де шукати однодумців?
«На початку моєї кар'єри мені бракувало віри в себе та професіоналізму. Мені здавалося, що я занадто молода, потребую глибшого розуміння самої індустрії та того, як все працює на різних рівнях. Взаємне менторство – це те, що допомагає розвиватися, почуватися впевненіше та сильніше у своїй професії, боротися з власними стереотипами», —розповідає про рушійну силу Wtech Вірослава. Пані Козюра згадує, що відсутність інформації і розуміння, що робити на ринку на самому початку запуску інклюзивної стратегії Ferrexpo, вибивала ґрунт з-під ніг: «На ринку не було кейсів, які можна подивитися, особливо в індустрії промисловості та гірськовидобування. Не було що підглянути, намагалися починати самостійно розробляти стратегію, але швидко зрозуміли, що без залучення консультантів/експертів це зробити майже неможливо, не маючи ніякого досвіду».
Що блокує ініціативи з різноманіття та інклюзії?
В основі людських дій — людська психологія, саме вона «винна» у тому, що нам важко сприймати незвичне для нас серйозно та ставитися до нього на рівних. Роки еволюції сформували набір захисних механізмів — упереджень, які допомагають нам прийняти рішення швидше та в умовах невизначеності, спираючись на попередній досвід. Когнітивне упередження та гало-ефект відповідальні за те, що ми живемо у всесвіті, побудованому здебільшого на власному досвіді (за відсутністю такого, ми воліємо не взаємодіяти з новим), та гало-ефекті, коли ми підсвідомо надаємо перевагу людям з подібним досвідом, зовнішністю, інтересами. Для функції людських ресурсів Тереза Макгенрі, віцепрезидентка з людських ресурсів «Майкрософт Америкас», пропонує використовувати техніку переривання упередження, щоб приймати неупереджені рішення про найм, кар'єрне зростання тощо: «Мета не в тому, щоб люди прийняли той факт, що у них є упередження, а в тому, щоб вони визнали їхній негативний вплив на них».
Чому українському бізнесу вигідно стати інклюзивним та різноманітним
Багато з опитаних мною засновників, керівників компаній наголошують, що тема інклюзії та різноманіття має «штучний характер» і є «роздутою». Дані говорять про інше, 21% населення планети — нейрорізноманітні люди з різними особливостями роботи мозку та нервової системи, близько 10% становлять особи LGBTQ+ спільноти, 27% робочої сили завтра — покоління Z зі своїми особливостями світосприйняття, шоста частина населення нашої країни буде «особливою». За результатами всеукраїнського перепису населення, ми маємо 53,7% жінок і лише – 46,3% чоловіків. Ба більше, тендерні процедури у комерційному секторі європейських країн мають гендерні та інклюзивні вимоги.
Актуальність ситуації підкріплюється необхідністю інтегруватися у стандарти ЄС та можливістю залучати інвестиції у свій бізнес на розбудову своєї країни.
Читайте також
