Якою повинна бути Україна після перемоги

керівник Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва, директор Центру інклюзивного дизайну

Усі лідери громадянського суспільства, які зараз працюють, є бійцями. Вони наближають перемогу через соціальний фронт. Ключ до перемоги на цьому фронті — це інклюзивність.

Раніше, говорячи про доступність, мали на увазі в основному фізичну безбар’єрність бровки, пандуса та інше. Зазвичай вона зводилася до якихось архітектурних рішень. Мовляв, пандус встановили — і безбар’єрність забезпечено. Ми весь час акцентували, що інклюзивність — це не про бровки. Це значно ширше поняття. Зараз ми вживаємо термін «інклюзивність», а в його основі — створення таких умов, щоб в одному й тому ж процесі могли взяти участь різні групи людей, незважаючи, наприклад, на наявність у них інвалідності.

Олександр Ворона на конференції Ukraine Recovery Conference 2023 (URC 2023), присвячена повоєнній відбудові України.

Ризик неповернення емігрантів в Україну

Понад 10 млн осіб сьогодні у тимчасовій еміграції. Це більше 20% працездатного населення, яке Україна не має право втратити. Саме інклюзивність може стати ключем до повернення мільйонів українців додому після перемоги у війні. За кордоном, зокрема в ЄС, вони вже звикли до інших умов життя, сервісу, технологічних або архітектурних рішень. Якщо вони повернуться в Україну й опиняться в гірших умовах і не зможуть чи не захочуть до них пристосовуватися, є ризик, що вони виїдуть назад. Тоді ці люди, їхній інтелектуальний потенціал, працездатність будуть втрачені для України.

Через воєнні дії, мінування територій, бомбардування об’єктів та житлових будівель та інших наслідків війни, кількість людей з інвалідністю збільшується як серед військових, так і серед цивільного населення. Ці люди потребуватимуть особливих послуг і умов життя. І держава, і український бізнес не повинні бачити в них тягар, а навпаки – потенційних партнерів і клієнтів.

Для українського бізнесу інклюзивність – це «must have»

Компанія, яка зробить зручну навігацію на своєму сайті без безлічі переходів по сторінках, здобуде нових клієнтів. Якщо на пляшці з водою чи на консервній банці з’явиться зручна для відкривання кришка, – це буде перевагою у виборі для тих людей, яким важливо відкрити ці продукти без додаткових зусиль.

Amazon, Google Apple, Microsoft, Cisco та інші світові компанії вже давно використовують інклюзію як можливість, інвестицію у майбутній розвиток успішності компанії. Для українського бізнесу інклюзивність – це «must have» сьогодні та після перемоги.

У рамках нашого проєкту «Впровадження архітектурної доступності та інклюзивності в територіальних громадах України» в 2022 році ми провели 12 онлайн-семінарів, ще 20 навчальних заходів заплановано в 2023-му. Зараз ми починаємо наступний блок щодо консультацій з конкретними кейсами, а це майже 155 об'єктів, які будуть відновлюватися чи будуватися.

Існує критична потреба у фахівцях з інклюзивності

У рамках нашого проєкту «Впровадження архітектурної доступності та інклюзивності в територіальних громадах України» в 2022 році ми провели онлайн-семінари для всіх районів Київської області, в 2023 році запропоновано ще 20 навчальних заходів, які сфокусовані на впровадженні доступності та інклюзивності в процесі післявоєнного розвитку країни. Зараз ми починаємо наступний блок щодо консультацій з конкретними кейсами, а це майже 155 об'єктів, які будуть відновлюватися чи будуватися.

Те, що потрібно робити об'єкти безбар’єрними, розуміють всі. Але одного розуміння вже замало. Потрібно знати, як зробити простір зручним та комфортним для кожного. Є критична потреба у фахівцях, які можуть надати кваліфіковані консультації.

Інклюзія – це про розуміння, усвідомлення, прийняття потреб кожного користувача та створення гідних та комфортних умов.

Уже сьогодні ми повинні приділяти час плануванню відбудови територій. Колишній підхід, коли збудували, а потім виявилося, що об’єкт недоступний для людей з інвалідністю чи має інші хиби, тому потрібно все переробляти, повинен лишитися в минулому. Найкраще виявляти помилки на етапі проєктування, це збереже і час, і ресурси, і життя людей. Тобто перед тим, як щось робити, держава, бізнес повинні вивчити потреби, усвідомити, хто буде кінцевим користувачем збудованого середовища та які в нього потреби й очікування.

Громади мають займати проактивну позицію у відбудові та розвитку України

Важливо змінити підхід від «безособового планування» до включення різноманітних груп користувачів до всього циклу відбудови громади чи країни загалом. Робити це можна різними шляхами та інструментами. Ми з колегами з Inclusive Design group in Cambridge University активно вивчаємо та впроваджуємо цей досвід та маємо практичні інструменти, які застосовують світові бізнеси та держави «великої сімки».

Громади мають стати проактивними в цьому процесі – вимагати від держави те, що потрібно саме їм, а не приймати нав’язане нею. Водночас рішення мають бути комплексними, бо не можна будувати лише дороги за мільйони гривень, коли потрібна ціла інфраструктура.

