Зараз розуміємо, що «удальонка» як формат роботи (в певних пропорціях із фізичною присутністю) залишиться в офісах.
Більшість із нас працювали в рамках фізичного дистанціювання упродовж останніх місяців. Які уроки можемо отримати для подальшого життя та роботи? Поєднаю спостереження від спілкування з широким колом клієнтів із власною рефлексією.
Згідно з дослідженням Korn Ferry, проведеним під час пандемії, найважливішими характеристиками лідерів є розвинута емпатичність та здатність проводити багато прозорої та підтримуючої комунікації, що викликає справжню довіру в оточуючих.
Як консультант я проводжу оцінку компетенцій та особистих характеристик керівників понад 15 років і можу сказати, що цих якостей бракувало й раніше.
Але зараз, на етапі фізичного дистанціювання та великої кількості онлайн-комунікації, ці властивості стали критично важливими для команд та бізнесу загалом.
Не випадково серед 12 компетенцій лідерства під час кризи присутні «Встановлення довіри», «Ефективна комунікація» та «Формування та ефективне використання мережі контактів».
Найважливішими характеристиками лідерів є розвинута емпатичність та здатність проводити багато прозорої та підтримуючої комунікації.
Вимушена пандемією диджіталізація – виклик життєспроможності та автентичності організаційних культур, лідерства та коммунікацій.
Для багатьох людей фізичне дистанціювання насправді спричинило більшу близькість всередині команд – через щільнішу онлайн-комунікацію та необхідність знаходити підхід один до одного задля подолання кризових викликів, уважне та толерантне ставлення один до одного.
Деякі з керівників відмічали, що відчули неочікувану раніше особисту близькість завдяки саме дефіциту фізичного спілкування, що виник. Це їм дозволило побудувати дієві стосунки через онлайн-комунікацію навіть з тими, з ким раніше спілкування було більш напруженим.
Для інших людей або команд фізичне дистанціювання спричинило поглиблення особистого дистанціювання.
Причини різні, іноді – їхнє поєднання: надто велика кількість комунікацій; вже наявне соціальне дистанціювання, яке було й раніше притаманне організаційній культурі; власні особистісні риси чи компетенції, що призводять до віддалення від інших.
У не в останню чергу – складнощі з пріоритизацією чи плануванням робочих задач та місця/простору в умовах work from home, з керуванням власним життєвим балансом та емоційним станом тощо.
Адже все це відтягує особисту енергію від власної продуктивності та стосунків з іншими. Як наслідок – збільшення відчуття тривоги та безпорадності, швидкого емоційного вигорання.
За останні 2 місяці чув від деяких топкерівників, що конфлікти між директорами загострилися, а дехто проявив себе навіть «токсично» — саме в умовах кризи.
Криза – це не означає погано. Це природньо, проте складно. І вона слугує певним каталізатором. Вірогідно, можна говорити про поєднання чинників культури компанії та особистих рис чи компетенцій окремих людей, щоб пояснити, як фізичне дистанціювання впливає на командне дистанціювання чи зближення в кожній окремій компанії чи команді.

За іншим дослідженням Korn Ferry, 69% респондентів вважає, що їхня компанія недостатньо приділяє уваги організаційній культурі. Хай там що, а навіть в рамках однієї культури люди є різні.
В одній із компаній функціональний директорка поважного віку, яка пропрацювала в компанії понад 20 років, категорично відмовлялася переводити власну команду на віддалену роботу, пояснюючи це неможливістю працювати ефективно за таких умов.
Проте за тиждень завдяки ненасильницькій комунікації та емпатичній підтримці з боку колег вона з успіхом спроєктувала та вивела свою команду в «удальонку».
Криза – це не означає погано. Це природньо, проте – складно. І вона слугує певним каталізатором.
У іншому випадку новий член управлінської команди, який під час карантину вийшов на роботу у компанію з традиційною організаційною культурою, надзвичайно швидко увійшов у курс справ і вийшов на рівень високої продуктивності саме завдяки майже безперервному потоку онлайн-комунікації та відкритості інших членів команди.
Проходячи через досвід самоізоляції та віддаленої роботи, впевнений, що фізичне дистанціювання та самоізоляція насправді здатні сприяти зближенню між людьми. Водночас криза зараз наявно демонструє, що здатна вивести приховані якості кожної людини на поверхню.
У когось – це власні деструктори, у когось — нові можливості та здібності. Однак маємо змінюватись та швидко вчитися на досвіді (learning agility).
Онлайн-інструменти зв‘язку — лише канали комунікації. Що ми вкладаємо в ці канали? Напевно, те ж саме, що й в офлайнові раніше. Чи ні?
Отже, використаємо вимушене фізичне дистанціювання для подальшого відособлення один від одного чи для зближення – це залежить від нас самих.
А як ви та ваша команда проживаєте дистанціювання? Що вам допомагає зблизитись, що стає на заваді? Що варто змінити в вашій організаційній культурі, лідерстві та комунікаціях, щоб вийти з кризи потужною, об‘єднаною на основі довіри командою?
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора