1 листопада на позачерговому засіданні Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності розглянув законопроєкт №6084 про посилення відповідальності за підроблення COVID-документів. Що це означає, наскільки доцільні запропоновані нововведення та до чого тут відповідальність за обіг наркотичних речовин?
Про що йдеться: деталі
Законопроєктом пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 321-3 «Підроблення документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень», якою передбачається відповідальність за:
· використання завідомо підроблених документів, які підтверджують проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних хвороб;
· свідоме внесення медпрацівником хибної інформації до відповідної медичної документації;
· виготовлення та збут підроблених документів, які підтверджують факт проведення вакцинації.
Чи є в цьому сенс
Річ у тім, що кримінальним законодавством відповідальність за ці діяння вже достатньо чітко врегульована. Тому таке доповнення ККУ просто недоцільне.
Зокрема, статтею 358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за підроблення офіційних документів, їх виготовлення, збут та свідоме використання. Тобто за діяння, аналогічні тим, що передбаченні запропонованою статтею 321-3.
Крім того, стаття 358 більш комплексно, на відміну від нової 321-3, регулює підстави притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб, пов’язаних із підробленням документів. Нею передбачено відповідальність за виготовлення підробних печаток, штампів чи бланків або їх збут, які характеризуються такими ознаками, як вчинення відповідних діянь повторно чи за попередньою змовою групи осіб.
Також статтею 366 ККУ передбачено відповідальність службових осіб у разі свідомого складання та видавання ними неправдивих офіційних документів тощо. Відтак немає жодної потреби у внесенні до ККУ зазначених змін.
Чим загрожує таке дублювання
У разі ухвалення Верховною Радою законопроєкту буде мати місце надмірна криміналізація діяння та дублювання складів злочину.
Дійсно, згаданим вище протиправним діям притаманні необхідні для криміналізації характер та ступінь шкідливості, проте в ній немає потреби, бо кримінальна відповідальність за них вже існує.
Також треба брати до уваги, що підстави для доповнення Особливої частини КК такою нормою мають бути обумовлені не лише актуальністю теперішньої епідемічної ситуації в Україні, стурбованістю суспільства та держави щодо поширення COVID-19, а й підвищеним рівнем суспільної небезпечності таких діянь порівняно з тими, що вже передбачені загальними нормами.
Зокрема, санкції частини 1 запропонованої статті 321-3 та чинної частини 4 статті 358 ККУ дають підстави стверджувати, що за ступенем тяжкості вказані діяння належать до однієї категорії — кримінальних проступків, тому на цих підставах таке доповнення ККУ недоречне.
Та й це ще не все!
Незрозумілі критерії внесення нової статті 321-3 саме до розділу ХІІІ «Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров’я населення».
Основна кількість кримінальних правопорушень проти здоров’я населення, які передбачені цим розділом ККУ, — це суспільно небезпечні діяння, що створюють загрозу або вже заподіюють шкоду здоров’ю колу осіб внаслідок незаконного обігу наркотиків, психотропів тощо.
Тобто для належної кваліфікації більшості діянь, передбачених вказаним розділом, потрібно встановити предмет кримінального правопорушення — наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, прекурсори. Очевидно, що вони не предмет кримінального правопорушення запропонованої статті 321-3.
Замість висновку
Власне, ухвалення законопроєкту, яким пропонується посилити відповідальність за підроблення COVID-документів, недоцільне, бо фактично єдина різниця між уже чинними статтями 358, 366 ККУ та запропонованою статтею 321-3 — формулювання гіпотез статей, яке ніяк не обґрунтовує можливість досягнення мети законопроєкту.
Фактично це в жодному разі не сприятиме посиленню епідбезпеки населення в умовах поширення COVID-19, виникненню в суспільства відчуття відповідальності та страху перед кримінальним покаранням за підроблення документів.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