Гуманітарний кластер

Це той блок, якому ми також приділяємо увагу, адже далекоглядні системні зміни — це одне, а люди, які опинилися в складних життєвих обставинах і які потребують підтримки вже сьогодні, повинні мати можливість її отримати. Ми продовжуємо використовувати кластерну співпрацю, об’єднуючи державні структури, бізнес, громади. Так, наприклад, зусиллями Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва, Благодійного фонду розвитку країни «ДобраДія», бізнесів та приватних благодійників ми вже допомогли понад тисячі людей продуктовими наборами, засобами гігієни та побутової хімії. У планах робота над проєктом щодо підтримки організацій та соціальних установ, які після початку повномасштабного вторгнення були змушені залишити все майно, техніку та змінити локацію або лишилися без майна через руйнування рашистами їхніх приміщень.

Однак працювати та займатися благодійністю в умовах війни дуже непросто. Частина бізнесу закрилася чи зменшила підтримку напрямку соціальної відповідальності або змінила його фокус. Переконаний, що більшість українського бізнесу здобула нові компетенції та розвинули антикрихкість.

Про фіксування воєнних і військових злочинів

росія, уся її політична еліта повинна бути покарана за війну, яку вона розв’язала на території України, як і її військовослужбовці, які вчинили злочини, а також відшкодувати всі завдані збитки. Для цього щонайменше такі злочини потрібно активно фіксувати.

Відразу після повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, що багато людей стикнуться з порушеннями їхніх прав, воєнними злочинами. Щоб притягнути винних до відповідальності, потрібні докази, належно зафіксовані. Наприклад, людина повертається додому після деокупації, а в неї у дворі снаряд або ще якісь сліди діяльності військових. Це все потрібно належно зафіксувати за допомогою фото або відео, щоб у вихідних файлах відображалася вся необхідна інформація — про час, місце зйомки, модель камери тощо. Якщо ви прибрали домівку — значить, знищили склад злочину. Якраз саме цим росіяни займаються в Маріуполі — ремонтами й «будівництвами», знищуючи докази й приховуючи свої злочини.

Тому ми поставили перед собою завдання провести просвітницьку роботу, розповісти людям, громадам про ці злочини та як їх фіксувати. Ми розуміли, що самостійно не впораємося із цим завданням, тому почали співпрацювати з Центром громадянських свобод та Українською Гельсінською спілкою. Їхні експерти провели для київських громад і громадських організацій з усієї України, які працюють з людьми з інвалідністю, навчальні заходи. Згодом ми разом з Фондом імені Фрідріха Еберта в Україні та соціально відповідальними бізнесами створили платформу для фіксування таких злочинів. Постраждалі можуть залишити на ній заявку, а потім з ними контактує спеціаліст, щоб зафіксувати деталі. Кожний випадок унікальний, тому й підходу він вимагає індивідуального.

Оскільки ми працюємо з людьми з інвалідністю, то нам було важливо приділити увагу самій архітектурі сайту й зручності користування ним. Так, він односторінковий, уся важлива інформація винесена у верхній рядок, користувачу не потрібно переходити з одного розділу в інший, щоб знайти потрібні дані. Сайт має адаптовану версію для людей з порушеннями зору, для користувачів з порушенням слуху ми підготували пояснення жестовою мовою.

Про майбутнє України

Ми повинні усвідомити, що сьогодні системи з минулого вже не працюють, вони потребують удосконалення, а для цього потрібні інтелектуальні зусилля, ґрунтовні знання, інакше ми ризикуємо бути відкинутими років на десять назад.

Так, якщо ми хочемо працювати з європейськими ринками, то повинні прийняти їхні правила гри, а інклюзивність — одна з їх складових. Зараз ми маємо шанc розвинути або перебудувати наші міста по-новому, організувати зручний для людей життєвий простір.

Що ж стосується українців, які зараз за кордоном, то їхнє завдання — не загубити свою ідентичність. Не розчинитися в іншій країні, а вчитися найкращого, щоб після перемоги використати ці знання задля відновлення та розвитку України.

Інклюзія – це про майбутнє кожного

Був радий цього року на Ukraine Recovery Conference 2023 мати можливість презентувати роль та значимість інклюзивності для спільної справи в відбудові та розвитку України.

Rонференція Ukraine Recovery Conference 2023 (URC 2023), присвячена повоєнній відбудові України. Фото: О. Ворона

Важливо, що громади мали можливість говорити про свої труднощі та успіхи, світ мав можливість почути про реальні виклики, з якими стикається громадянське суспільство під час відбудови. Моя позиція була однозначною: «Ми не відбудемося без інклюзії, вона має стати новою системою координат для України».

Інклюзія – це про майбутнє кожного. З 2013 по 2023 рік 50 тисяч осіб внаслідок війни отримали інвалідність. На жаль, ця цифра зростає.

Щоб впровадити інклюзію, ми маємо розуміти потреби громади. Ми маємо перестати впроваджувати «безособистісне планування». Сьогодні у нас є доступ до найкращих світових технологій і мислення. Ми маємо використати цю можливість.

Мають бути об’єкти для людей, а не люди для об’єктів. Відбудова громад з залученням їх мешканців. Громади мають бути долученими від стратегічного планування розвитку громади до етапу його завершення.

Сьогодні правила гри з минулого вже не працюють, суспільство змінилося, ми не маємо весь час пояснювати, що це потрібно, і контролювати, чи побудували пандус чи ні. Це має робитися і це аксіома.